Постанова № 52869470, 13.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 808/4850/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді А.В. Сіпаки,

при секретарі судового засідання І.С. Горбової,

за участі представників сторін

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Карленко Н.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: фізичної особи- підприємця ОСОБА_3

до Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням зменшення позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № 0001021700 форми «Р» від 28.05.2015 про збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем на 43185,38 грн. і за штрафіними (фінансовими) санкціями на 19123,97 грн., всього на 62309,35 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що розміри орендної плати, які були сплачені ФОП ОСОБА_3 в 2012-2014 роках орендодавцям відповідають вимогам чинного законодавства. Зазначив, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ідлянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, тому позивачем було правомірно визначено об'єкт оподаткування при виплаті орендної плати за 2012-2014 роки. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, суду пояснила, що Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 укладались договори оренди земельних паїв з громадянами-землевласниками Гнаровської сільської ради. Станом на 01.01.2013 року 170 договорів оренди зареєстровані у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру», загальною площею 566,0161 га.

Базою для визначення мінімального розміру орендної плати за земельну частку (пай) є нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Значення нормативної грошової оцінки земель щороку уточнюється на коефіцієнт індексації, який визначається відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

При заключенні договорів ФОП ОСОБА_3 з орендодавцями-фізичними особами використовувалась інформація з технічної документації про визначення грошової оцінки земельної ділянки станом на дату укладення договору оренди. Вважає, що для визначення актуальної нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2013 та станом на 01.01.2014 для договорів які укладені у 2004 році необхідно застосовувати коефіцієнт 1,226, у 2005 році - 1,226, у 2006 році - 1,226, у 2007 році - 1,184, у 2008 році - 1,184, у 2009 році -1,152.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 30.09.2013 в повному обсязі було виплачено орендну плату за 2012 рік в сумі 282191,50 грн. згідно відомості на виплату орендної плати. Утриманий податок на доходи фізичних осіб склав 49798,50 грн.

За даними обліку ФОП ОСОБА_3 база оподаткування податком на доходи фізичних осіб при виплаті орендної плати за 2012 рік складає 331990,00 грн, за даними перевірки база оподаткування складає 454434,98 грн.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 29.11.2013 було нараховано орендну плату за 2013 рік в сумі 331990,00 грн. та виплачено в повному обсязі 282191,50 грн. згідно відомості на виплату орендної плати. Утриманий податок на доходи фізичних осіб склав 49798,50 грн. За даними обліку ФОП ОСОБА_3 база оподаткування податком на доходи фізичних осіб при виплаті орендної плати за 2013 рік складає 331990,00 грн., за даними перевірки база оподаткування складає 454434,98 грн.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 29.11.2013 було частково нараховано орендну плату за 2014 рік в сумі 112000,00 грн. та частково виплачено в рамках нарахованих доходів 95200,00 грн. згідно відомості на виплату орендної плати. Утриманий податок на доходи фізичних осіб склав 16800,00 грн. Заданими обліку ФОП ОСОБА_3 об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб при частковій виплаті орендної плати за 2014 рік складає 112000,00 грн, за даними перевірки - 154957,50 грн.

Невірне визначення об'єкта оподаткування при виплаті орендної плати у 2013 та 2014 роках призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 43177,12 грн. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши досліджені докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами Вільнянської ОДПІ, на підставі п. 75.1 ст. 75, відповідно до ст.. 77, ст.. 81, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України було проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питень дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вимог щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено Акт перевірки від 08.05.2015 № 294/17/2542317078.

28.05.2015 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001021700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у загальному розмірі 62309,35 грн.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768- III (далі - ЗК України), а справляння плати за землю - Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом 37.2 статті 37 ПК України передбачено, що податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Згідно із статтею 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У ст. 270 ПК України зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно зі ст. 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані з державного земельного кадастру.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 укладались договори оренди земельних паїв з громадянами-землевласниками Гнаровської сільської ради. Станом на 01.01.2013 року 170 договорів оренди зареєстровані у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру», загальною площею 566,0161 га.

Відповідно до умов яких орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Гнаровської сільської ради.

Відповідно до п. 9 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та на момент укладання договору становить 650 грн. на рік.

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Згідно з п. 288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПК України).

Відповідно до п. 288.3 ст. 288 ПК України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.5 ст. 288 ПК України (в редакції Закону України від 27.03.2014 № 1166-VII) передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі оренди.

Отже, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України і є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 ст. 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 02.12.2014 за позовом ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" до ДПІ у м. Сумах про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи викладену правову позицію, розмір орендної плати, обумовлений позивачем у договорах оренди із громадянами-землевласниками, не може бути меншим, ніж це передбачено п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Як зазначалося вище, п. 9 договорів оренди сторони погодили орендну плату в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 650 грн. Вказаний розмір орендної плати є значно меншим від встановленої законодавцем найнижчої межі, а тому має бути доведений до встановленого п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України розміру.

Згідно з п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 54.3 ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З аналізу вищевказаних норм податкового законодавства слід зробити висновок, що саме контролюючий орган є відповідальним за нарахування фізичним особам сум земельного податку.

З урахуванням наведених норм та матеріалів справи, су?д дійшов висновку про реальне? заниження позивачем земельн?ого податку за перевіряємий п?еріод.

Відповідно до п. 170.1.1 п. 170.1 ст.170 ПКУ податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Невірне визначенням об'єкту оподаткування при виплаті орендної плати у 2013 та 2014 роках призвело до неповноти нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб, чим порушено пп. 170.1.1 п. 170.1 ст.170 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 43177,12 грн.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому, позовні вимоги ОСОБА_3 в частині збільшення грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 62309,35 грн., із них за основним платежем 43185,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 19123,97 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2015 № 0001021700, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1577 (одна тисяча п'ятсот сімдесят сім) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака