Рішення № 52859169, 23.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2015 р. Справа № 911/3828/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства «Обухіврайтепломережа»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

про стягнення 337 628,87 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Іванкіна Ю.Б. (дов. № 14-91 від 18.04.2014);

від відповідача Сушко О.О. (дов. № 14-04 від 16.03.2015);

від третьої особи Яковлєв О.І. (дов. № 01/17-1199 від 09.06.2015).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулося з позовом до Комунального підприємства «Обухіврайтепломережа» (далі - відповідач) про стягнення 337 628,87грн. заборгованості, з яких: 122 988,47 грн пені, 173 062,53 грн інфляційних втрат та 41 577,87 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2015 порушено провадження у справі № 911/3828/15, залучено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, розгляд справи призначено на 18.09.2015.

У судовому засіданні 18.09.2015 оголошено перерву до 09.10.2015.

08.10.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 53-04 від 06.10.2015 (вх. № 23793/15 від 08.10.2015), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, який прийнято судом.

09.10.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог № 17/2128 від 07.10.2015 (вх. № 23856/15 від 09.10.2015), згідно яких останній повністю підтримав позовні вимоги, які прийнято судом.

У судовому засіданні 09.10.2015 оголошено перерву до 23.10.2015.

21.10.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву № 55-04 від 21.10.2015 (вх. № 24870/15 від 21.10.2015), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, який прийнято судом.

23.10.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшло заперечення на відзив б/н від 23.10.2015 (вх. № 24996/15 від 23.10.2015), згідно якого останній визнав заперечення відповідача на позов безпідставними та необґрунтованими, а також просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 23.10.2015 представники позивача та третьої особи підтримали позов повністю, представник відповідача заперечив проти задоволення позову повністю.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством "Обухівтепломережа" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 17-ТЕ, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Згідно п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.5. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 1 091,00 грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн, крім того ПДВ-20% - 218,20 грн, всього з ПДВ - 1 309,20 грн. Загальна вартість договору на дату його укладення становить 2 500 572 грн з ПДВ.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 11.1 договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу природного газу № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012, за період з січня 2103 року по грудень 2013 року передано, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 2 002 156,91 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу (а.с. 25-31).

Відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, провівши розрахунки за поставлений газ з порушенням погоджених сторонами строків, сплативши позивачу 1 120 144,91 грн, зокрема: 07.02.2013 - 126 682,74 грн, 11.03.2013 - 126 266,92 грн, 12.04.2013 - 132 000 грн, 01.10.2013 - 57 225 грн, 12.12.2013 - 110 000 грн, 27.12.2013 - 110 000 грн, 05.02.2014 - 250 000 грн, 10.02.2014 - 207 970,25 грн.

09.10.2014 між Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області (сторона перша), Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації (сторона друга), Фінансовим управлінням виконавчого комітету Обухівської міської ради (сторона третя), Виконавчим комітетом Обухівської міської ради (сторона четверта), Комунальним підприємством "Обухівтепломережа" (сторона п'ята) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (сторона остання) укладено договір про організацію взаєморозрахунків № 715/30, предметом якого була організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 30.

Відповідно до умов зазначеного договору сторони погодили порядок розрахунків та дійшли згоди погасити заборгованість відповідача перед позивачем за 2013 рік у розмірі 882 012 грн згідно з договором № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012 (п. 8 договору).

Згідно п. 14 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012 та договору № 715/30 від 09.10.2014 відповідач 13.10.2014 на рахунок позивача сплатив грошові кошти в розмірі 882 012 грн за природний газ згідно договору № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012, що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 13.10.2014, які зараховані казначейством 28.10.2014, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за переданий з січня 2103 року по грудень 2013 року природний газ відсутній.

Пунктом 16 договору № 715/30 від 09.10.2014 сторони погодили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача 122 988,47 грн пені, 173 062,53 грн інфляційних втрат та 41 577,87 грн 3 % річних.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація), новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу природного газу № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012, за період з січня 2103 року по грудень 2013 року передано, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 2 002 156,91 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу (а.с. 25-31); відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, провівши остаточні розрахунки за поставлений газ з порушенням погоджених сторонами строків, сплативши позивачу 1 120 144,91 грн, зокрема: 07.02.2013 - 126 682,74 грн, 11.03.2013 - 126 266,92 грн, 12.04.2013 - 132 000 грн, 01.10.2013 - 57 225 грн, 12.12.2013 - 110 000 грн, 27.12.2013 - 110 000 грн, 05.02.2014 - 250 000 грн, 10.02.2014 - 207 970,25 грн.; на виконання умов договору № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012 та договору № 715/30 від 09.10.2014 відповідач 13.10.2014 на рахунок позивача сплатив грошові кошти в розмірі 882 012 грн за природний газ згідно договору № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012, що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 13.10.2014, які зараховані казначейством 28.10.2014, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за переданий з січня 2103 року по грудень 2013 року природний газ відсутній.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012, позивачем за період з 14.02.2013 по 13.07.2014 нарахована пеня в сумі 122 988,47 грн, зокрема: 2 604,36 грн за період з 14.02.2013 по 11.03.2013 на суму боргу 243 741 грн, 1 544,86 грн за період з 12.03.2013 по 12.04.2013 на суму боргу 117 474,08 грн, 3 924,01 грн за період з 14.03.2013 по 12.04.2013 на суму боргу 318 280,92 грн, 7 240,19 грн за період з 13.04.2013 по 09.06.2013 на суму боргу 303 755 грн, 7 456,56 грн за період з 10.06.2013 по 12.08.2013 на суму боргу 303 755 грн, 3 461,97 грн за період з 13.08.2013 по 13.09.2013 на суму боргу 303 755 грн, 8 818,70 грн за період з 14.04.2013 по 09.06.2013 на суму боргу 376 470,92 грн, 9 241,59 грн за період з 10.06.2013 по 12.08.2013 на суму боргу 376 470,92 грн, 8 313,30 грн за період з 13.08.2013 по 13.10.2013 на суму боргу 376 470,92 грн, 1 240,44 грн за період з 14.05.2013 по 09.06.2013 на суму боргу 111 792,59 грн, 2 744,28 грн за період з 10.06.2013 по 12.08.2013 на суму боргу 111 792,59 грн, 3 702,94 грн за період з 13.08.2013 по 13.11.2013 на суму боргу 111 792,59 грн, 8 928,20 грн за період з 14.11.2013 по 14.04.2014 на суму боргу 164 918,62 грн, 2 489,59 грн за період з 15.04.2014 по 13.05.2014 на суму боргу 164 918,62 грн, 10 026,12 грн за період з 14.12.2013 по 14.02.2014 на суму боргу 230 739,94 грн, 7 206,67 грн за період з 15.04.2014 по 13.06.2014 на суму боргу 230 739,94 грн, 13 921,49 грн за період з 14.01.2014 по 14.04.2014 на суму боргу 429 530,18 грн та 20 123,19 грн за період з 15.04.2014 по 13.07.2014 на суму боргу 429 530,18 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2. договору сторонами погоджено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 14-17) та відсутність заяви відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 14.02.2013 по 13.07.2014 становить загалом 122 988,47 грн, зокрема: 2 604,36 грн за період з 14.02.2013 по 11.03.2013 на суму боргу 243 741 грн, 1 544,86 грн за період з 12.03.2013 по 12.04.2013 на суму боргу 117 474,08 грн, 3 924,01 грн за період з 14.03.2013 по 12.04.2013 на суму боргу 318 280,92 грн, 7 240,19 грн за період з 13.04.2013 по 09.06.2013 на суму боргу 303 755 грн, 7 456,56 грн за період з 10.06.2013 по 12.08.2013 на суму боргу 303 755 грн, 3 461,97 грн за період з 13.08.2013 по 13.09.2013 на суму боргу 303 755 грн, 8 818,70 грн за період з 14.04.2013 по 09.06.2013 на суму боргу 376 470,92 грн, 9 241,59 грн за період з 10.06.2013 по 12.08.2013 на суму боргу 376 470,92 грн, 8 313,30 грн за період з 13.08.2013 по 13.10.2013 на суму боргу 376 470,92 грн, 1 240,44 грн за період з 14.05.2013 по 09.06.2013 на суму боргу 111 792,59 грн, 2 744,28 грн за період з 10.06.2013 по 12.08.2013 на суму боргу 111 792,59 грн, 3 702,94 грн за період з 13.08.2013 по 13.11.2013 на суму боргу 111 792,59 грн, 8 928,20 грн за період з 14.11.2013 по 14.04.2014 на суму боргу 164 918,62 грн, 2 489,59 грн за період з 15.04.2014 по 13.05.2014 на суму боргу 164 918,62 грн, 10 026,12 грн за період з 14.12.2013 по 14.02.2014 на суму боргу 230 739,94 грн, 7 206,67 грн за період з 15.04.2014 по 13.06.2014 на суму боргу 230 739,94 грн, 13 921,49 грн за період з 14.01.2014 по 14.04.2014 на суму боргу 429 530,18 грн та 20 123,19 грн за період з 15.04.2014 по 13.07.2014 на суму боргу 429 530,18 грн. Відтак, вимога про стягнення 122 988,47 грн підлягає задоволенню повністю.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012, позивачем за період з 14.03.2013 по 28.10.2014 нараховано 173 062,53 грн інфляційних втрат та 41 577,87 грн 3 % річних за період з 14.02.2013 по 28.10.2014.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Суд встановив, що уклавши договір про організацію взаєморозрахунків № 715/30 від 09.10.2014, який набрав чинності 09.10.2014 (дата його підписання сторонами) з 09.10.2014 сторони змінили деякі умови порядку здійснення розрахунків за природний газ, де визначили інший строк виконання зобов'язання з оплати отриманого природного газу, а відтак суд дійшов висновку про неправомірність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних за період з 09.10.2014 по 28.10.2014 (після укладення договору про організацію взаєморозрахунків № 715/30 від 09.10.2014), на неоплачений відповідачем природний газ вартістю 882 012 грн.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 14-17) суд обмежив період нарахування інфляційних втрат за період з 14.03.2013 по 08.10.2014 та 3 % річних за період з 14.02.2013 по 08.10.2014. Відтак, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 14.03.2013 по 08.10.2014 та 3 % річних, нарахованих за період з 14.02.2013 по 08.10.2014 складає 148 585,01 грн інфляційних втрат та 40 127,99 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення з відповідача 173 062,53 грн інфляційних втрат та 41 577,87 грн 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 148 585,01 грн інфляційних втрат та 40 127,99 грн 3 % річних.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача на те, що уклавши договір про організацію взаєморозрахунків № 715/30 від 09.10.2014 сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012, в результаті чого відсутні підстави для стягнення з відповідача пені передбаченої пунктом 7.2. договору купівлі-продажу природного газу, та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки уклавши договір про організацію взаєморозрахунків № 715/30 від 09.10.2014, сторони змінили деякі умови порядку здійснення розрахунків, при цьому не змінивши права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах, що в свою чергу не призвело до заміни або припинення зобов'язання згідно договору купівлі-продажу природного газу № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012 до моменту укладення 09.10.2014 договору про організацію взаєморозрахунків.

Отже, сторони несуть відповідальність за невиконання належним чином взятих на себе зобов'язань за договором на поставку природного газу до моменту зміни деяких умов порядку здійснення розрахунків згідно укладених договорів про організацію взаєморозрахунків.

Крім того, оскільки договір № 715/30 від 09.10.2014 було укладено 09.10.2014 і взаємовідносини сторін змінились з 09.10.2014, ця обставина не може вплинути на обсяг відповідальності відповідача за прострочку виконання ним грошового зобов'язання до 09.10.2014.

Крім того, судом встановлено, що відповідач сплатив позивачу 1 120 144,91 грн, зокрема: 07.02.2013 - 126 682,74 грн, 11.03.2013 - 126 266,92 грн, 12.04.2013 - 132 000 грн, 01.10.2013 - 57 225 грн, 12.12.2013 - 110 000 грн, 27.12.2013 - 110 000 грн, 05.02.2014 - 250 000 грн, 10.02.2014 - 207 970,25 грн за рахунок власних коштів до моменту укладення договору № 715/30 від 09.10.2014, але з порушенням строків оплати, які визначені умовами договору № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України від 04.06.2015 у справі № 924/406/14 та від 16.07.2015 у справі № 927/1733/14.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 122 988,47 грн пені, 148 585,01 грн інфляційних втрат та 40 127,99 грн 3 % річних є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Обухіврайтепломережа» (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Володимира Чаплінського, буд. 3; ідентифікаційний код 32724676) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 122 988 (сто двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім гривень) 47 коп. пені, 148 585 (сто сорок вісім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень) 01 коп. інфляційних втрат, 40 127 (сорок тисяч сто двадцять сім гривень) 99 коп. 3 % річних та 6 234 (шість тисяч двісті тридцять чотири гривні) 03 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 27.10.2015

Суддя П.В.Горбасенко