Постанова № 52861001, 20.10.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р. Справа № 914/2080/15

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Матущака О.І.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота перепілочка» б/н від 03.09.2015 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2015 року

у справі № 914/2080/15

за позовом: Приватного підприємства «Бухгалтерський стандарт», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота перепілочка», с.Кам'янобрід Яворівського району Львівської області

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

від позивача: Прокопенко А.О. - довіреність б/н від 15.06.2015 року;

від відповідача: Сопільняк О.О. - керівник; Пащук А.І. - довіреність б/н від 06.08.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Бухгалтерський стандарт» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до ТзОВ «Золота перепілочка» про стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.08.2015 року у справі № 914/2080/15 (суддя Крупник Р.В.) позов ПП «Бухгалтерський стандарт» задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з ТзОВ «Золота перепілочка» на користь ПП «Бухгалтерський стандарт» 49 500,00 грн. боргу, 198,00 грн. інфляційних втрат, 81,37 грн. три відсотки річних. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Золота перепілочка» подало апеляційну скаргу б/н від 03.09.2015 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. А саме скаржник стверджує, що акти виконаних робіт надані позивачем по справі не можуть бути належними та допустимими доказами щодо зобов'язальних відносин між сторонами.

Позивачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з травня 2014р. по березень 2015р. позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги з ведення бухгалтерського обліку на загальну суму 49500,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000079 від 31.05.2014р., №ОУ-0000084 від 30.06.2014р., №ОУ-0000103 від 31.07.2014р., №ОУ-0000117 від 31.08.2014р., №ОУ-0000141 від 30.09.2014р., №ОУ-0000150 від 31.10.2014р., №ОУ-0000166 від 30.11.2014р., №ОУ-0000183 від 31.12.2014р., №ОУ-0000009 від 31.01.2015р., №ОУ-0000027 від 28.02.2015р., №ОУ-0000044 від 31.03.2015р.

У зв'язку з неоплатою наданих послуг з ведення бухгалтерського обліку, позивач 20.05.2015р. виставив відповідачу претензію вих. №1 від 19.05.2015р., якою вимагав у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги погасити заборгованість у розмірі 49500,00 грн. Проте, дана претензія була залишена без відповіді та належного реагування.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Факт надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем на суму 49500,00 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Зазначені акти підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Нормами ч. 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки претензія про сплату боргу вих. №1 від 19.05.2015р. була одержана відповідачем 28.05.2015р., то зобов'язання по сплаті наданих послуг мало бути виконане до 04.06.2015р. включно.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи не містять відомостей про сплату відповідачем на користь позивача 49 500,00 грн. за отримані бухгалтерські послуги згідно зазначених вище актів здачі-прийняття робіт.

Оскільки відповідач не розрахувався перед позивачем за отримані послуги, згідно зазначених вище актів здачі-прийняття робіт, в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 49 500,00 грн.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції у відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 198,00 грн. інфляційних втрат та 81,37 грн. три відсотки річних за період з 05.06.2015р. по 24.06.2015р.

Твердження апелянта про те, що в період з травня 2014р. по березень 2015р позивачем надавались відповідачу бухгалтерські послуги на підставі договору про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку № 4 від 01.10.2012 року, колегією суддів оцінюється критично, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку №4, строком до 31.12.2012р. Згідно п. 4.1 договору №4 від 01.10.2012р. сторони погодили, що вартість наданих послуг виконавця становить 2 500,00 грн. без урахування ПДВ.

В п. 6.3. договору від 01.10.2012 року сторони передбачили, що договір може бути пролонгований за згодою сторін.

Позивач стверджує, що дія договору закінчилася 31.12.2012р. і на новий строк договір пролонгований не був.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що між сторонами було укладено угоду щодо продовження дії договору від 01.10.2012 року. Отже, слід вважати, що договір про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку №4 закінчився 31.12.2012 року.

В актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з травня 2014р. по березень 2015р. вже не міститься посилання на договір №4 від 01.10.2012р. Також, вартість послуг виражено по 4 500,00 грн. в місяць.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що надання позивачем послуг, які зазначені в актах здачі-приймання відбувалося поза межами дії договору №4 від 01.10.2012р.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2015 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2015 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 26.10.2015 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

Судді Дубник О.П.

Матущак О.І.