Рішення № 52859790, 23.10.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2015 року Справа № 915/1617/15

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Колодяжна Ю.А., довіреність № 01/53-346 від 17.02.2015;

від відповідача: Плєхов М.О., директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1617/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська,40,

до відповідача: Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Корабел", 54050, м. Миколаїв, вул. Подвойського, 6,

про: стягнення 141890,63 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство " Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника "Корабел " про стягнення 82614,79 грн. суму боргу за спожиту електроенергію, 1235,45 грн. три проценти річних від суми заборгованості, 20922,02 грн. пені та 37118,37 грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачами свого грошового зобов'язання за договором № 44/1083 від 05.05.2010р. про постачання електричної енергії в частині оплати за поставлену позивачем електричну енергію.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача та відповідача, господарський суд встановив:

Між ПАТ «Миколаївобленерго» та Комунальним підприємством «Дирекція єдиного замовника «Корабел» 05.05.2010 р. було укладено договір про постачання електричної енергії № 44/1083.

Відповідно до розділу 1 зазначеного Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 888,35 кВт, а останній оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п.2.1 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені останнім, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.п.2.2.1, 2.2.2 договору постачальник зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати споживачу електроенергію в обсягах, визначених цим договором.

Згідно з п.п. 2.3.3, п. 2.3.9 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами вказаного Договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків» та № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; користуватись електроенергією виключно на підставі та умовах цього Договору.

Пунктами 1-2 додатку № 4 до Договору сторони домовились, що споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 28 числа і в цей же день повідомляє про них постачальнику по встановленій додатком № 4 до договору формі, згідно зразку підписаного «Акту про використану електричну енергію».

Постачальник разом з рахунками на оплату за спожиту електроенергію надає споживачу «Акт про прийняття - передавання товарної продукції».

Пунктами 1,2 додатку № 10 до Договору сторони передбачили, що розрахунковим вважається період з 28 числа місяця до того ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому споживач зобов'язаний надати постачальнику дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів Споживача і точок комерційного обліку фіксуються Споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються «Актом про використану електричну енергію» по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточні рахунки Постачальника або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника.

Споживач при наявності грошових коштів здійснює протягом розрахункового періоду плановий платіж на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:

- до 25 числа поточного місяця - суму, необхідну для покриття пільг та субсидій.

У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.

В день надання «Акту про використану електричну енергію» Постачальник надає Споживачу рахунок на здійснення планового платежу за активну та реактивну електроенергію та рахунки за фактично спожиту активну електроенергію і фактичне перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період.

Якщо фактичне споживання електричної Енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.

Матеріалами справи підтверджується, що за період з березня 2015 року по травень 2015 року, відповідно до Договору, Відповідачу було відпущено електричної енергії в кількості 210213 кВт/год на суму 114765,79 грн.

Однак, фактично по виданих рахунках: № 44/1083/3/1 від 01.04.2015 р., № 44/1083/4/1 від 28.04.2015 р. та № 44/1083/5/1 від 28.05.2015 сплачено лише 32151,00 грн., (реєстри про зарахування відшкодування пільг додаються: № 20/1672 від 15.05.2015 р. та № 20/2014.від 15.06.2015). Таким чином, залишок боргу по вказаних рахунках становить 82614,79 грн., який станом на теперішній час є не сплаченим.

Відповідно до п.7 Додатку № 10 до Договору, у разі несвоєчасної оплати рахунку за фактично спожиту електроенергію, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума боргу за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити, на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство ( енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачити попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1ст.612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. І ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст. З Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» та Додатком № 10 до Договору розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки відповідачем погашення заборгованості за спожиту електроенергію не здійснювалося чи здійснювалося частково та з порушенням строків, то позивачем було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні по наступним рахункам:

-за несвоєчасну оплату рахунку № 44/1083/11/1, виставленому 03.12.2014 р. за розрахунковий період листопада 2014 р., який було частково оплачено двома платежами: на суму 10000 грн. (платіжне доручення № 87 від 24.12.2014 р.) та 20615,00 грн. (реєстр про зарахування пільг та субсидій № 12 від 16.12.2014 р.);

-за несвоєчасну оплату рахунку № 44/1083/12/1 від 30.12.2014 р., виставленому 30.12.2014 р. за розрахунковий період грудня 2014 р., який було частково оплачено платежем на суму 30395,00 грн. (реєстр про зарахування пільг та субсидій № 18 від 29.01.2015 р.);

-за несвоєчасну оплату рахунку № 44/1083/1/1, виставленому 03.02.2015 р. за розрахунковий період січня 2015 р., який було частково оплачено трьома платежами: на суму 1561,80 грн.

(зведений реєстр про зарахування пільг та субсидій № 2 від 02.04.2015 р.), на суму 23729,00 грн.

(зведений реєстр про зарахування пільг та субсидій № 4 від 08.05.2015 р.), на суму 13870,00 грн.

(зведений реєстр про зарахування пільг та субсидій № 13 від 20.04.2015 р.);

-за несвоєчасну оплату рахунку № 44/1083/2/1, виставленому 03.03.2015 р. за розрахунковий період лютого 2015 р., який було повністю оплачено одним платежем на суму 36847,20 грн.

(зведений реєстр про зарахування пільг та субсидій № 2 від 02.04.2015 р.);

-за несвоєчасну оплату рахунку № 44/1083/3/1, виставленому 01.04.2015 р. за розрахунковий період березня 2015 р., який було частково оплачено одним платежем на суму 21601,00 грн.

(зведений реєстр про зарахування пільг та субсидій № 5 від 08.06.2015 р.);

-за несплату рахунку № 44/1083/4/1, виставленому 28.04.2015 р. за розрахунковий період квітня 2015 р., який залишається несплаченим у повному обсязі;

-за несвоєчасну оплату рахунку № 44/1083/5/1, виставленому 28.05.2015 р. за розрахунковий період травня 2015 р., який було частково оплачено одним платежем на суму 10550,00 грн.

(зведений реєстр про зарахування пільг та субсидій № 18 від 25.06.2015 р.), у наступних розмірах: пеня - 20922,02 грн., інфляційні нарахування - 37118,37 грн., З % річних - 1235,45 грн., а разом 59275,84 грн.

Таким чином, станом на момент подання позову загальна сума заборгованості складає 141890,63 грн.. з яких:

- 82614,79 грн. - сума боргу за спожиту електроенергію:

- 1235,45 грн. - три проценти річних від суми заборгованості:

- 20922,02 грн. - пеня:

- 37118,37 грн. - інфляційні.

Заперечення відповідача щодо часткової сплати заборгованості за вищезазначеними рахунками судом до уваги не приймається, оскільки дані кошти зараховано відповідно до спільного протокольного рішення «Про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету» № 20/2868 від 14.08.2015 р.

Тобто платіж в сумі 28 227 грн. було зараховано не в рахунок погашення попередньої заборгованості, а за розрахунковий період липня 2015 року, який не є предметом спору.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі провів оплату за спожиту електричну енергію за період з березня 2015 року по травень 2015 року, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 821, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника «Корабел» (вул. Подвойського,6, м. Миколаїв,54050,код 3460713) на користь ПАТ «Миколаївобленерго» (вул..Громадянська,40,м. Миколаїв,54017) борг за спожиту електроенергію в сумі 82614 (вісімдесят дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 79 коп. на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 260383011001 у МРУ АТ «Держаний Ощадний Банк України», МФО 326461, код 23399393.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника «Корабел» (вул. Подвойського,6,м. Миколаїв,54050, код 3460713) на користь ПАТ «Миколаївобленерго» (вул.Громадянська,40,м. Миколаїв,54017) пеню в сумі 20922 (двадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн. 02 коп., 3% річних в розмірі 1235 (одна тисяча двісті тридцять п'ять ) грн. 45 коп. та інфляційні в сумі 37118 (тридцять сім тисяч сто вісімнадцять) грн. 37 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 82 коп. на поточний рахунок № 26002225010060 у МФ РУ ПАТ КБ «Приватбанк». МФО 326610. код ОКПО 23399393.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Повний текст рішення складено 27.10.2015