Постанова № 52861028, 26.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2015 р. Справа№ 910/18393/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Голіченко М.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз»

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015р.

у справі №910/18393/15 (суддя Комарова О.С.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз»

про відшкодування в порядку регресу шкоди в розмірі 13 244,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного ториста «Європейський страховий союз» про стягнення з останнього відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 13 244,18 грн., а також стягнення судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2015р. позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача 13 244,18 грн., стягнуто судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду від 11.08.2015р., за якою просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва та відмовити у задоволенні позову повністю.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції від 11.08.2015р. прийняте з порушення вимог чинного законодавства України, з неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків, викладеним у рішенні, обставинам справи.

При цьому скаржник вказує про те, що господарським судом не було досліджено та помилково не враховано те, що поліс обов'язкового страхування №АІ/4919257 був укладений 27.12.2014р., а дата початку дії цього полісу - 00 год. 00 хв. 28.12.2014р. Тобто, як зазначає апелянт, станом на день ДТП 27.12.2014р. поліс не діяв. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не було надано документу, необхідного для розрахунку страхового відшкодування згідно з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким є звіт про оцінку колісного транспортного засобу.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», не скористався правом, встановленим ст. 96 ГПК України, та не надав до матеріалів справи письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 26.10.2015р.

В судове засідання 26.10.2015р. представник позивача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника позивача до суду не надходило.

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, враховуючи при цьому, що в матеріалах справи наявні всі необхідні докази для розгляду даної справи, а також те, що ухвалою про призначення справи до розгляду явка сторін не визнавалась обов'язковою.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування», як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд», як страхувальником, був укладений Генеральний договір №108/13-Т/Ц2 добровільного страхування наземного транспорту від 10.09.2013р.

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно п. 19 Договору страхування страховими випадками є викрадення, збитки внаслідок ДТП, збитки внаслідок інших подій.

Згідно Страхового свідоцтва від 23.10.2014р. до Генерального договору №108/13-Т/Ц2 добровільного страхування наземного транспорту від 10.09.2013р. розмір страхової суми - 703 894,71 грн., страховий тариф - 4,35%, страхова премія - 30 619,42 грн., страховий платіж - 30 619,42 грн.

Згідно з п. 6.5. Страхового свідоцтва безумовна франшиза щодо збитків внаслідок ДТП складає 0,50% від страхової суми.

Відповідно до п. 8 Страхового свідоцтва строк дії Свідоцтва за умови сплати страхового платежу у визначені строки - з 00 год. 00 хв. 24.10.2014р. по 24 год. 00 хв. 23.10.2015р.

У відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2014р. на вул. 49 ХГД в м. Херсоні сталася дорожньо-транспортна пригода: зіткнення за участю автомобіля «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням водія страхувальника, та автомобіля «Fiat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3

ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 12.1., 13.1. Правил дорожнього руху України.

Вина водія ОСОБА_3 встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Херсона 28.01.2015р.

29.12.2014р. ТОВ «Український лізинговий фонд» звернувся до позивача з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Згідно рахунку №000000027 від 09.01.2015р. загальна вартість робіт з ремонту пошкодженого автомобіля «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 17 763,65 грн.

15.01.2015р. позивачем складено страховий акт №782/14-Тз/Хр-508-1, згідно з яким даний випадок був визнаний як страховий випадок та вирішено виплатити суму страхового відшкодування в розмірі 14 244,18 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивач виплатив суму страхового відшкодування в розмірі 14 244,18 грн. (платіжне доручення №1767 від 17.01.2015р.)

Позивачем заявлені вимоги про регресне стягнення суми відшкодування в розмірі 13 244,18 грн.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інші особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Fiat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена.

Матеріали справи також підтверджують, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Fiat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4919257 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 50 000,00 грн., розмір франшизи - 1 000,00 грн.), вимоги щодо сплати коштів заявляються саме до нього.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Разом з тим, як встановлено апеляційним господарським судом, але не досліджено судом першої інстанції, початок строку дії поліса АІ/4919257 встановлений з 00 год. 00 хв. 28.12.2014р., тоді як дорожньо-транспортна пригода сталася 27.12.2014р.

За таких обставин, станом на день ДТП поліс ще не діяв, що також підтверджено інформацією, яка міститься в централізованій базі даних МТСБУ, тому підстав для регресного відшкодування шкоди в даному випадку немає, з огляду на що в задоволенні позову слід відмовити.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015р. у справі №910/18393/15 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, оф. 1, код ЄДРПОУ 33552636) 913,50 (дев'ятсот тринадцять грн. 50 коп.) грн. судового збору за розгляд справи Київським апеляційним господарським судом.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Справу №910/18393/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця