ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
415/2087/13-к
1-кп/415/176/13
19.07.13 року Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Дядько Л.І,
за участю:
секретаря Соловйової А.І.,
прокурора Сохікян С.Ш.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, ч.2 ст.185 КК України,
встановив:
11 лютого 2013 р., близько 12 години, ОСОБА_1, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадання чужого майна, через огорожу, таємно проник до двору будинку №24 по вул. Московській м. Лисичанська, звідки намагався викрасти металеву трубу, диаметром- 57 мм., довжиною 7 метрів, загальною вартістю 200 гри., яку він підняв з землі біля будинку та став тягти до огорожі, проте свій злочинний умисел, не довів до кінця, з причин незалежних від його волі, оскільки був затриманий потерпілим ОСОБА_2
7 березня 2013 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2, запропонував ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продати пральну машину «Іпсіезії» модель Ш8С4105 (ЕЩ яка належить ОСОБА_5, увівши їх в оману щодо законності володіння зазначеною пральною машиною та укривши від них свій злочинний намір. В той же день приблизно о 16 годині ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виконуючи прохання ОСОБА_1, не усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, продали зазначену пральну машину за 350 грн. Отримані гроші вони передали ОСОБА_1 Таким чином ОСОБА_1 повторно, таємно викрав майно ОСОБА_5, чим спричинив їй матеріальні збитки на суму 1890 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину за ч. 3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, ч.2 ст.185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що обставини, зокрема: час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, зазначені вірно. Він їх підтверджує. У скоєному щиро розкаявся.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальних актах, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до іншого сховища, не доведене до кінця з причини не залежної від його волі, та в скоєнні таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, доведено та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, і ч.2 ст.185 КК України.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, яке відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, та тяжкого правопорушення, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий , має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, вину визнав, у скоєному щиро розкаявся.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини.
Обставина, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, скоєння злочинів у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. ст. 15, ч.3 ст.185, ст. 185 ч.2 КК України, разом з тим беручи до уваги, ряд обставин, що пом'якшують його покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати на залучення експертів у суми 954,80 грн. у зв'язку з проведенням судове товарознавчих експертиз.
Майнова шкода потерпілим відшкодована.
Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання за ст.15 ч.3, ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3( три) роки, за ст. 185 ч.2 КК України 2(два) роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання за сукупністю вироків 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави:
954,80 грн. (дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні за проведення судове товарознавчих експертиз. № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 2406030, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.
Речові докази: пральну машину «Indesit» модель IWС4105 (ЕU), яка знаходиться на збереженні у потерпілої ОСОБА_5, повернути ОСОБА_5.
Металеву трубу, яка знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 повернути потерпілому ОСОБА_2.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Л.І. Дядько
Судове рішення № 52864787, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 19.07.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 415/2087/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: