Постанова № 52869413, 30.09.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року (16 год.20 хв.) Справа № 808/5988/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Топаз», м. Запоріжжя

про: стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі позивач або УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя) звернулось із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Топаз» (далі відповідач або ПАТ «Топаз»), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 9 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем порушуються вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV) та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1992 № 1788-ХІІ (зі змінами та доповненнями, далі Закон України № 1788-ХІІ), згідно з якими, усі підприємства незалежно від форм власності та господарювання, галузевої належності та виду діяльності повинні відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вказує, що працівнику ПАТ «Топаз» ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2. Внаслідок порушення відповідачем вимог чинного законодавства, ПАТ «Топаз» має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вищевказаному пенсіонеру за період з липня 2015 року по серпень 2015 року (включно) в розмірі 9 662,40 грн. Враховуючи те, що заборгованість відповідача залишається не сплаченою до Пенсійного фонду України, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.08.2015 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.09.2015.

21.09.2015 Запорізьким окружним адміністративним судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи до 30.09.2015.

В судове засідання 30.09.2015 представник позивача не зявився, надіслав факсимільним повідомленням клопотання (вх. № 43770 від 30.09.2015), в якому просить суд, розглянути справу за відсутності уповноваженого представника УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя. Заявлені позовні вимоги в сумі 9 662,40 грн. підтримує в повному обсязі та просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання також не зявився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У звязку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.07.2015 № 20870960, Публічне акціонерне товариство «Топаз» (код ЄДРПОУ 14310371), зареєстроване як юридична особа 05.07.1996, за адресою: 69071, м. Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Магістральна, буд. 84.

Згідно п. «б» ст. 13 Закону України № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 міс. на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами

Пунктом 20 зазначеного Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З матеріалів справи судом зясовано, що працівнику ПАТ «Топаз» ОСОБА_2, яка перебуває на обліку в УПФУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на підставі розрахунків пільгового стажу, довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та довідок, що уточнюють особливий характер праці та дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, призначені і виплачуються пенсії відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

Зокрема, ОСОБА_2 працювала у ПАТ «Топаз» та виконувала роботу, яка відповідно до чинного законодавства дає їй право на пенсію на пільгових умовах. Стаж роботи ОСОБА_2 на підприємстві відповідача становить 6 р. 0.00 міс., відтак частка плати підприємства 100%. Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, сума плати ПАТ «Топаз» за період з липня 2015 року по серпень 2015 року (включно) до Пенсійного фонду України складає 9 662,40 грн.

Отже, загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яка підлягає відшкодуванню відповідачем до Пенсійного фонду України по пенсіонеру, зазначеному в адміністративному позові за період з липня 2015 року по серпень 2015 року (включно) становить 9 662,40 грн.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно ч. 2 абз. 2 п. 1 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягали пенсії , призначені за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До набрання чинності Законом України № 1058-ІV, порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій регулювався Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400-97-ВР (далі Закон України № 400-97-ВР). Також застосовувалися положення Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 4-6 від 3 червня 1999 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 436/3729 від 5 липня 1999 року, та Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 16-6 від 19.10.2001 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 998/6189 від 29.11.2001, які наразі втратили свою чинність.

Тобто, механізм відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, був врегульований та закріплений на законодавчому рівні ще до набрання чинності Законом України № 1058-ІV.

Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону України № 400/97-ВР обєктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 13 Закону України № 1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «б» - «з» цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено, зокрема, порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій визначено шляхом введення окремого виду збору на обовязкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обовязкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону.

Відповідно до Закону України № 400/97-ВР, субєкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи повинні сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від обєкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Даний порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився із набранням чинності Законом України № 1058-ІV.

Закон України № 1058-ІV, зокрема, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Виходячи з приписів п. 16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Вищенаведена позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленою у постановах від 31.01.2011 в адміністративній справі № 21-69а10 за позовом Виробничого підприємства «Рембудмонтаж» до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про скасування розрахунку та зобов'язання вчинити дії; від 25.09.2012 в адміністративних справах № 21-293а12 та № 21-294а12 за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до закритого акціонерного товариства «Росава» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій.

Наразі, порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1).

Згідно із абз. 2 п. 6.1. Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1. цієї Інструкції - 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.2. Інструкції № 21-1 витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Таким чином, якщо працівнику призначено пенсію відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах покриваються пропорційно підприємствами, робота на яких дає право на призначення пільгової пенсії.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, що визначено п. 6.4. Інструкції № 21-1.

Пунктом 6.5 даної Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Згідно п. 6.8 Інструкції № 21- 1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Наданим позивачем розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (по Списку № 2) з червня 2015 року та карткою особового рахунку з 01.06.2015 по 25.08.2015, підтверджується наявність у відповідача зобовязання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначеному в адміністративному позові працівнику ПАТ «Топаз» за спірний період на загальну суму 9 662,40 грн.

Вказаний розрахунок складений з дотриманням всіх необхідних вимог Інструкції № 21-1. Розмір сум з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по кожному із вказаних в адміністративному позові пенсіонерів визначено відповідно до приписів Закону № 1058-IV та Інструкції № 21-1.

Судом зясовано, що згідно наданих позивачем супровідних листів, УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя направлялись на адресу відповідача вищезазначені розрахунки та акт звірки заборгованості, які отримані уповноваженою особою ПАТ «Топаз», що підтверджується наявним у справі копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач був обізнаний про наявність у нього зобовязань з відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вказаному у позові пенсіонеру за період з липня 2015 року по серпень 2015 року (включно). Відповідач не надав суду доказів оскарження вищезазначених розрахунків.

Відповідачем, у передбачені законом строки, кошти з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 9 662,40 грн. сплачені не були.

Виплата пенсій вказаному у позовній заяві пенсіонеру за період з липня 2015 року по серпень 2015 року (включно) підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими судом довідками від 06.08.2015 № 4643 та карткою особового рахунку відповідача.

Вищенаведені, встановлені судом, обставини справи були підтверджені доказами, зібраними під час її розгляду.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи, відповідачем не було надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, а також доказів, які б спростовували доводи позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя про стягнення з ПАТ «Топаз» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 9 662,40 грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З урахуванням викладеного, та керуючись ст.ст. 41, 71, 86, 94, 128, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Топаз» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Топаз» (69071, м. Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14310371) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 25-А; код ЄДРПОУ 20508387, р/р 25609301001082, банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 9 662,40 (девять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЛ.Я. Максименко