Постанова № 52869702, 20.10.2015, Луганський окружний адміністративний суд

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/679/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Тихонова І.В.,

при секретарі - Лященку А.Ю.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 339791,68 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 339791,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2013 році відповідач мав працевлаштувати 128 інвалідів, з них працевлаштовано 120 інвалідів. Фактично не працевлаштовано 8 інвалідів. Середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 29171,87 грн. Оскільки відповідачем не було створене 8 робочих місць для інвалідів, яких відповідно не працевлаштовано, то утворилася заборгованість за невиконання нормативу по створенню місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 233374,96 грн. Кількість днів прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій складає 456 днів з 16.04.2015 по 15.07.2015 року. Пеня за вказаний період складає 106416,72 грн. Разом сума адміністративно-господарських санкцій та пені складає 339791,68 грн. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача адміністративно - господарську санкцію у розмірі 339791,68 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином, на адресу суду надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином. 08 жовтня 2015 року на адресу суду надав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що відповідачем у відповідний підрозділ служби зайнятості протягом 2013 року здійснювалося надання звітів 3-ПН "Про наявність вакансій" Луганською обласною радою прийнято рішення від 28.02.2013 №17/17 "Про припинення процедури ліквідації ОКП "Компанія «Луганськвода» та розірвання такого концесійного договору, укладеного з ТОВ «Луганськвода», все майно, за допомогою якого відповідачем - ТОВ «Луганськвода» здійснювалося надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення повернуто на баланс ОКП "Компанія «Луганськвода», у зв'язку із чим з 01.09.2013 року відповідачем припинено здійснення діяльності з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення, з якої підприємство здобувало прибуток. У зв'язку з чим, у відповідача з вересня 2013 року відсутній прибуток, що підтверджується формою №1 Баланс. На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» зареєстроване 26.11.2007 №13821020000014191, як юридична особа (а.с.66, 68). 02.10.2088 за №44/101/2110 відповідач зареєстрован Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 02.10.2008 №510 (а.с.7).

Згідно інформації за показниками звіту 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік, взятої з Єдиного інформаційного автоматизованого банку даних (ЄІАБД) та розрахунку середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 3189 осіб, середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві - 120 осіб, не працевлаштовано 8 осіб, фонд оплати праці штатних працівників складає 93029,10 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 29171,87 грн., сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 233374,96 грн. (а.с. 8,9).

У зв'язку з несплатою товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» адміністративно - господарських санкцій Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало підприємству пеню в сумі 106416,72 грн., станом на 15.07.2015.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до п. 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 (далі - Положення), є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Згідно з п. 5 Положення Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (п.п. 1.1 п. 5); організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків (п.п. 1.2. п. 5); збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені і використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом (п.п. 1.4 п. 5); обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю (п.п. 1.5 п. 5).

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21 березня 1991 року № 875-12 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875).

За змістом ст. 20 Закону № 875 Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері соціального захисту інвалідів, в тому числі контроль щодо забезпечення інвалідів робочими місцями.

Статтею 18 Закону № 875 передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медиком - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875 рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Частиною 1 статті 19 Закону № 875 встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 3 ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно п. 2.1 зазначеного Порядку форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Аналіз вищевказаних положень дає підстави для висновку про те, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування інвалідів, що не супроводжується обов'язком пошуку інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 20 червня 2011 року у справі № 21-60а11 за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Продекспорт" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та від 26 червня 2012 року у справі № 21-105а12 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Одеської залізниці про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» своєчасно подало до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік (а.с. 67), в якому підприємством зазначено середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 102 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 128 осіб.

Матеріалами справи підтверджуно, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» має відокремлені підрозділи, а саме: "Луганське управління ТОВ «Луганськвода», а також відокремлений підрозділ "Південне управління ТОВ "Луганськвода" (а.с.69). Відокремлений підрозділ Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» протягом 2013 року про наявність вакантних місць, у тому числі для працевлаштування інвалідів, повідомляв Луганський міський центр зайнятості, направивши Звітність про наявність вакансій форми 3-ПН, зокрема: звіт від 28.01.2013 (а.с.71), від 27.02.2013 (а.с.72), від 28.03.2013 (а.с.73), від 29.04.2013 (а.с.74), від 25.08.2013 (а.с.75), від 26.06.2013 (а.с.76), від 26.07.2013 (а.с.77). Відокремлений підрозділ "Південне управління ТОВ "Луганськвода" протягом 2013 року про наявність вакантних місць, у тому числі для працевлаштування інвалідів, повідомляв Луганський міський центр зайнятості, направивши Звітність про наявність вакансій форми 3-ПН, зокрема: звіт від 03.01.2013 (а.с.78), від 31.01.2013 (а.с.80), від 19.02.2013 (а.с.81), від 12.03.2013 (а.с.82), від 13.03.2013 (а.с.83), від 10.04.2013 (а.с.84), від 16.05.2013 (а.с.85), від 20.06.2013 (а.с.86), від 17.07.2013 (а.с.87), від 29.07.2013 (а.с.88), від 16.08.2013 (а.с.89).

Згідно з інформацією віл Луганського міського центру зайнятості від 29.07.2015 за №1/04/671 товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» у 2013 році надало звіти Інформацію про попит на робочу силу (вакансії) форму№3-ПН для людей з інвалідністю, а саме:

- 02.01.2013 - вакансія - стропальник, заробітна плата 1150 грн.;

- 02.01.2013 - вакансія - машиніст навантажувальної машини, заробітна плата 1407 грн.;

- 02.01.2013 - вакансія - налагоджувальник контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, заробітна плата 2973 грн.;

- 28.02.2013 - вакансія - стропальник, заробітна плата 1150 грн.;

- 28.02.2013 - вакансія - машиніст навантажувальної машини, заробітна плата 1407 грн.;

- 28.02.2013 - вакансія - налагоджувальник контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, заробітна плата 2973 грн.;

- 02.04.2013 - вакансія - стропальник, заробітна плата 1150 грн.;

- 02.04.2013 - вакансія - машиніст навантажувальної машини, заробітна плата 1407 грн.;

- 02.04.2013 - вакансія - налагоджувальник контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, заробітна плата 2973 грн.;

- 24.07.2013 - вакансія - стропальник, заробітна плата 1150 грн.;

- 24.07.2013 - вакансія - машиніст навантажувальної машини, заробітна плата 1407 грн.;

- 24.07.2013 - вакансія - налагоджувальник контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, заробітна плата 2973 грн. (а.с.29).

Зважаючи на вищевикладене, судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» у 2013 році виконано норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, визначений ст. 19 Закону № 875.

Крім того, всі вищевказані докази у своїй сукупності свідчать про те, що відповідачем у 2013 році вжито всіх заходів для недопущення порушення вимог Закону № 875.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, для стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Розглянувши справу, суд дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» вжито усіх необхідних та можливих заходів для недопущення господарського правопорушення, оскільки вакантні посади для інвалідів на підприємстві не зайняті не з вини відповідача, що, у свою чергу, унеможливлює застосування адміністративно-господарських санкцій та пені, передбачених ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

З урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Питання про розподіл судових витратах судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 20.10.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23.10.2015, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 339791,68 грн. відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 23 жовтня 2015 року.

Суддя І.В. Тихонов