Постанова № 52861080, 27.10.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2015 р. Справа № 920/1310/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача – не з’явився,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4911 С\1-6) на ухвалу господарського суду Сумської області від 10 вересня 2015 року у справі № 920/1310/15 про повернення зустрічної позовної заяви

за позовом Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», м. Миколаїв

до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», м. Суми

про стягнення 52 578 711 грн. 07 коп.

ВСТАНОВИЛА:

09 вересня 2015 року відповідач - ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», звернувся до Господарського суду Сумської області з зустрічним позовом про стягнення з ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», м. Миколаїв збитків в сумі 1737309,78 грн. В обґрунтування зустрічних позовних вимог ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання” посилається на порушення з боку ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» умов договору комісії № 244/07 від 12 листопада 2007 року, укладеного між сторонами, а саме поставку неякісних двигунів.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10 вересня 2015 року у справі № 920/1310/15 (суддя Жерьобкіна Є.А.) матеріали зустрічної позовної заяви повернуті ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання”, оскільки зустрічний позов відповідача не взаємопов’язаний із первісним, як того вимагає частина 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із вказаною вище ухвалою, відповідач оскаржив її до Харківського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Сумської області від 10 вересня 2015 року скасувати, справу із зустрічним позовом направити до Господарського суду Сумської області для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції, повертаючи зустрічний позов, не дослідив та не дав оцінку доказам та поясненням відповідача щодо взаємопов’язаності зустрічного позову із первісним.

На думку відповідача, взаємопов’язаність обох позовів слідує з того, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково задоволення первісного позову, зокрема, в частині стягнення основного боргу, а також з того, що вимоги за первісним позовом та зустрічним є грошовими однорідними вимогами.

Позивач – ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (вх. 14546 від 26.10.15р.).

Відповідач – ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 135).

Колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності належно повідомлених представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, у серпні 2015 року ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (згідно ухвали суду першої інстанції від 10 вересня 2015 року змінено найменування відповідача на ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання») про стягнення заборгованості у розмірі 30044,566,00 грн., пені у розмірі 6748091,84 грн., штрафу у розмірі 2103119,62 грн., 3% річних на суму 619823,51 грн. та інфляційних на суму 13063110,10 грн. за неналежне виконання з боку відповідача договору № 276/2012 від 04 грудня 2012 року з протоколом врегулювання розбіжностей від 07 грудня 2012 року, за умовами якого, Постачальник (позивач) зобов’язався поставити, а Покупець (відповідач) зобов’язався прийняти і оплатити п’ять газотурбінних двигунів (ГТД) ДГ90Л2.1 з комплектами матеріальної частини (КМЧ) для комплектування турбокомпресорних агрегатів ТКА-Ц-16С/16,3-2,5М1, що постачаються на КС «Гачсаран», Іран.

20 серпня 2015 року Господарським судом Сумської області було порушено провадження у справі.

09 вересня 2015 року, до початку розгляду судом першої інстанції справи по суті, відповідач - ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», звернувся до Господарського суду Сумської області з зустрічним позовом про стягнення з ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» збитків в сумі 1737309,78 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання” посилається на порушення з боку ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» умов договору комісії № 244/07 від 12 листопада 2007 року, укладеного між сторонами, а саме: поставку неякісних двигунів.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10 вересня 2015 року у справі № 920/1310/15 матеріали зустрічної позовної заяви повернуто ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на підставі статті 60 та пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд першої інстанції виходив з того, що первісний і зустрічний позови взаємно не пов'язані в розумінні статті 60 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, враховуючи предмет первісного позову, відсутні, зокрема, обставини, за яких задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

За змістом наведеної статті, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятися у тому, що обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовом можуть зараховуватися; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

Лише відсутність однієї з перелічених підстав прийняття зустрічного позову тягне за собою повернення зустрічної позовної вимоги.

Так, взаємозв’язок первісного і зустрічного позовів може полягати у певному їх співвідношенні, при якому зустрічне право відповідача, на захист якого ним заявлено позов: або виключає право позивача, або може зараховуватись з первісним позовом, або підриває його підставу.

З матеріалів справи свідчить, що підставою для подання первісного позову є стягнення з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» заборгованості за неналежне виконання умов укладеного між сторонами у цій справі договору № 276/2012 від 04 грудня 2012 року з протоколом врегулювання розбіжностей від 07 грудня 2012 року у розмірі 52578711,07 грн., з яких: основний борг у розмірі 30044,566,00 грн., пеня у розмірі 6748091,84 грн., штраф у розмірі 2103119,62 грн., 3% річних на суму 619823,51 грн. та інфляційні на суму 13063110,10 грн.

Тобто, предметом дослідження суду за первісним позовом є договірні взаємовідносини сторін.

Між тим, предметом заявлених зустрічних вимог, як вбачається зі змісту зустрічного позову, є стягнення збитків з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» у зв’язку із поставкою позивачем неякісних двигунів, що дорівнюють сумі остаточної оплати за двигун, що було поставлено на КС «Найип» при виконанні договору комісії № 244/07 від 12 листопада 2007 року, а саме: 5% від вартості двигуна та становить 77500,00 дол. США, гривневий еквівалент якого складає 1737309,75 грн.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Також відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідальність особи у вигляді обов‘язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.

Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб‘єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Встановивши правову природу зустрічних позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що первісний і зустрічний позови взаємно не пов`язані, оскільки права і обов`язки сторін в межах спірних правовідносин цих позовів мають різні підстави виникнення, різну правову природу і підтверджуються різними доказами.

Відповідно до п.3.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищенаведених правових норм, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку про те, що зустрічна позовна заява не взаємно пов’язана із первісним позовом та повернув її у відповідності до процесуальних норм.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала винесена місцевим господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають її обставинам та їм надана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 10 вересня 2015 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103,статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Сумської області від 10 вересня 2015 року у справі № 920/1310/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 28.10.2015р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.