Постанова № 52869518, 30.08.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року о 17 год. 50 хв. Справа № 2а-0870/6481/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Пшець Ю.Ю.

за участю представників

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011 №1/10/10-06)

прокуратури - не з'явився

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 19.01.2011)

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Прокурора Василівського району Запорізької області в інтересах держави, в особі

Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області

до Комунального унітарного підприємства «Наш Дім», м. Дніпрорудне Василівського районі Запорізької області

про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

09.08.2011 Прокурор Василівського району Запорізької області (далі прокурор) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області (далі ДПІ у Василівському районі, позивач) до Комунального унітарного підприємства «Наш Дім» (далі КУП «Наш Дім», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 415 725,29 грн.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 329 998,57 грн. у звязку з частковою сплатою заборгованості відповідачем. Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181-ІІІ) та Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Представник відповідача позов визнав та зазначив, що заборгованість КУП «Наш Дім» перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість станом на 22.06.2011 складала 415 725,29 грн., яку він не оспорює. Після надходження позову до суду відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 85 726,72 грн. Залишок заборгованості складає 329 998,57 грн.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні було заявлено клопотання про розстрочення виконання судового рішення шляхом розстрочення погашення податкового боргу по податку на додану вартість строком на 36 місяців у звязку зі скрутним матеріальним становищем відповідача.

Прокурор в судове засідання не зявився, 30.08.2011 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та просив позов задовольнити.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі прокурора.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

КУП «Наш Дім» (ідентифікаційний код 33000065) є юридичною особою та зареєстровано 29.06.2004 Василівською районною державною адміністрацією Запорізької області, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.07.2011.

Відповідач з 08.07.2004 перебуває на обліку в ДПІ у Василівському районі, в тому числі як платник податку на додану вартість.

Станом на 22.06.2010 у відповідача виникла податкова заборгованість у звязку з несплатою самостійно узгодженої суми податкових зобовязань наданої до ДПІ у Василівському районі податкової звітності - самостійно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме:

по декларації від 18.03.2011 №90001222230, сума податкового зобов'язання складає 76 765,65 грн.;

по декларації від 19.04.2011 №9002389633, сума податкового зобов'язання складає 88 064,00 грн.;

по декларації від 18.05.2011 №9003279862, сума податкового зобов'язання - 84 931,00 грн.;

по декларації від 19.05.2011 №9003466169 (уточнююча за лютий 2011 року), сума податкового зобов'язання - 5 460,00 грн.;

по декларації від 19.05.2011 №9003466351 (уточнююча за січень 2011 року), сума податкового зобов'язання - 2 996,00 грн.;

по декларації від 17.06.2011 №9003979364, сума податкового зобов'язання - 94 676,00 грн.;

Крім того, уповноваженими особами ДПІ у Василівському районі були проведені перевірки з питань своєчасності та повноти сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету, в тому числі по податку на додану вартість. За результатами таких перевірок складено акти від 21.03.2011 №35 та від 07.04.2011 року №62/23/33000065.

У ході перевірок були виявлені порушення відповідачем положень п.57.1 ст.57 ПК України, а саме: відповідачем не своєчасно сплачено узгоджену суму податкових зобовязань з податку на додану вартість та порушення п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР в результаті чого було занижено податок на додану вартість..

На підставі вказаних актів перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 21.03.2011 №0000161600/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 20% грошового зобовязання, погашеного з затримкою у сумі 30284,89 грн. (зазначене податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 21.03.2011);

- від 07.04.2011 №0000112300, яким визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу НОМЕР_1 в сумі 25 000,00 грн., в тому числі 20 000,00 грн. за основним платежем, 5 000,00 за штрафними (фінансовими) санкціями.

У звязку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму податкового боргу була нарахована пеня у розмірі 8 347,13 грн.

Таким чином, податкове зобовязання з податку на додану вартість, з урахуванням часткової сплати боргу в сумі 16 036,73 грн. станом на 22.06.2011 складало 415 725,29 грн. (в тому числі 55 284,89 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 7 547,75 грн. пеня).

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначені податкові зобовязання відповідачем у добровільному порядку сплачені не були.

Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, сума податку на додану вартість є узгодженою і набула статусу податкового боргу платника податків.

Статтею 6 Закону №2181-ІІІ передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу, ДПІ у Василівському районі, вжито заходи передбачені ст. 6 вищезазначеного Закону, а саме відповідачу були направлені:

- перша податкова вимога №1/95 від 07.05.2009, отримана відповідачем 21.05.2009;

- друга податкова вимога №2/110 від 22.06.2009, отримана відповідачем 23.06.2009.

Доказів оскарження податкових вимог в адміністративному або судовому порядку відповідачем не надано.

Крім того, на підставі абз.3 п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону № 2181-III Закону позивачем було передано у податкову заставу активи платника податків (відповідача) згідно з актом опису від 31.05.2010 №22 на суму 268 540,00 грн.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом № 2181-III та ПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. за № 1251-XII (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України № 1251-XII) до загальнодержавних податків належав, зокрема, податок на додану вартість.

Згідно до пп. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 ВР від 03.04.1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон України №168/97 ВР) податковим періодом для сплати податку на додану вартість є один календарний місяць.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №2181-ІІІ) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до приписів ст. 120 ПК України за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності контролюючими органами накладаються штрафні санкції за порушення податкового законодавства

Згідно з п. 120.1. ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобовязаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Аналізуючи вище викладені норми, суд вважає, що позивачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства позивачу нараховані штрафні санкції.

Згідно із приписами пп. 16.1.2 та пп. 16.4.1 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ нарахування пені при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами починається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Тобто, позивачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства нарахована пеня.

У відповідності до ст. 7 Закону України від 23.12.2010 р. № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік», встановлено, що податки і збори, які справлялися до 1 січня 2011 року, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами /обовязковими платежами/, сплачуються платниками податку у порядку, встановленому Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI він набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1 95.2. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді, сума податкового зобовязання була частково погашена, позовні вимоги були зменшені та сума стягнення складає 329 998,57 грн. До теперішнього часу заборгованість перед бюджетом не погашена. Відповідачем податкові повідомлення-рішення та податкова вимога не оскаржувались та визнаються, наявність заборгованості відповідач визнає з урахуванням нарахованої пені та штрафних санкцій.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає вимоги позивача по стягненню з відповідача податкової заборгованості в сумі 329 998,57 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення на 3 роки, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, особа, яка бере участь у справі, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення

Представник відповідача звернувся до суду із заявою розстрочку виконання рішення суду на 36 місяців у звязку з відсутністю необхідних коштів на рахунку відповідача. Заявник послався також на те, що своєчасне виконання зазначеного рішення суду призведе до зупинення господарської діяльності підприємства та невиплату заробітної плати його працівникам.

Представник позивача проти клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 36 місяців не заперечив.

Суд враховує відсутність необхідних коштів на рахунку відповідача, скрутне матеріальне становище відповідача, та вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення шляхом розстрочення погашення податкового боргу по податку на додану вартість строком на тридцять шість місяців з дати набрання судового рішення по даній справі законної сили зі сплатою 9166,62 грн. щомісяця, а в останній місяць в сумі 9166,87 грн.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163, 257,263 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Василівського району Запорізької області в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області - задовольнити.

Стягнути з Комунального унітарного підприємства «Наш Дім» (код 33000065) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 329 998, 57 грн. (триста двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім грн. п'ятдесят сім коп.), із зарахуванням коштів на р/р 31115029700044 ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015 одержувач Державний бюджет Василівського району Запорізької області код платежу 14010100 код ЄДРПОУ 34677040.

Розстрочити виконання судового рішення шляхом розстрочення погашення податкового боргу по податку на додану вартість строком на тридцять шість місяців з дати набрання судового рішення по даній справі законної сили зі сплатою 9166,62 грн. (дев'ять тисяч сто шістдесят шість грн. шістдесят дві коп.) щомісяця, а в останній місяць в сумі 9166,87 грн. (дев'ять тисяч сто шістдесят шість грн. вісімдесят сім коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 05.09.2011.

Суддя (підпис) І.В. Шара