Рішення № 52859080, 23.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2015 р. Справа № 905/1030/15

За позовом Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”

до Приватного акціонерного товариства “Коммунтранс”

про стягнення 345 479,10 грн

Суддя Горбасенко П.В.

за участю представників:

від позивача не з’явилися;

від відповідача не з’явилися.

Обставини справи:

Дочірнє підприємство “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (далі – позивач) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства “Коммунтранс” (далі – відповідач) про стягнення 211 787,29 грн заборгованості, з яких: 170 108,40 грн боргу за виконані згідно договору субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 роботи, 30 619,51 грн пені та 11 059,38 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати виконаних на підставі договору субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 робіт.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.07.2015 порушено провадження у справі № 905/1030/15, розгляд справи призначено на 26.08.2015.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.08.2015 розгляд справи відкладено на 10.09.2015.

07.09.2015 до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог і реквізитів позивача № 01-24/381 від 02.09.2015 (вх. № 10184/15 від 07.09.2015), згідно якої останній в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 345 479,10 грн заборгованості, з яких: 154 782,81 грн боргу за виконані згідно договору субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 роботи, 83 679,37 грн пені, 100 139,16 грн інфляційних втрат та 6 877,76 грн 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.09.2015 матеріали справи № 905/1030/15 за позовом Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до Приватного акціонерного товариства “Коммунтранс” про стягнення 211 787, 29 грн передано до господарського суду Київської області за територіальною підсудністю в порядку ст. ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2015 справу № 905/1030/15 передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2015 справу № 905/1030/15 прийнято до свого провадження суддею Горбасенком П.В. та призначено розгляд справи на 16.10.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2015 розгляд справи відкладено на 23.10.2015.

У судовому засіданні 23.10.2015 заяву позивача про уточнення позовних вимог і реквізитів позивача № 01-24/381 від 02.09.2015 прийнято судом до розгляду.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Представники сторін у судове засідання 23.10.2015 не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

19.10.2011 між Приватним акціонерним товариством “Коммунтранс” (Генпідрядник) та Дочірнім підприємством “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 19/10-03, згідно якого субпідрядник зобов’язався надати послуги з нанесення дорожньої розмітки при виконанні поточного ремонту автомобільної дороги Знам’янка-Луганськ-Ізварине, км 397+346 – км 404+646, відповідно до розрахунку договірної ціни, що є невід’ємною частиною договору, а генпідрядник – надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, прийняти роботи і повністю сплатити вартість наданих послуг.

Згідно п. 3.1. договору ціна договору становить 173 572,70 грн.

Розрахунки проводяться шляхом оплати генпідрядником протягом 20 банківських днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін (п. 4.1. договору).

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору строк надання послуг – до 31.12.2011. Місце надання послуг – автомобільна дорога Знам’янка-Луганськ-Ізварине, км 397+346 – км 404+646.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2011.

Суд встановив, що на виконання договору субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 позивач виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи на суму 170 108,40 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 рік та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 рік від 26.12.2011 (а.с. 15-22), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 14 від 30.11.2013 було зараховано 15 325,59 грн в рахунок погашення боргу за договором субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011.

Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 23 від 31.12.2013 було зараховано 20 402,75 грн в рахунок погашення боргу за договором субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011.

Відповідач решту боргу за виконані згідно договору субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 роботи позивачу не сплатив, внаслідок чого станом на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за виконані згідно договору субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 роботи склав 134 380,06 грн (170 108,40 грн - 15 325,59 грн - 20 402,75 грн), що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Предметом позову, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 52), є вимоги про стягнення 154 782,81 грн боргу за виконані згідно договору субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 роботи, 83 679,37 грн пені, 100 139,16 грн інфляційних втрат та 6 877,76 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли підрядні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання договору субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 позивач виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи на суму 170 108,40 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 рік та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 рік від 26.12.2011 (а.с. 15-22), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору; угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 14 від 30.11.2013 було зараховано 15 325,59 грн в рахунок погашення боргу за договором субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011; угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 23 від 31.12.2013 було зараховано 20 402,75 грн в рахунок погашення боргу за договором субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011; відповідач решту боргу за виконані згідно договору субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 роботи позивачу не сплатив, внаслідок чого станом на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за виконані згідно договору субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 роботи склав 134 380,06 грн (170 108,40 грн - 15 325,59 грн - 20 402,75 грн), що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 134 380,06 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 154 782,81 грн боргу за виконані згідно договору субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 роботи є такою, що підлягає частковому задоволенню у розмірі 134 380,06 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання за договором субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011, позивачем за період з 01.12.2013 по 10.08.2015 нараховано загалом 83 679,37 грн пені, зокрема: 4 798,27 грн за період з 01.12.2013 по 31.12.2013 на суму боргу 154 782,81 грн та 78 881,10 грн за період з 01.01.2014 по 10.08.2015 на суму боргу 134 380,06 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За необґрунтовану затримку або відмовлення від приймання послуг, оплати виконаних робіт, генпідрядник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка в день від вартості неоплачених або не прийнятих робіт за кожний день прострочення (п. 7.2. договору).

Суд встановив, що договором субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 не передбачено іншого строку припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, ніж шестимісячний строк, встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Водночас, обов’язок відповідача з оплати виконаних позивачем робіт з урахуванням п. 4.1. договору, виник у позивача 31.01.2012 (20 банківських днів з моменту підписання довідки про вартість робіт та акту приймання виконаних робіт від 26.12.2011), а останнім днем нарахування пені на суму боргу за виконані підрядні роботи є 31.07.2012.

Враховуючи вищезазначене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем у поданому ним уточненому розрахунку пені, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення 83 679,37 грн пені, нарахованої за період з 01.12.2013 по 10.08.2015, як така, що нарахована за межами шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій на підставі ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання за договором субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011, позивачем за період з 01.12.2013 по 10.08.2015 нараховано 100 139,16 грн інфляційних втрат та 6 877,76 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 53), арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 01.12.2013 по 10.08.2015 становить 100 080,77 грн інфляційних втрат та 6 877,76 грн 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 100 139,16 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 100 080,77 грн, а вимога про стягнення 6 877,76 грн 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 134 380,06 грн боргу за виконані згідно договору субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 роботи, 100 080,77 грн інфляційних втрат та 6 877,76 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Коммунтранс” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кірова, буд. 90, офіс 18, каб. № 4; ідентифікаційний код 32026358) на користь Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (85307, Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, буд. 2; ідентифікаційний код 32001618) 134 380 (сто тридцять чотири тисячі триста вісімдесят гривень) 06 коп. боргу за виконані згідно договору субпідряду № 19/10-3 від 19.10.2011 роботи, 100 080 (сто тисяч вісімдесят гривень) 77 коп. інфляційних втрат, 6 877 (шість тисяч вісімсот сімдесят сім гривень) 76 коп. 3 % річних та 4 826 (чотири тисячі вісімсот двадцять шість гривень) 77 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову – відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 27.10.2015.

Суддя П.В.Горбасенко