Постанова № 52869478, 17.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року

Справа № 808/6096/14

ДО/808/106/14

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака Андрій Васильович, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Приватного малого підприємства «Ісіда» про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача суму податкової заборгованості у розмірі 20 674 грн. 53 коп., оскільки відповідач не сплатив зазначену заборгованість у добровільному порядку.

Ухвалою суду відкрито скорочене провадження в зазначеній адміністративній справі та її було направлено на адресу відповідача.

Станом на 17.12.2014 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.

За правилами частин 1, 6 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Судом встановлено, що Приватне мале підприємство «Ісіда» зареєстроване в якості юридичної особи, про що видано відповідне свідоцтво.

Станом на час подачі позову за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом зі сплати з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 20 674,53 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов’язань із зазначеного податку відповідно до наданого до ДПІ податкового розрахунку від 24.01.2014 №9002096793.

Підпунктом 20.1.34. п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 286.2. статті 282 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг це - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до п.п. 95.1 – 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На виконання вимог законодавства позивач направив 16.05.2014 боржнику податкову вимогу №566-25 від 12.05.2014, яка була відповідачем залишена без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що податкові зобов’язання на сьогоднішній день відповідачем не погашені, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, ст.ст. 41, 71, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного малого підприємства «Ісіда» (ЄДРПОУ 22040431) кошти з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом із орендної плати з юридичних осіб у сумі - 20 674 (двадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) 53 грн. у рахунок місцевого бюджету на розрахунковий рахунок № 33219812700059, код платежу 13050200, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака