Рішення № 52859604, 22.10.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року Справа № 915/1673/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба швидкого кредитування" /вул. Сорок років Рад. України, 39-А, офіс 25, м. Запоріжжя, 69037/

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, 54056/

про стягнення 18000,00 грн. неустойки

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від позивача: Гладишева О.А., довіреність від 04.01.2015

від відповідача: ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього неустойки в сумі 18000,00 грн.

Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що відповідач в односторонньому порядку розірвав з позивачем договір оренди нерухомого майна від 01.06.2014 № 2014/0601/1 на підставі того, що строк дії вказаного договору закінчився. При цьому строк дії цього договору був пролонгований сторонами до 01.06.2016 і позивач згоди на його розірвання не давав. Під загрозою вимкнення електропостачання у приміщенні позивач був змушений його звільнити, підшукати та оплатити інше приміщення. Позивач поніс збитки, пов'язані з поточним ремонтом приміщення, перевезенням майна та працівників позивача, сплатою оренди за інше приміщення. Вимогу про стягнення неустойки заявив на підставі п. 5.6. вищевказаного договору, який передбачає, що у разі дострокового розірвання договору однієї зі сторін, сторона, яка ініціює розірвання, зобов'язана виплатити неустойку у розмірі 3-х місячної орендної плати, що становить 18000,00 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позову позивача, мотивуючи тим, що відповідач розірвав цей договір на підставі п. 5.2. договору, оскільки позивач не сплатив відповідачу орендну плату за останній місяць оренди в розмірі 6000,00 грн., не оплатив комунальні та комунікаційні послуги за липень, серпень 2015 року, не виконав поточний ремонт приміщення та пошкодив це приміщення, а тому відповідач не повинен сплачувати позивачу спірну суму неустойки.

Ухвалою суду від 14.09.2015 провадження у справи було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 01.10.2015 о 12 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 01.10.2015 розгляд справи був відкладений на 22.10.2015 о 12 год. 30 хв. у зв'язку з неподанням сторонами усіх витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2014 між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна № 2014/0601/1 (далі - договір), за яким відповідач зобов'язався надати позивачу у тимчасове користування нерухоме майно: частину окремого нежитлового приміщення з обмеженим доступом у торгівельному комплексі, загальною площею 14 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 (далі - майно), а позивач, в свою чергу, зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі та строки, що зазначені у параграфі 3 цього договору.

Відповідно до п. 1.4. договору нерухоме майно передається позивачу строком на 12 місяців з 01.06.2014 по 01.06.2015. Передання нерухомого майна оформляється актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору:

- розмір орендної плати за користування нерухомим майном складає 6000,00 грн. за кожен місяць оренди;

- позивач зобов'язується сплачувати відповідачу орендну плату щомісячно, не пізніше 5-го числа нового місяця оренди, за який вноситься орендна плата;

- крім сплати орендної плати, позивач зобов'язується відшкодовувати відповідачу його витрати за фактично спожиті позивачем комунальні і телекомунікаційні послуги не пізніше 5-го числа кожного календарного місяця на підставі даних лічильників;

- при підписанні цього договору, позивач сплачує відповідачу орендну плату за перший та останній місяць користування нерухомим майном, а саме 12000,00 грн.

Відповідно до п/п. 3.4.1., 3.4.3., 3.4.6. п. 3.4. договору позивач зобов'язався:

- сплатити суму, зазначену в п. 2.4. цього договору, у день його підписання, але не пізніше ніж 05.08.2014;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати відповідачу витрати на комунальні і телекомунікаційні послуги;

- підтримувати майно у відповідному стані, здійснювати за свій рахунок поточний ремонт.

Згідно з п.п. 5.1., 5.2., 5.4., 5.5., 5.6. та 5.7. договору:

- цей договір припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено, та в інших випадках, передбачених цим договором та законодавством;

- цей договір може бути розірваний у односторонньому порядку відповідачем, якщо позивач використовує нерухоме майно з порушенням умов цього договору, зокрема, якщо: позивач не сплачує орендну плату або плату за комунальні і телекомунікаційні послуги; позивач використовує нерухоме майно не за призначенням; позивач без дозволу відповідача передав нерухоме майно у користування іншій особі; позивач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження нерухомого майна;

- у разі припинення цього договору позивач зобов'язаний негайно звільнити і повернути відповідачу нерухоме майно у стані не гірше ніж, в якому воно було одержано, але з урахуванням нормального зносу. В разі погіршення нерухомого майна, що сталася з вини позивача, він зобов'язаний відновити нерухоме майно до зазначеного стану. Повернення нерухомого майна оформляється актом прийому-передачі, який підписується сторонами;

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які передбачені цим договором;

- у разі дострокового розірвання договору, одна сторона зобов'язується попередити про це іншу сторону не пізніше як за один місяць до розірвання;

- у разі дострокового розірвання договору однією зі сторін, сторона, яка ініціює розірвання, зобов'язана виплатити неустойку у розмірі 3-х місячної орендної плати.

На виконання умов договору, 01.06.2014 відповідач передав позивачу в оренду обумовлене договором майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.06.2014 та поясненнями сторін.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідне положення сторони також передбачили у п. 5.5. договору.

Протягом липня 2015 року ні позивач, ні відповідач не направили іншій стороні договору заперечення проти продовження строку дії договору, позивач продовжив користуватись майном, а отже строк дії договору був поновлений до 01.06.2016, що підтверджується позивачем та жодним чином не спростовується відповідачем.

Лише 10.08.2015 відповідач звернувся до позивача з листом б/н, в якому повідомив останнього, що у зв'язку з закінченням строку дії договору цей договір вважається розірваним та просив позивача сплатити комунальні послуги за липень, серпень та 9 днів вересня і звільнити приміщення до 09.09.2015.

Таким чином, підставою для розірвання (припинення) договору відповідач визначив одну обставину - закінчення строку дії договору.

27.08.2015 позивач листом № 235 повідомив відповідача, що строк дії договору був продовжений до 01.06.2016 та запропонував останньому сплатити згідно з п. 5.7. договору неустойку в розмірі 18000,00 грн.

01.09.2015 позивач повернув відповідачу обумовлене договором майно, що підтверджується актом прийому-передачі нерухомого майна від 01.09.2015 та поясненнями сторін.

Згідно з цим актом майно було оглянуто і перевірено сторонами, вказано, що у приміщенні виконані ремонтні роботи, майно є придатним для його використання за призначенням, обладнання, інженерні мережі і комунікації нерухомого майна знаходяться у справному стані.

Відповідач не сплатив позивачу передбачену п. 5.7. договору неустойку в сумі 18000,00 грн., у зв'язку з чим і виник спір у даній справі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як встановлено судом договір був поновлений сторонами до 01.06.2016, тобто на час звернення відповідача до позивача з вимогою про розірвання договору та звільнення приміщення до 09.09.2015 даний договір діяв.

Як встановлено судом позивач згоди на розірвання договору не надав та запропонував відповідачу сплатити неустойку в розмірі 18000 грн. згідно з п. 5.7. договору.

Як встановлено судом у п. 5.7. договору сторони самі передбачили, що у разі дострокового розірвання договору однією зі сторін, сторона, яка ініціює розірвання, зобов'язана виплатити неустойку у розмірі 3-х місячної орендної плати.

При цьому, п. 5.7. договору сторони узгодили таким чином, що факт дострокового розірвання договору однією зі сторін є вже достатньою підставою для виплати неустойки.

Як встановлено судом 01.09.2015 позивач повернув відповідачу обумовлене договором майно. Дану обставину позивач пояснює загрозою відповідача вимкнути електропостачання у приміщенні, проте доказів на підтвердження цієї обставини позивач суду не подав.

Таким чином, факт дострокового розірвання договору відповідачем є повністю доведеним, а отже у позивача згідно з умовами договору виникло право на отримання від відповідача неустойки у розмірі 18000,00 грн.

Як встановлено судом підстави для дострокового одностороннього розірвання договору відповідачем узгоджені сторонами у п. 5.2. договору, як-то: позивач не сплачує орендну плату або плату за комунальні і телекомунікаційні послуги; позивач використовує нерухоме майно не за призначенням; позивач без дозволу відповідача передав нерухоме майно у користування іншій особі; позивач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження нерухомого майна.

Між тим, як встановлено судом підставою для розірвання (припинення) договору відповідач визначив одну обставину - закінчення строку дії договору, а не обставини, вказані відповідачем у відзиві, а тому дані заперечення відповідача не приймаються судом до уваги. Дана підстава для розірвання договору не передбачена сторонами у п. 5.2. договору та взагалі має правовий наслідок не розірвання договору, а припинення його дії, а тому дії відповідача щодо розірвання договору на цій підставі не відповідають умовам договору та чинному законодавству України.

Крім того, з листа відповідача від 10.08.2015 не вбачається, що позивач мав заборгованість з орендної плати, комунальні послуги відповідач 10.08.2015 просив сплатити за липень, серпень та 9 днів вересня 2015. Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження заперечень відповідача щодо невиконання позивачем поточного ремонту приміщення та його пошкодження позивачем. Судом встановлено, що в акті прийому-передачі нерухомого майна від 01.09.2015 сторони вказали, що майно було оглянуто і перевірено сторонами, у приміщенні виконані ремонтні роботи, майно є придатним для його використання за призначенням, обладнання, інженерні мережі і комунікації нерухомого майна знаходяться у справному стані.

За цих обставин, господарський суд вважає, що позов позивача грунтується на фактичних обставинах справи та чинному законодавстві України, а тому підлягає повному задоволенню судом.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54056, номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба швидкого кредитування" (вул. Сорок років Рад. України, 39-А, офіс 25, м. Запоріжжя, 69037, код 37611616) 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. неустойки та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 27.10.2015.

Суддя Д.О.Бездоля