Постанова № 52860930, 22.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р. Справа№ 911/1729/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

секретар судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від позивача: Топоров А.О. - за довіреністю оформленою належним чином; Анісімов Ф.Х. - за довіреністю оформленою належним чином;

від відповідача: Бакум С.Ю. - за довіреністю оформленою належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 року

у справі № 911/1729/15 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство"

до відповідача Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області

про стягнення 969595,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Бориспільське лісове господарство" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про стягнення 969595,50 грн. збитків, заподіяних вилученням земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2015 року у справі № 911/1729/15 позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з вказаним рішенням, Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

02.07.2015 року до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга від Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року зазначену апеляційну скаргу повернуто без розгляду відповідно п.п. 2,3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

05.08.2015 року до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга від Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області повторно.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року у складі колегії суддів: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Сітайло Л.Г., Пономаренко Є.Ю., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.09.2015 року.

У зв'язку з перебуванням суддів Сітайло Л.Г., Пономаренка Є.Ю. у відпустці, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

У відкритому судовому засіданні, яке відбулось 16.09.2015 року оголошена перерва до 22.10.2015 року.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що скаржник не погоджується з оскаржуваним рішенням та вважає його незаконним та таким, що порушує норми права.

Апелянт зазначає, що представника Щасливської сільської ради не було повідомлено про створення комісії щодо визначення збитків, а також не було включено до складу комісії, яка визначала розмір збитків на суму 969595,50 грн.

Щасливська сільська рада зазначає, що моментом заподіяння збитків є 24.02.2004 року, коли було прийнято рішення відповідача № 153.12-16-ХХІV, таким чином акт та розрахунок збитків повинен бути складеним ще у 2004 році, а не 2014 році.

Скаржник вважає, що позовна давність почала спливати з 25.09.2006 року, яка зазначена в листі позивача № 268 від 13.09.2006 року та на думку апелянта, позивач звернувся до суду коли сплив строк позовної давності.

Позивач, згідно з поданим до суду 16.09.2015 року відзивом, проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області - без задоволення.

У судовому засіданні представником позивача було надано акт по визначенню розмірів збитків вартості лісових насаджень у зв'язку з припиненням права користування земельною лісовою ділянкою Бориспільського держлісгоспу та зарахуванням її до земель запасу села Проліски Щасливської сільської ради від 30.10.2014 року, який долучено колегією суддів до матеріалів справи.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

24.02.2004 року рішенням Щасливської сільської ради № 153.12-16-ХХІV припинено право користування земельною ділянкою Бориспільським держлісгоспом загальною площею 10,0 га лісів та залишено її у запасі земель сільської ради, як зелені насадження, що тимчасово не надана у власність або користування громадян чи юридичних осіб.

Відповідачем частково відшкодовано позивачу збитки, заподіяні вилученням відповідної земельної ділянки, а саме відшкодовано вартість земельних насаджень на земельній ділянці 3,2 га, що встановлено та підтверджено судом першої інстанції.

13.06.2006 року Бориспільське ЛГ звернулось до відповідача з листом № 268 та вимагало у строк до 25.09.2006 року перерахувати збитки у вигляді відшкодування вартості лісових насаджень на іншій частині земельної ділянки 6,8 га у сумі 584105,73 грн.

Відправлення вказаного листа підтверджується матеріалами справи, а саме описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до якого вказаний лист отримано відповідачем 19.09.2006 року, однак відповідачем вказані вимоги не виконані.

Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації № 658 від 10.11.2014 року затверджено акт по визначенню розмірів збитків у вигляді вартості лісових насаджень, у зв'язку з припиненням права користування земельною ділянкою площею 6,8 га та зобов'язано Щасливську сільську раду перерахувати кошти на загальну суму 969595,50 грн. у термін та в порядку, визначеному чинним законодавством.

12.12.2014 року Державне підприємство "Бориспільське лісове господарство" направило відповідачу лист № 422 від 11.12.2012 року, відповідно до якого просило перерахувати розмір збитків у сумі 969595,50 грн., згідно визначених у розпорядженні Бориспільської районної державної адміністрації № 658 від 10.11.2014 року, отримання якого відповідачем 16.12.2014 року підтверджується матеріалами справи.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є стягнення збитків у розмірі 969595,50 грн., заподіяних вилученням земельної ділянки.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем не відшкодовано йому вартість вилученої земельної ділянки, право постійного користування якою припинено рішенням Щасливської сільської ради № 153.12-16-ХХІV від 24.02.2004 року.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та ч. 2 вказаної статті, способами захисту цивільних прав може бути, зокрема, відшкодування збитків.

Нормами п. "а" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України, землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Частиною 2 ст. 157 Земельного кодексу України вказано порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Передбачено абз. 1 п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно п. 2, 4 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, до складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки; результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Пунктом 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відшкодуванню підлягають, зокрема, вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень.

Відповідно абз. 2 п. 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, при вилученні (викупі) земельних ділянок до земель запасу збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, ради, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земель.

Стосовно доводів апелянта, що представника Щасливської сільської ради не було повідомлено про створення комісії щодо визначення збитків, а також не було включено до складу комісії, яка визначала розмір збитків, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно протоколу засідання від 29.10.2014 року районної комісії з питань визначення та відшкодування збитків лісових насаджень власникам землі та землекористувачам вбачається, що на засідання комісії неодноразово запрошувався голова Щасливської сільської ради, проте він не з'явився, у зв'язку з чим розгляд питання про затвердження розрахунку здійснено без участі відповідача та його представника не включено до складу комісії, яка визначила розмір збитків.

Відповідачем не відшкодовані позивачу збитки у вигляді вартості лісових насаджень, розмір яких визначений у акті, затвердженому розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації.

Щодо заперечень відповідача, що акт та розрахунок збитків повинні були складені ще у 2004 році, а не 2014 році, колегія суддів зазначає, що акт по визначенню розмірів збитків вартості лісових насаджень у зв'язку з припиненням права користування земельною лісовою ділянкою Бориспільського держлісгоспу та зарахуванням її до земель запасу села Проліски Щасливської сільської ради від 30.10.2014 року наявний у матеріалах справи, ніким не оспорений, а тому є належним доказом по справі.

Також колегією суддів встановлено, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 658 від 10.11.2014 року, яке прийнято компетентним органом, на даний час є чинним, не визнано незаконним або недійсним в судовому порядку та відповідач його не виконав.

Щодо тверджень скаржника про сплив строку позовної давності щодо вимог позивача, то з ними чим колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Нормами ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 260 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Встановлено ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не відшкодовано позивачу збитки, розмір яких визначено розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації 10.11.2014 року, саме з моменту його прийняття позивач міг довідатись про порушення свого права.

Таким чином, доводи скаржника необґрунтовані та відсутні підстави вважати, що строк позовної давності за заявленими вимогами сплив на момент звернення до суду з позовними вимогами до відповідача.

З огляду на викладене позовні вимоги Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" є обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 року у справі № 911/1729/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 року у справі № 911/1729/15 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 року у справі № 911/1729/15 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2015 року у справі № 911/1729/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/1729/15 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала