Рішення № 52859129, 13.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16

тел. 235-24-26

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" жовтня 2015 р. Справа № 911/3238/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПК», м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», с. Пухівка Броварського району,

про стягнення 382 448,21 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: не з’явився; від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-СПК», м. Київ, звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 22.07.2015р. до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», с. Пухівка Броварського району, в якому просить суд стягнути з відповідача 382 448,21 грн. заборгованості, з яких: 320 000,00 грн. основного боргу за договором від 07.05.2014р. №ОС/51/14 постачання товару, пеня в сумі 51 550,68 грн., три проценти річних в сумі 2 577,53 грн., інфляційні втрати в сумі 8 320,53 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору від 07.05.2014р. №ОС/51/14 постачання товару за період травень 2014р. - квітень 2015р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно видаткових накладних на загальну суму 10 235 206,50 грн. Проте, в порушення умов зазначеного договору відповідач свої грошові зобов’язання належним чином не виконав та за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, в результаті чого, з урахуванням часткової оплати, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 320 000,00 грн. Крім того, позивач стверджує, що у зв’язку із простроченням грошового зобов’язання, з відповідача належить до стягнення також пеня в сумі 51 550,68 грн., три проценти річних в сумі 2 577,53 грн. та інфляційні втрати в сумі 8 320,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2015р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПК» прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/3238/15 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 15.09.2015р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.09.2015р., у зв’язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 29.09.2015р.

29.09.2015р. відповідач подав суду докази погашення основного боргу в сумі 320000,00 грн. Разом із тим, відповідач заперечив існування основного боргу взагалі, а відтак – і право позивача нараховувати та стягувати пеню, проценти річних та інфляційні втрати. Заперечення мотивовані тим, що позивачем не подано належних доказів поставки товару відповідачу, оскільки додані до позову накладні печаткою відповідача не засвідчені, в накладних не зазначено особу, яка розписалася за отримання товару, і довіреностей відповідача на зазначену особу на отримання матеріальних цінностей до частини накладних не подано. За таких обставин, відповідач твердить, що оплата основного боргу не є визнанням його існування, оскільки договірні відносини сторін допускають передоплату, а відсутність основного боргу свідчить про необґрунтованість вимог про стягнення санкцій.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2015р. прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПК» заяву про зменшення позовних вимог, зазначено, що справа розглядатиметься в редакції позовних вимог про стягнення з відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» 51 550,68 грн. пені, 2 577,53 трьох процентів річних, 8 320,00 грн. інфляційних втрат та судового збору. Крім того, за клопотанням позивача зазначеною ухвалою господарського суду продовжено строк розгляду справи на п’ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 13.10.2015р., а також витребувано у Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області письмову інформацію про включення відповідачем спірних накладних за договором від 07.05.2014р. №ОС/51/14 постачання товару до реєстру податкових накладних та до зобов’язань з ПДВ.

В судове засідання 13.10.2015р. повноважні представники позивача та відповідача не з’явились, про причини нез’явлення суд належним чином не повідомили, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами, яких достатньо дл розгляду справи по суті.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПК», м. Київ (далі по тексту – ТОВ «Агро-СПК»), до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», с. Пухівка Броварського району (далі по тексту – ТОВ «Птахофабрика Київська»), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов’язків сторін у справі є укладений 07.05.2014р. між ТОВ «Агро-СПК» (постачальник) та ТОВ «Птахофабрика Київська» (покупець) Договір постачання товару №ОС/51/14 (далі – Договір), згідно якого постачальник зобов’язується протягом дії цього Договору передавати у власність покупцю сировину для виробництва комбікормів (товар), у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами Специфікацій або видаткових накладних, які є невід’ємною частиною цього Договору, а покупець зобов’язується приймати це товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Відповідно до умов Договору:

- загальна вартість цього Договору визначається відповідно до вартості товару, поставленого згідно з підписаними сторонами Специфікаціями або видаткових накладних (пункт 1.2. Договору);

- умови постачання товару – СРТ м. Київ, Броварський проспект, 16 км, якщо інше не визначено сторонами в підписаних Специфікаціях, у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов’язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору (пункт 2.1. Договору);

- приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами на складі покупця (вантажоодержувача) в порядку, що визначається чинним законодавством. Товар вважається прийнятим на складі покупця (вантажоодержувача): за якістю згідно даних лабораторних досліджень, проведених покупцем або вантажоодержувачем; за кількістю – згідно з вагами покупця або вантажоодержувача за умови пройденої державної перевірки (пункт 2.2. Договору);

- товар постачається у кількості, що зазначається в підписаних сторонами Специфікаціях або видаткових накладних (пункт 2.4. Договору);

- датою постачання товару вважається дата зазначена у відповідній видатковій накладній (товарно-транспортній) накладній (пункт 2.7. Договору);

- розрахунки здійснюються покупцем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту постачання, якщо інше не визначено у підписаних сторонами Специфікаціях (пункт 4.1. Договору);

- ціна товару, що постачається визначається сторонами у видаткових накладних або у підписаних Специфікаціях (пункт 4.2. Договору);

- у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 5.4. Договору);

- даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами, своїх зобов’язань за даним Договором. У випадку, якщо жодна з сторін не повідомить іншу про своє бажання припинити чинний договір за місяць до закінчення строку його дії, чинний договір вважається пролонгованим на один рік (пункт 9.1. Договору).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

У відповідності до умов Договору за період травень 2014р. – квітень 2015р. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 10 235 206,50 грн. без зауважень та заперечень, що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін обох підприємств видатковими накладними, а саме:

від 09.05.2014р. № 14 на суму 51160,20 грн.;, від 31.05.2014р. № 57 на суму 114513,00 грн., від 08.08.2014р. № 07 на суму 83182,00 грн., від 09.08.2014р. № 08 на суму 158118,00 грн., від 10.08.2014р. № 09 на суму 72618,00 грн., від 12.08.2014р. № 16 на суму 80028,00 грн.; від 13.08.2014р. № 18 на суму 172360,00 грн., від 18.08.2014р. № 22 на суму 168920,00 грн.; від 20.08.2014р. № 26 на суму 87160,00 грн., від 24.08.2014р. № 32 на суму 68019,00 грн., від 29.08.2014р. № 35 на суму 263469,60 грн., від 30.08.2014р. № 36 на суму 177399,00 грн., від 01.09.2014р. № 2 на суму 261565,20 грн., від 02.09.2014р. № 4 на суму 90666,00 грн., від 05.09.2014р. № 8 на суму 362880,00 грн., від 07.09.2014р. № 14 на суму 181062,00 грн., від 10.09.2014р. № 19 на суму 181599,20 грн., від 10.09.2014р. № 20 на суму 82992,00 грн., від 11.09.2014р. № 21 на суму 161343,00 грн., від 12.09.2014р. № 23 на суму 156234,00 грн., від 13.09.2014р. № 24 на суму 250887,00 грн., від 24.09.2014р. № 34 на суму 302688,00 грн., від 25.09.2014р. № 38 на суму 228060,00 грн., від 26.09.2014р. № 40 на суму 71928,00 грн., від 27.09.2014р. № 41 на суму 76284,00 грн., від 28.09.2014р. № 42 на суму 147312,00 грн., від 30.09.2014р. № 51 на суму 227768,80 грн., від 03.10.2014р. № 7 на суму 77074,00 грн., від 05.10.2014р. № 8 на суму 313778,40 грн., від 06.10.2014р. № 10 на суму 76824,80 грн., від 09.10.2014р. № 15 на суму 148074,00 грн., від 11.10.2014р. № 21 на суму 149674,80 грн., від 12.10.2014р. № 22 на суму 72592,80 грн., від 15.10.2014р. № 28 на суму 147152,00 грн., від 17.10.2014р. № 36 на суму 344216,00 грн., від 19.10.2014р. № 40 на суму 74664,00 грн., від 20.10.2014р. № 41 на суму 136510,00 грн., від 24.10.2014р. № 51 на суму 81524,00 грн., від 25.10.2014р. № 52 на суму 80705,20 грн., від 27.10.2014р. № 54 на суму 152154,40 грн., від 30.10.2014р. № 56 на суму 314988,80 грн., від 19.11.2014р. № 25 на суму 102571,20 грн., від 22.11.2014р. № 32 на суму 98448,80 грн., від 09.12.2014р. № 11 на суму 155708,30 грн., від 08.01.2015р. № 2 на суму 335232,00 грн., від 12.01.2015р. № 5 на суму 234792,00 грн., від 13.01.2015р. № 6 на суму 114156,00 грн., від 20.01.2015р. № 13 на суму 112806,00 грн., від 21.01.2015р. № 16 на суму 111510.00 грн., від 22.01.2015р. № 18 на суму 118044,00 грн., від 29.01.2015р. № 32 на суму 122360,00 грн., від 30.01.2015р. № 33 на суму 125832,00 грн., від 03.02.2015р. № 10 на суму 223776,00 грн., від 06.02.2015р. № 15 на суму 119224,00 грн., від 07.02.2015р. № 16 на суму 342664,00 грн., від 09.02.2015р. № 17 на суму 233187,00 грн., від 06.03.2015р. № 10 на суму 136584,00 грн., від 07.03.2015р. № 13 на суму 761112,00 грн., від 08.04.2015р. № 4 на суму 337050,00 грн. (копії накладних залучено до матеріалів справи, а оригінали подані для огляду в судовому засіданні).

Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов’язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Також позивачем подано суду копії довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей, за якими працівники відповідача отримували товар, а саме: від 02.06.2014р. №481, від 01.08.2014р. №688, від 01.09.2014р. №795, від 01.10.2014р. №902, від 01.11.2014р. №1036, від 02.02.2015р. №96 та від 01.03.2015р. №166 (оригінали подані для огляду в судовому засіданні).

Відповідач заперечує факт поставки товару на загальну суму 10 235 206,50 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні довіреності, які б підтверджували факт передачі товару на зазначену суму, а накладні не містять відтиску печатки відповідача, а відтак представник відповідача твердить, що підписи від імені відповідача в накладних, наданих позивачем, зроблені невстановленою особою.

Зазначені заперечення відповідача судом відхиляються.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 3, 6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення керівника підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

Відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію (постанова Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі №903/679/14).

Разом з тим, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна фіксує виникнення податкових зобов'язань продавця і відображається в реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З представлених Броварською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області реєстру податкових накладних, включених ТОВ «Птахофабрика Київська» у 2014 році, а також розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у 2015 році, судом встановлено, що відповідач відобразив в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних всі додані позивачем до позову накладні та включив до Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Таким чином, зібрані у справі матеріали свідчать про те, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 10 235 206,50 грн. Доказів, які б спростовували вказаний висновок суду, відповідач не надав.

Згідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Інший строк оплати поставленого товару визначений пунктом 4.1. Договору, згідно з яким розрахунки здійснюються покупцем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту постачання, якщо інше не визначено у підписаних сторонами Специфікаціях.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Додані до позову банківські виписки свідчать про здійснення відповідачем оплати за поставлений товар в повному обсязі, однак із значним простроченням.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем – ТОВ «Птахофабрика «Київська» своїх зобов’язань за Договором щодо вчасної, протягом 7 календарних днів з дня поставки, оплати поставленого товару.

У зв’язку простроченням відповідачем грошового зобов’язання щодо оплати поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача передбачену пунктом 5.4. Договору пеню в сумі 51 550,68 грн., а також згідно ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 2577,53 грн. та інфляційні втрати в сумі 8320,00 грн., розраховані за період з 16.04.2015р. по 22.07.2015р.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 5.4. Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій – неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з’ясовувати обставини, пов’язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв’язку з порушенням грошового зобов’язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов’язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, враховуючи:

- прострочення відповідачем боргового зобов’язання перед позивачем;

- порядок розрахунків за товар, встановлений розділом 4 Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов’язання, визначені пунктом 5.4. Договору та статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», а також встановлений постановою Правління НБУ «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ у визначеному позивачем періоді нарахування пені;

- спосіб захисту майнового права, передбачений статтею 625 ЦК України;

- встановлений судом належний строк оплати за видатковими накладними, суд самостійно здійснив повторний розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період з 16.04.2015р. по 22.07.2015р. та встановив, що з відповідача на користь позивача належить до стягнення пеня в сумі 51 550,68 грн., три проценти річних в сумі 2 577,53 грн. та інфляційні втрати в сумі 8 320,00 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача – ТОВ «Птахофабрика Київська» на користь позивача – ТОВ «Агро-СПК» 62 448,21 грн. заборгованості, з яких: 51 550,68 грн. пені, 2 577,53 трьох процентів річних, 8 320,00 грн. інфляційних втрат та судового збору.

Відшкодування позивачу витрат на сплату судового збору суд покладає на відповідача.

Виходячи із зменшеного розміру позовних вимог про стягнення з відповідача 62 448,21 грн., позовна заява мала бути оплачена судовим збором в сумі 1 827,00 грн. (2% від суми зменшених позовних вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення від 23.07.2015р. №358 позивач сплатив судовий збір в розмірі 7 648,97 грн., виходячи з розміру первісних позовних вимог, тобто в розмірі, більшому, ніж передбачено законом.

Приписами частини другої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог. Позивач у поданій заяві про зменшення позовних вимог просив суд повернути зайво сплачену суму судового збору.

За таких обставин зайве сплачений судовий збір в розмірі 5 821,97 грн. (7 648,97 грн. – 1 827,00 грн.) підлягає поверненню платнику (позивачу) з державного бюджету, шляхом винесення в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» відповідної ухвали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПК» до товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (07413, Київська обл., Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, код ЄДРПОУ 05513187)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-СПК» (04114, м. Київ, Оболонський район, вул. Полупанова, буд. 21, код ЄДРПОУ 34804039)

51 550,68 грн. (п’ятдесят одну тисячу п’ятсот п’ятдесят гривень шістдесят вісім копійок) пені,

2 577,53 грн. (дві тисячі п’ятсот сімдесят сім гривень п’ятдесят три копійки) процентів річних,

8 320,00 грн. (вісім тисяч триста двадцять гривень нуль копійок) інфляційних втрат,

1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 28.10.2015р.

Суддя О.В. Конюх