Постанова № 52870258, 03.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 квітня 2012 р. № 2-а- 2298/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольській М.С.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, діє за дорученням від 21.12.11

представника відповідача ОСОБА_2, діє зі дорученням №323/9/10-013 від 20.03.12

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М.»до Основянська міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № НОМЕР_1 від 13.01.2012 року у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, в обґрунтування якого зазначив, що правочини були укладені та виконані сторонами угоди в повному обсязі, у відповідності до вимог діючого законодавства, у звязку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає фактичним обставинам справи, та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М»зареєстровано як юридична особа та перебувало на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, є платником ПДВ. (а.с. 48-50, 53-54)

Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «С.К.С.М»з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Комплектгарант»за період з 01.08.11 по 31.08.11, за результатами якої був складений Акт перевірки № 2754/23-206/31797878 від 28.12.11 (а.с. 13-24).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 2754/23-206/31797878 від 28.12.11р., відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - завищення ТОВ «С.К.С.М.»податкового кредиту у серпні 2011 року в розмірі 132179,90 грн. (а.с. 24).

На підставі Акту перевірки № 2754/23-206/31797878 від 28.12.11р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.01.12р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 165224,87 грн., з яких: 132179,9 грн. за основним платежем, 33044,97 грн. за штрафними санкціями (а.с. 25).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративним порядку шляхом подання скарги до Державної податкової адміністрації в Харківській області. За результатами розгляду вказаної скарги рішенням Державної податкової адміністрації в Харківській області податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.01.12р. було залишено буз змін, а скарга без задоволення. (а.с. 26-29)

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки № 2754/23-206/31797878 від 28.12.11р. судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугували викладені в акті перевірки висновки відповідача про укладення позивачем угод з ПП «Комплектгарант», які не спрямовані на реальне настання наслідків. (а.с. 19-23).

Суд, перевіряючи цей висновок на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «С.К.С.М.»(покупець) та ПП «Комплектгарант»(продавець) був укладений Договір купівлі-продажу № 10/08-11 від 10.08.11, відповідно до умов якого продавець зобовязувався передати у власність покупця продукцію, зазначену у специфікації, а покупець прийняти вказані товари та оплатити їх вартість. (а.с. 30-31).

Перелік продукції було узгоджено сторонами Договору шляхом підписання специфікації. (а.с. 32)

Судом встановлено, що на виконання Договору № 10/08-11 від 10.08.11р. ПП «Комплектгарант» було поставлено на адресу позивача товари відповідно до видаткової накладної № РН-0000018 від 16.08.11, видаткової накладної № РП-0000019 від 16.08.11 (а.с. 33-34). Вказаний товар було перевезено до підприємства позивача ПАТ «ХАТП-16358», відповідно до копій товарно-транспортних накладних на адресу: вул. Енергетична, 18, м. Харків. (а.с. 94-96)

Судом встановлено, що за вказаною адресою знаходяться нежитлові приміщення, які перебувають у власності позивача, відповідно до Свідоцтва на право власності від 19.02.03р. (а.с. 98)

Вказаний вище товар, придбаний позивачем у ПП «Комплектгарант», було оприбутковано позивачем відповідно до даних бухгалтерського обліку. (а.с. 85, 91,92)

Вартість вказаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «Комплектгарант»(а.с. 38-47)

Судом встановлено, що податкові накладні № 1 від 11.08.11, № 2 від 16.08.11, № 3 від 16.08.11, отримані позивачем від ПП «Комплектгарант», за своєю формою та змістом в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства України. (а.с. 35-37)

Судом встановлено, що вказані вище матеріальні цінності, придбані позивачем у ПП «Комплектгарант», були використані у виробництві збірних залізобетонних конструкцій. Вказані збірні залізобетонні конструкції були замовлені у позивача, відповідно до Договору купівлі-продажу № 01/07-11 від 01.07.11, укладеному з ТОВ «Торговий дім «С.К.С.М.». (а.с. 82-83) З метою виконання вказаного Договору позивачу були передані креслення збірних залізобетонних конструкцій. (а.с. 120-126). Відповідно до вказаних креслень позивачем було виготовлено вказані конструкції зі складових, придбаних у ПП «Комплектгарант», що підтверджується копіями виробничого звіту, накладних на внутрішнє переміщення, звітом про партії номенклатури. (а.с. 86-87, 90, 93) Також судом встановлено, що у позивачу була наявна технічна можливість виготовлення вказаних вище збірних конструкцій, використовуючи виробничі приміщення, зварювальні апарати. (а.с. 117, 119, 118, 99-104, 127-134)

Судом встановлено, що виготовлені позивачем з матеріалів, придбаних у ПП «Комплектгарант», збірні залізобетонні конструкції були реалізовані ТОВ «Торговий дім «С.К.С.М.». (а.с. 84, 112-116)

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ПП «Комплектгарант»було виконано договір поставки, товарно-матеріальні цінності були поставлені на адресу позивача та використані останнім у власній господарській діяльності.

Факт реєстрації контрагента позивача платниками податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємства - ПП «Комплектгарант»на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом ПП «Комплектгарант»при укладанні і виконанні договорів купівлі-продажу взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму 132179,90 грн., у повній відповідності до вимог ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладений між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договір в судовому порядку оспорювався, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаного договору недійсним.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомленьрішень з приводу самостійного визначення грошових зобовязань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в Акті перевірки № 2754/23-206/31797878 від 28.12.11р. субєктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочиноми про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємоповязаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог діючого законодавства.

Посилання відповідача в акті № 2754/23-206/31797878 від 28.12.11р. на акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ПП «Комплектгарант»щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Промтехопт»та «С.К.С.М.»правомірності формування податкового кредиту за податкових зобовязань за серпень 2011р.»від 14.11.11 як підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, не можуть бути взяті до уваги судом з огляду на наступне.

З системного аналізу положень Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, суд приходить до висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в актіперевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. Таким чином, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ПП «Комплектгарант».

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поза увагою відповідача залишився той факт, що як контрагент позивача, так і позивач виконували умови вищевказаного договору, чим і підтвердили факт його укладення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 13.01.2012р. дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, з огляду на що вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М.»до Основянська міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № НОМЕР_1 від 13.01.2012 року у повному обсязі.

3. Стягнути з Державного бюджет на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М.» (ідентифікаційний код 31797878, місцезнаходження: вул. Енергетична, 18, м. Харків) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1652,25 (одна тисяча шістсот пятдесят дві грн. 25 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 06 квітня 2012 року.

Суддя Волкова Л.М.