Постанова № 52860956, 27.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2015 р. Справа№ 911/615/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Шикеринець Р.І. - за дов.

від Прокуратури Київської області: Літковець Ю.А. - прокурор відділу

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРБОЛІНКС»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2015

у справі № 911/615/15 (суддя Лопатін А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРБОЛІНКС»

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

за участю Прокуратури Київської області

про стягнення 118 897 346,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУРБОЛІНКС» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі, відповідач) про стягнення 118 897 346,76 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2015 у справі було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі зупинено до закінчення судової економічної експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2015, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУРБОЛІНКС» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду Київської області Києва від 30.09.2015 про зупинення провадження у справі № 911/615/15 скасувати.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що в оскаржуваній ухвалі жодного обґрунтування неможливості продовження розгляду справи не міститься. Місцевим господарським судом, в порушення вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, не вказано обов'язкової необхідності реалізації права, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначає скаржник, у даному випадку необхідність зупинення провадження у справі відсутня, оскільки питання, які поставлені на вирішення експерту, не стосуються предмету позову, так як предметом спору у справі № 911/615/15 є стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг, яка підтверджена документально всіма належними та допустимими доказами, а також апелянт наголосив на тому, що Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України не має можливості провести призначену місцевим господарським судом експертизу.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу позивача у справі № 911/615/15 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 апеляційну скаргу позивача у справі прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 27.10.2015.

27.10.2015 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 27.10.2015, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме витяг з сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував, просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін.

Представник прокуратури письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, у судовому засіданні проти її задоволення заперечував, просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі з огляду на наступне.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадах призначення господарським судом судової експертизи.

Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу (частина перша статті 41 Господарського процесуального кодексу України).

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Так, ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2015 було призначено судову економічну експертизу у справі № 911/615/15, на вирішення якої поставлено наступне питання: «Чи підтверджується надання послуг за договором про закупівлю послуг по ремонту від 18.01.2015 р. № п6-4/1301000319, укладеним між ТОВ «ТУРБОЛІНКС» (підрядником) та ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» (замовником)?».

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення судової експертизи.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас, за приписами пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною 5 цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Як зазначено у пункті 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» у разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення.

Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Так, як уже зазначалося вище, підставою для зупинення провадження у справі № 911/615/15 стало призначення за клопотанням відповідача судової експертизи.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При вирішенні питання про призначення у справі судової експертизи, судом враховано правову позицію, що викладена в абз. 1 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» стосовно того, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення з відповідача 118 897 346,76 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю послуг по ремонту від 18.01.2013 № п6-4/1301000319, укладеного між позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником). Під час розгляду даної справи суд має встановити обставини щодо наявності або відсутності у відповідача зобов'язання по оплаті послуг.

В обґрунтування клопотання про призначення економічної експертизи відповідач зазначає, що є необхідність встановлення дійсної вартості надання послуг, передбачених договором про закупівлю послуг по ремонту № п6-4/1301000319, так як є вірогідність завищення цін за оплату наданих послуг.

Суд звертає увагу, що для з'ясування вказаних фактів необхідні спеціальні знання.

Відповідно до частини 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Відповідно до частини першої статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, необхідно встановити дійсну вартість послуг, для чого потрібні спеціальні знання та з огляду на те, для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, а тому у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно скористався правом, наданим йому пунктом 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України та зупинив провадження у справі у зв'язку з призначення господарським судом судової експертизи.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРБОЛІНКС» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРБОЛІНКС» на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2015 у справі № 911/615/15 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2015 у справі № 911/615/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/615/15 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх