Рішення № 52859055, 13.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"13" жовтня 2015 р. Справа № 911/3708/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченкадо Публічного акціонерного товариства «Чернігівський молокозавод» про стягнення 1057019,79 грн.за участю представників:

позивача:Міленко А.В. - дов. від 10.08.2015відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Чернігівський молокозавод» (далі - відповідач) про стягнення 1057019,79 грн., з яких 1055194,38 грн. основний борг, 84,41 грн. 3% річних та 1741 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 05.01.2015 № 22-ТП щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар.

Під час розгляду справи позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 08.10.2015, якою в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 1157801,46 грн., з яких 1055194,38 грн. основний борг, 5402,59 грн. 3% річних та 97204,49 грн. пеня.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1157801,46 грн., з яких 1055194,38 грн. основний борг, 5402,59 грн. 3% річних та 97204,49 грн. пеня.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог від 08.10.2015 та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 05.01.2015 № 22-ТП (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - продавець зобов'язався в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність відповідачу - покупцю сільськогосподарську продукцію (сировину - молоко коров'яче) власного виробництва, що відповідає вимогам ДСТУ № 3662 - 97 (надалі - товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору оплату за товар покупець проводить по договірним цінам, що визначаються у відповідному протоколі погодження ціни, який є невід'ємною частиною до даного договору. Ціна на товар може змінюватись.

Пунктом 3.2.1 договору покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, оплатити товар.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.п. 7.1, 7.2 договору).

На виконання умов договору позивач по прийомним квитанціям, завірені копії яких залучені до матеріалів справи поставив відповідачу товар за який останній в порушення своїх договірних зобов'язань в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу лист, в якому вимагав сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 1055194,38 грн. в строк до 07.08.2015. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується описами вкладення у цінний лист від 30.07.2015 та фіскальними чеками «Укрпошта» від 30.07.2015. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Разом з тим, відповідач вказану претензію про сплату заборгованості залишив без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 1055194,38 грн.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом співставлення розрахунків між сторонами у справі за період з 01.01.2015 по 23.07.2015, відповідно до якого сальдо на користь позивача складає суму боргу в розмірі 1055194,38 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 1055194,38 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 1055194,38 грн. заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача 3% річних за період прострочення з 11.08.2015 по 13.10.2015 з простроченої суми складають 5402,59 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд на підставі п. 4.2 договору стягнути з відповідача за порушення строків проведення розрахунків за прийнятий товар, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу, що за розрахунком позивача за період прострочення з 11.08.2015 по 13.10.2015 складає 97204,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1055194,38 грн. основного боргу, 5402,59 грн. 3% річних та 97204,49 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівський молокозавод» (09000, Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Р. Люксемгург, 14, ідентифікаційний код 00447971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (15054, Чернігівська обл., Ріпкинський район, с. Тараса Шевченка, вул. Тарасевича, 1Б, ідентифікаційний код 03796761) 1055194 (один мільйон п'ятдесят п'ять тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 38 коп. основного боргу, 5402 (п'ять тисяч чотириста дві) грн. 59 коп. 3% річних, 97204 (дев'яносто сім тисяч двісті чотири) грн. 49 коп. пені, 22652 (двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 12 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 19.10.2015.