Рішення № 52878934, 25.08.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

25.08.2015

Справа № 175/2000/15-ц

Провадження № 2/175/794/15

Справа № 175/2000/15

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

25 серпня 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретарі Пренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро про відшкодування матеріального збитку, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

Позивач у судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність за наявними у справі матеріалами, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Представник третьої особи також не зявився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, що на думку суду не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 23.05.2012 року на 17 км автодороги Севастополь-Інкерман сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та який на праві власності належить ОСОБА_1, цивільна відповідальність якого застрахованого у СК «Княжя ВІГ» (страховий поліс серія АВ №1900374).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2012 року відомості про кримінальне правопорушення, передбачені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до вимог ч.ч. 1,4 ст. 214 КПК України, було внесено старшим слідчим відділу розслідування злочинів лінії карного розшуку СУ УМВС України в м. Севастополі підполковником міліції ОСОБА_4 за №12012140000000230.

29.09.2013 року слідчим, розглянувши вищевказані матеріали досудового розслідування, винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 286 КК України.

Проте, відповідно до листа Прокуратури міста Севастополя (вих. №04/2-822-13 (4926) від 10.12.2013 року) зазначена постанова про закриття кримінального провадження скасована та матеріали провадження направлені до СУ УМВС України в м. Севастополі для організації досудового розслідування і згідно листа Управління МВС України в м.Севастополі (вих. №5/Б-2 від 30.01.2014 року), кримінальне провадження №12012140000000230 знаходиться у провадженні старшого слідчого відділу СУ УМВС України в м. Севастополі.

Однак, після анексії півострова Крим, відомості щодо відкритого кримінального провадження повністю відсутні, вчинені дії щодо встановлення стадії, на якій знаходиться кримінальне провадження, яким органом здійснюється його розслідування та рішень, що прийняті уповноваженими особами не призвели до жодного результату.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території, визначається Генеральною прокуратурою України. Матеріали досудового розслідування щодо злочинів, кримінальні провадження щодо яких знаходяться на стадії досудового слідства, повинні бути передані органам досудового слідства, визначеним Генеральною прокуратурою України.

Всупереч даній вказівці Закону, кримінальне провадження за №12012140000000230 від 26.12.2012 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, до іншого органу досудового розслідування не було направлено.

Так, відповідно до листа Генеральної прокуратури України, від 13.10.2014 року №26-р-14, позивачу рекомендовано повторно звернутися до органів досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, Листом від 24.02.2015 року №26/1-33530-15 Генеральна прокуратура України повідомила ОСОБА_1 про визначення підслідності, зазначивши, що підслідність даного кримінального правопорушення визначена за Дніпропетровським РВ УМВС України у Дніпропетровській області, на підставі чого, 14.04.2015 року останній звернувся з відповідною заявою про вчинене кримінальне правопорушення до Дніпропетровського РВ УМВС України у Дніпропетровській області, вказавши, що є потерпілим, оскільки кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 286 КК України, йому завдана матеріальна шкода у розмірі 70855,73 грн., що підтверджується «Висновком експертного дослідження автотоварознавця №56/12А про визначення матеріальної шкоди завданої власнику КТС від 07.07.2012 року».

Відповідно до положень ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), майнова шкода, завдана діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до цього Закону потерпілим юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Також, стаття 36 Закону визначає порядок прийняття рішення про виплату страхового відшкодування та його виплати, а саме страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення, однак станом на дату звернення до суду, жодної виплати позивачу не здійснено.

Так, листом від 10.11.2014 року за вих. №7241-1/6 УСК «ГАРАНТ-АВТО» відмовило у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з неподанням впродовж одного року заяви про виплату страхового відшкодування.

Проте, вищевказані обставини не відповідають дійсності, оскільки судом встановлено, що позивач подавав відповідну заяву, яка розглядалася СК разом з іншими документами та до 10.11.2014 року, питання про необхідність подання вказаної заяви від СК не виникало і єдиною підставою затримання виплати з листів-пояснень СК є відсутність постанови про притягнення винної особи до кримінальної/адміністративної відповідальності.

Таким чином, у відповідності із п.1 ст. 992 Цивільного кодексу України «У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом».

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди і власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданих йому збитків, що передбачено ч.3 ст. 386 та ч.4 ст. 611 ЦК України.

Також, у відповідності із ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Зокрема, внаслідок пошкодження ТЗ ОСОБА_1, який зі своєї сторони вчинив всі необхідні дії для врегулювання страхового випадку та здійснення страхової виплати, чого не було здійснено відповідачем, а також внаслідок затягування страховою компанією процесу виплати відшкодування на ремонт ТЗ, порушення ним своїх зобов'язань за договором страхування, забрало значну частину робочого та вільного часу позивача, спричинило йому душевні хвилювання, оскільки через постійне звертання в різні інстанції, телефонні переговори та необхідність термінового пошуку великої суми коштів для здійснення ремонту авто, він постійно відлучається з робочого місця, мало часу проводить з сім'єю, що вплинуло на родинні стосунки, стосунки з колегами по роботі та друзями.

У свою чергу, відповідач в період часу з 23.05.2012 року по 18.05.2015 року не виконав свої зобов'язання по сплаті страхового відшкодування, що є підставою для стягнення з нього спричиненої такими діями моральної шкоди.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи та дослідивши, наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в частині відшкодування ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування витрат на правову допомогу, суд відмовляє у їх задоволенні з наступних підстав.

Так, ОСОБА_1 в обґрунтування вимог зазначає про те, що скориставшись своїм правом передбаченим цивільно-процесуальним законодавством, він звернувся до адвоката ОСОБА_5 (свідоцтво №2627 від 27.08.2012 року), яка надає правову допомогу та уклав з нею Договір про надання правової допомоги №1 від 01.11.2013 року, за яким, було надано послуги по підготовці та складанню позовної заяви, а також представництві в суді і загальна вартість таких послуг склала 6 500,00 гривень, яку він і просить стягнути з відповідача на свою користь.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у справі наявне повідомлення, яке надійшло на адресу суду 25.08.2015 року, від адвоката ОСОБА_5 (свідоцтво №2627 від 27.08.2012 року) про те, що Договір про надання правової допомоги №1 від 01.11.2013 року, укладений між нею та клієнтом ОСОБА_1 розірвано. За таких обставин, суд позбавлений можливості визначити, реальний розмір грошових витрат понесених позивачем на правову допомогу, яка прямо пропорційно залежить від відпрацьованого часу адвоката щодо представництва інтересів клієнта у суді.

Відповідно до вимог ст.ст. 79,88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору, розмір якої, прямо пропорційний задоволенню позовних вимог і становить 779,41 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88, 212, 215, 214, 224 ЦПК України, ст.ст.3, 11, 13-16, 23, 79, 88, 1166, 1187, 1188 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро про відшкодування матеріального збитку, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (Код ЄДРПОУ: 16467237, адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) суму страхового відшкодування у розмірі 70 855,73 грн.

Стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (Код ЄДРПОУ: 16467237, адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) суму моральної шкоди у розмірі 7085,57 грн.

Стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (Код ЄДРПОУ: 16467237, адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) суму судового збору у розмірі 779,41 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Ребров