Ухвала суду № 52868966, 15.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

15 жовтня 2015 р. справа № 804/15027/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Віце-прем'єр міністра України, Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Зубко Геннадія Григоровича про визнання бездіяльності відповідача, та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

13 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати бездіяльністю Віце-прем'єр міністра України, Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Зубко Геннадія Григоровича щодо ненадання йому відповіді та інформації по суті скарги (лист № 1277 від 01.06.2015 р.), зобов'язати відповідача розглянути скаргу ОСОБА_1 (лист № 1277 від 01.06.2015 р.) за участі позивача або його представника, та вчинити дії у відповідності до повноважень Віце-прем'єр міністра України, Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Зубко Г.Г. згідно переліка, наведеного позивачем у позовній заяві, а також відшкодувати за рахунок державного бюджету грошові кошти у розмірі 50 000 мінімальних заробітних плат за порушення його права. Позовна заява також містить неконкретизовані вимоги щодо визнання фактів, зокрема, що ОСОБА_1 діє в процесі виконання суспільної діяльності; що ОСОБА_1 має скрутне матеріальне становище; що ОСОБА_1 та Дніпропетровський обласний благодійний фонд «Екологія-Геос» в процесі виконання суспільної діяльності не повинні сплачувати судовий збір; а також вимогу про визнання права ОСОБА_1 на звернення до суду з позовом з питань, що стосуються запровадження у виробництво альтернативної сировини «ІНФОРМАЦІЯ_1» для безпечного, екологічного та дешевого виробництва енергії, без будь-яких обмежень та умов.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам ст. 106 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі, доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Позовну заяву підписано від імені ОСОБА_1, проте, документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.

Крім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зазначені вимоги закону позивачем не виконано. З тексту позовної заяви неможливо встановити, яким чином в порядку адміністративного судочинства необхідно захистити інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин. Викладені позивачем позовні вимоги сформульовані не конкретно, та їх зміст не дозволяє суду встановити правовідносини, які виступають предметом оскарження в поданій до суду заяві.

Отже, позивачу, шляхом складання тексту нової позовної заяви слід конкретизувати свої позовні вимоги, привести їх у відповідність до ч. 4 ст. 105 КАС України, та сформулювати, яким чином в порядку адміністративного судочинства (в якому не розглядаються вимоги про встановлення фактів) необхідно захистити його інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Крім того, частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позивач судовий збір не сплатив, заявивши клопотання про звільнення від його сплати, з посиланням на ст.ст. 8, 55 Конституції України. При цьому, в якості підстав для звільнення від сплати судового збору позивач послався на своє скрутне матеріальне становище, надавши в якості доказів копії чеків на придбання ліків, а також попередження про припинення газопостачання станом на 31.07.2015 року через наявність боргу.

Дослідивши надані до клопотання докази, суд зазначає наступне.

Право на звернення до суду за захистом порушених прав передбачено ст. 55 Конституції України, згідно з якою, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом способом (в тому числі і судовому порядку) захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Суд не заперечує наявність у позивача права на звернення до суду, та в будь-якому випадку не обмежує його, проте, порядок звернення до адміністративного суду визначений Кодексом адміністративного судочинства України, яким встановлені вимоги до подання позовної заяви, зокрема, щодо сплати судового збору.

При цьому, сплата судового збору за звернення особи до суду в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства є обов'язковою умовою, що передбачено Законом України "Про судовий збір", а звільнення від його сплати є винятком із загального правила, та, відповідно, може бути застосовано у виняткових випадках.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Позивач не відносяться до осіб, які звільнені від сплати судового збору.

З наданих позивачем документів суд також не вбачає підстав для застосування положень ч. 1 ст. 88 КАС України, оскільки посилання на скрутне матеріальне становище не є виключною підставою для застосування пільг щодо сплати судового збору, передбачених ст. 5 Закону України "Про судовий збір", та надання завдяки цьому переваг одній фізичній особі по відношенню до інших осіб, які бажають скористатися своїм законним правом на судовий захист, та змушені звертатися до суду на загальних підставах, визначених законом.

Отже, у зв'язку з відсутністю підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 29.12.2014 р. № 80-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня встановлена на рівні 1 218 гривень.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) визначено, що у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, при зверненні до суду з новим адміністративним позовом, позивачу необхідно сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп. за кожну із заявлених ним немайнових вимог (які будуть викладені у новій позовній заяві), а також 500 грн. із заявлених майнових вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 50 000 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 107, 160, 165, ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 20 листопада 2015 року для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: конкретизації заявлених позовних вимог з приведенням їх змісту до ч. 4 ст. 105 КАС України, шляхом надання нової позовної заяви та її копії для направлення відповідачу; надання документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивача (копії паспорта); надання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп. за кожну із заявлених позивачем немайнових вимог, а також 500 грн. із заявлених майнових вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 50 000 грн. (за змістом вимог, що будуть викладені у новій позовній заяві).

Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В. В. Чорна