Постанова № 52873312, 15.06.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2010 р. Справа № 2a-376/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ПП "Покуття", вул. Мочульського, 10, м. Івано-Франківськ,

до відповідачів: Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, та ДПІ в місті Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,

про визнання дій протиправними дій та скасування трафних санкцій від 15.09.2009 року,-

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2010 року ПП "Покуття" (надалі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними дій та скасування рішень про застосування штрафних санкцій від 15.09.2009 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, 03.09.2009 року протиправно, за відсутності працівника приватного підприємства "Покуття", складено акти та протоколи перевірки торгової діяльності в орендному торговому кіоску приватного підприємства "Покуття". Окрім цього, внаслідок проведеної перевірки, податковим органом безпідставно винесено рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 15.03.2009 року за № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 якими зобов'язано ПП "Покуття" сплатити 4807,5 гривень.

Представники відповача в судовому засіданні заявили усне клопотання про залучення ДПІ в місті Івано-Франківську в якості належного відповідача в частині позовних вимог, а саме щодо: скасування рішень про застосування штрафних фінансових санкцій від 15.03.2009 року за № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, які винесені ДПІ в місті Івано-Франківську, на що представник позивача не заперечив та поклався на розсуд суду.

В ході судового розгляду, суд своєю ухвалою від 02.04.2010 року залучив ДПІ в місті Івано-Франківську до справи в якості належного відповідача в частині позовних вимог, що стосуються скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідачів - ДПА в Івано-Франківській області та ДПІ в м.Івано-Франківську, в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Суду надали пояснення та письмові заперечення проти позову, в яких зазначили, що перевірка проводилась відповідно до повноважень податкового органу (ДПА в області), які визначені чинним Законодавством України та не суперечить порядку проведення перевірок, що передбачений ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Також зазначили, що оскаржувані рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 15.03.2009 року за № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 на суму загальну суму 4807,5 гривень, також застосовані правомірно та відповідно до чинного Законодавства України. Враховуючи вищезазначене, просили в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідачів, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних мотивів.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16.

Порядок проведення планових та позапланових перевірок регламентований статтями 11 та 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначенні положеннями Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно статті 15 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

На підставі аналізу норм матеріального права суд приходить до переконання, що органи державної податкової служби наділені відповідними повноваженнями при реалізації власних контролюючих функцій, зокрема і на проведення перевірок дотримання суб»єктами підприємницької діяльності вимог Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою НБ України від 15.12.2004р. за № 637, однак у випадках та у спосіб передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до статті пунктів 1 та 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Як встановлено в судовому засіданні, 03.09.2009 року інспекторами ДПА в Івано-Франківській області проведено планову перевірку ПП "Покуття".

З матеріалів справи встановлено, що планова перевірка ПП "Покуття" проводилась згідно направлення № 413 від 01.09.2009 року ДПА в Івано-Франківській області та відповідно до плану перевірок відділу контролю за розрахунковими операціями щодо контролю за розрахунками у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на вересень місяць 2009 року, затвердженого Головою ДПА в Івано-Франківській області від 31.08.2009 року.

За наслідками проведеної органами ДПА в Івано-Франківській області перевірки господарської одиниці, що належить відповідачу, виявлено допущені порушення норм податкового законодавства, а саме: не проведення розрахункової операції через РРО, невидача розрахункового документа встановленого зразка, не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, не забезпечено щоденного друку на РРО фіскального звітного чеку, не оприбуткування готівки в касі, а саме на підставі фіскального звітнього чека №95 на суму 70,10 гривень від 01.09.2009 року, №96 на суму 140 гривень від 02.09.2009 року не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій та не виконані щоденні записи про рух готівки та суми розрахунків та здійснення підприємницької діяльності без наявності платного торгового патенту, а саме: за період з 24.04.2009 року по 02.09.2009 року згідно книги ОРО №0915009474 та фіскальних звітів чеків з №1 по №96, про що складено відповідний акт перевірки № 10888/9/15/23/24679692 від 03.09.09 року.

Щодо незабезпечення Позивачем проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та не виданні розрахункового документа встановленого зразка на загальну суму 13,00 грн., судом встановлено, що перед початком перевірки господарської одиниці кіоску, що належить приватному підприємству «Покуття» працівниками ДПА в Івано-Франківській області придбано у відповідача дві пачки сигарет «Честерфілд» по ціні 6,50 грн. за пачку, на загальну суму 13,00 грн. При проведенні розрахункової операції за придбаний товар продавець ОСОБА_4 не провела її через реєстратор розрахункових операцій та не видала фіскальний чек встановленого зразка на вказану вище суму коштів. Факт невидачі розрахункового документа підтверджується актом перевірки та поясненням продавця ОСОБА_4

Згідно частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчуванні та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до частини 1 статті 17 даного Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Таким чином до позивача було застосовано штрафну санкцію в розмірі 65,00грн. (13 х 5 - п'ятикратний розмір вартості проданих товарів).

Щодо не забезпечення позивачем відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена в денному звіті РРО, судом встановлено, що 03.09.2009р. під час проведення перевірки, продавцем ОСОБА_4 здійснено покупюрний опис готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, а саме в кіоску, який належить приватному підприємству «Покуття». Опис готівкових коштів проведено продавцем ОСОБА_4 власноручно у присутності посадових осіб податкової служби. У відповідності до проведеного опису, на місці проведення розрахунків описано готівку на загальну суму 421 грн., зазначене підтверджується копією опису готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків. В зазначеному описі, продавцем ОСОБА_4 здійснено напис, про те що до опису включено готівкові кошти, що належать саме приватному підприємству «Покуття». Згідно отриманого денного звіту реєстратора розрахункових операцій від 03.09.2009 р. станом на 12 год. 04 хв. через РРО проведено розрахункових операцій на загальну суму 12 грн., зазначене підтверджується копією денного звіту.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно статті 22 цього ж Закону, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Таким чином до позивача було застосовано штрафну санкцію в розмірі 1980,00грн. (421,00 грн. 12,00 грн. 13,00 грн. х 5 - п'ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність).

Щодо не забезпечення позивачем щоденного виконання фіскального звітного чека, судом встановлено, що фіскальний звітний чек з сумою виторгу за №86 за 18.08.2009р. роздруковано 19.08.2009 р. о 08 год.23 хв., звіт № 95 за 01.09.2009 р. роздруковано 02.09.2009р. о 09 год. 41 хв.

Згідно пункту 9 статті 3 Закону України 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон №265) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України відповідно до статті 17 застосовуються фінансові санкції, зокрема: відповідно до п. 4 ст. 17 цього Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку до позивача було застосовано штрафні санкції в розмірі 680 грн.

Щодо неодприбуткування Позивачем готівкових коштів в касі підприємства, судом встановлено, що не здійснено облік фіскальних звітних чеків № 95 на суму 70,10 грн. від 01.09.2009 р., № 96 на суму 140,00 грн. від 02.09.2009 р. сум готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій, та не виконані щоденні записи про рух готівки та суми розрахунків.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2004 (далі - Положення N 637).

Згідно п.2.6. вищезазначеного Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до статті 1 Указу Президента України, від 12.06.1995, № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином до позивача було застосовано штрафну санкцію в розмірі 1050,5 грн. (70,10 грн. + 140,00 грн. х 5 - п'ятикратний розмір не оприбуткованої суми).

Щодо здійснення позивачем підприємницької діяльності без наявності платного торгового патенту, судом встановлено, що за період з 24.04.2009р. по 02.09.2009 р. згідно книги ОРО № НОМЕР_4 та фіскальних звітних чеків з №1 по №96 діяльність проводилась без наявності торгового патенту.

Згідно 3 Закону України, від 23.03.1996, № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Згідно рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 10.12.2007 р. (із змінами та доповненнями) «Про встановлення вартості торгового патенту для СПД на території Івано-Франківської міської ради» передбачено, що ставка патенту за здійснення торгівельної діяльність в кіосках, палатках та інших архітектурних формах, які не мають окремого залу для покупців становить 120 грн. в місяць.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 8 Закону України, від 23.03.1996, № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Таким чином було застосовано штрафні санкції в розмірі 1032,00грн., а саме:

- за квітень місяць 120 : 30 х 7днів = 28грн. х 2 = 56,00грн.;

- за травень місяць 120 х 2 =240грн.;

- за червень місяць 120 х 2 =240грн.;

- за липень місяць 120 х 2 =240грн.;

- за серпень місяць 120 х 2 =240грн.

- за вересень місяць 120 : 3дні = 8грн. х 2 =16,00грн..

На підставі вищезазначеного акту перевірки державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківськ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.09.2009р. №0004702303, №0004722303 та №0004712303, якими у відповідності до ст.17, ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчуванні та послуг», статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»та абз.3 ч.1 статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»до Приватного підприємства «Покуття» застосовано штрафні санкції в розмірі 4807,50грн.

Суд критично сприймає твердження позивача про те, що виявлені під час перевірки кошти не належать останньому та на обставину, що ОСОБА_4 не є продавцем ПП «Покуття», оскільки, відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Наведена норма Закону кореспондується з пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, за змістом якого каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Пунктом 1.4 цього ж Положення передбачено, що з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Аналогічні положення містяться в частині 4 пункту 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 р. згідно якої, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Згідно пункту 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення»та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення»використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Відсутність офіційних трудових відносин ОСОБА_4 з ПП «Покуття», не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог оскільки згідно матеріалів перевірки ОСОБА_4 здійснила реалізацію товару належного ПП «Покуття». На час перевірки ОСОБА_4 була одна в кіоску мала доступ до товару позивача, обслуговувала покупців ПП «Покуття», а тому фактично вона була допущена до здійснення операцій з продажу товару належного позивачеві. Згідно з пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»№9 від 06.11.1992р. фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття належним чином оформлене.

З урахуванням наведеного, на переконання суду, дії відповідачів по справі - ДПА в Івано-Франківській області та ДПІ в м. Івано-Франківську щодо складання акту перевірки торгової діяльності в орендному торговому кіоску приватного підприємства "Покуття" та винесені рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 15.03.2009 року за № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 якими зобов'язано ПП "Покуття" сплатити 4807,5 гривень, слід визнати такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, внаслідок чого позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:/підпис/ОСОБА_5

Постанова складена в повному обсязі 21.06.2010 року.