ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2015Справа №910/25497/15За позовом Комунального підприємства «Шкільне»
до Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації
про стягнення 79 237,22 грн., -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Подгорна А.І. (директор)
Мішин Ю.С. (представник за довіреністю №416 від 12.10.2015р.);
від відповідача: не з'явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство «Шкільне» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі також - відповідач) суми основного боргу в розмірі 79 237,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за Договорами №8 від 19.05.2015р., зокрема, не здійснює оплату наданих позивачем послуг у встановлені Договором строки.
Відповідачем письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надано, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.
Ухвалою від 28.09.2015р. в справі було порушено провадження, присвоєно їй №910/25497/15 та призначено судове засіданні на 20.10.2015р.
В судове засідання 20.10.2015р. представники від сторін не з'явились, заяв та клопотань до суду не надіслали.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
В судовому засіданні 20 жовтня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
19 травня 2015 року між позивачем (виконавець за Договором) та відповідачем (правонаступник Управління освіти Печерської районної в місті Києві державної адміністрації) (замовник за Договором) було укладено Договір №8 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався у 215 році надати послуги, а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги 56.29.2. послуги їдалень (послуги з надання харчування).
Ціна цього Договору становить 79 237,22 грн. без ПДВ. (п. 3.1. Договору).
Розрахунки проводяться шляхом: оплата відповідачем здійснюється на підставі ст. 631 Цивільного кодексу України та ст. 49 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 30 календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідачем бюджетного призначення на фінансування послуг на свій реєстраційний рахунок. (п. 4.1. Договору).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором. (п. 7.1. Договору).
Цей Договір набирає чинності з дати підписання і діє до повного використання кошторисів. (п. 10.1. Договору).
Додатком №1 до Договору сторони узгодили дислокацію позивача.
Додатковою угодою №1/8 від 02.07.2015р. до Договору сторони вирішили п. 4.1. Договору викласти в наступній редакції: «Розрахунки проводяться шляхом: оплата відповідачем здійснюється на підставі ст. 631 Цивільного кодексу України та ст. 49 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 30 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідачем бюджетного призначення на фінансування послуг на свій реєстраційний рахунок.».
Як встановлюється матеріалами справи, позивачем на виконання умов Договору було надано відповідачу послуги з організації гарячого харчування учнів 1-11 класів, що підтверджується наявним в матеріалах справи належним чином засвідченим Актом виконаних робіт за період з 19.05 - 21.05.2015 року від 22.05.2015р. згідно Договору на суму в розмірі 79 237,22 грн.
Відповідачем було прийнято надані позивачем послуги, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача та відбитки печатки останнього.
У зв'язку з непроведенням відповідачем розрахунку згідно умов та строків Договору, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Виконавець повинен надати послугу особисто. (ч. 1 ст. 902 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, відповідно до умов Договору, оплата вартості послуг відповідачем повинна була бути здійснена у трок до 30 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Щодо пункту Договору, яким передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідачем бюджетного призначення на фінансування послуг на свій реєстраційний рахунок, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а тому посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на підставу невиконання своїх грошових зобов'язань є безпідставними та необґрунтованими.
Аналогічна правова позиція з приводу того, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання викладена у постанові Верховного Суду України №11/446 від 15.05.2012 р.
Крім того, між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, щодо відповідальності за порушення зобов'язань.
Відповідно до частини 2 статті 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Нормами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, затримка бюджетного фінансування, не може розглядатись як встановлення терміну виконання обов'язку замовника з оплати виконаних робіт, з огляду на те, що поняття "термін" передбачає вказівку на подію, яка має неминуче настати, тоді як умова про надходження бюджетного фінансування такої вказівки не містить.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині вчасної оплати вартості послуг за умовами Договору, як встановлено вище, а саме в строк до 20.06.2015р. оплата не проведена.
Окрім того, в матеріалах справи мітиться Акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний зі сторони обох сторін, за яким відповідач повністю підтверджує існування заборгованості за ним на суму в розмірі 79 237,22 грн.
Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за Договором у частині оплати вартості послуг, заборгованість у розмірі 79 237,22 грн. за даним Договором підтверджується матеріалами справи, та відповідачем не спростовано обставин викладених у позові, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/25497/15 підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості в розмірі 79 237,22 грн.
Судовій збір позивача в розмірі 1 218,00 грн., відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 39833860, адреса: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7) на користь Комунального підприємства «Шкільне» (код ЄДРПОУ 19130066, адреса: 01042, м. Київ, вул. Миколи Раєвського, 28) суму основної заборгованості в розмірі 79 237,22 грн. (сімдесят дев'ять тисяч двісті тридцять сім гривень 22 копійки) та судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.(одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.10.2015р.
Суддя С.М. Морозов
Судове рішення № 52858929, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.10.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/25497/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: