Постанова № 52869022, 28.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2653/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсфйного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області до фізичної особи-підриємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 6149,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2012 року управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2009 та 2010 роки у сумі 6 149,42 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 повинен був сплатити страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 1 230,13 грн. за 2009 рік та 4 919,29 грн. за 2010 рік, у звязку з несплатою у відповідача виникла заборгованість, яка на момент подання позову не погашена, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

Представник позивача в судове засідання не зявився. Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Відповідач про дату час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень проти адміністративного позову суду не надав.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній суд встановив.

Матеріалами справи підтверджено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований, як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Відповідно до частини 5 пункту 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Частиною 6 вказаного пункту зазначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, до правовідносин, що є предметом розгляду в зазначеній адміністративній справі, повинно застосовуватися законодавство, що діяло на момент виникнення такої заборгованості.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для Відповідача є календарний місяць.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

На підставі ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у зазначені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою.

Згідно п.п. 2 п.8 Прикінцевих положень «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 року, особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11, у статті 12 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», але не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» мінімальний страховий внесок сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Мінімальний страховий внесок розраховується згідно з п.4.7 Інструкції №21-1.

У відповідності до абз. 6 п.4.7 зазначеної Інструкції розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3-2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 32 відсотки за 2004-2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф, пенсійним органом було розраховано розмір мінімального страхового внеску.

На підставі розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування підприємцем нараховані, але не сплачені страхові внески за 2009 рік в розмірі 1 230,13 грн. та за 2010 рік 4 919,29 грн., чим допущено порушення чинного законодавства щодо сплати страхових внесків, внаслідок чого утворилася недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача на час розгляду справи становить 6 149,42 грн. (1 230,13 грн. + 4 919,29 грн.).

Згідно з ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника в рахунок сплати недоїмки погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню або фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

У відповідності до ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до п.п. «б» п. 8.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків органи Пенсійного фонду надсилають страхувальнику вимогу про сплату недоїмки.

У відповідності до п.п. 7 п. 8.3 зазначеної Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 8.4 Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 року встановлено, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

01 липня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області була предявлена фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 вимога про сплату боргу № Ф-202 У.

Зазначена вимога про сплату боргу була направлена відповідачу поштовим відправленням, але на адресу управління повернувся конверт з відміткою поштового відділення про причину невручення.

На час розгляду справи заборгованість у добровільному порядку відповідачем не погашена.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 6 149,42 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (51934, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Запорізька, 17/5, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Подольська, 89, р/р 2560131133003 у Дніпродзержинському відділенні №3293 АТ «Державний Ощадний банк України», МФО 306083, код за ЄДПОУ 24615338) заборгованість в розмірі 6 149,42 грн. (шість тисяч сто сорок девять грн. 42 коп.).

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1