Рішення № 52858864, 13.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015Справа №910/23545/15

За позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах Міністерства оборони України

до Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" Миколаївської області

про стягнення боргу, неустойки, ціна позову 1514177,36 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від прокуратури: Волошенюк О.Г.,

від позивача: Озеров О.С.,

від відповідача: Царюк В.В.

Суть спору:

у серпні 2015 року заступник Генерального прокурора України звернувся в суд з позовом в інтересах Міністерства оборони України з підстав ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор зазначав, що всупереч умов укладеного між позивачем і відповідачем договору про закупівлю послуг за державні кошти № 294/15/24 від 23 березня 2015 р. останній після одержання від позивача попередньої оплати у розмірі 1291930 грн. до 30 червня 2015 р. не виконав роботи за договором по 1 етапу робіт вартістю 1291930 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача суму боргу, 72348,08 грн. пені, 90435,10 грн. штрафу та 59464,18 грн. штрафних санкцій передбачених п. 7.2 договору.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений прокурором в його інтересах позов.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на неможливість виконання зобов'язання внаслідок прострочення позивача. Заявив про зменшення на підставі ст. 233 ГК України розміру заявленої прокурором неустойки до 10000 грн. Також вказував про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів позивача.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 березня 2015 р. між сторонами по справі укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 294/15/24, згідно з умовами якого відповідач зобов'язався у 2015 році надати послуги позивачу з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціального призначення (33.12.2) (капітальний ремонт двигунів БРДМ-2) за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у календарному плані надання послуг (додаток № 1 до договору містить гриф "таємно"), який є невід'ємною частиною цього договору, а останній - прийняти та оплатити ці послуги на умовах договору.

Згідно умов п. 3.1 договору ціна цього договору становить 3875790 грн.

Строк дії договору відповідно до умов п. 10.1 договору встановлений з дати підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015 р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями прокурора, представників сторін, наявною у матеріалах справи копією указаного договору.

Відповідно до календарного плану надання послуг (додаток № 1 до договору) вартість послуг за 1 етапом становить 1291930 грн. з кінцевим терміном їх надання за цим етапом до 30 червня 2015 р.

За змістом умов п. 4.4 договору сторони погоди можливість здійснення позивачем на користь відповідача попередньої оплати у розмірі до 90% вартості послуг. Також погодили, що відповідач у строк не пізніше терміну надання послуг, після отримання попередньої плати, повинен надати позивачу документи, що підтверджують фактичне надання послуг або повернути невикористані кошти на рахунок позивача.

Поясненнями прокурора, представників сторін, наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 294/48 від 6 квітня 2015 р. стверджується факт перерахування позивачем на користь відповідача суми попередньої оплати за виконання першого етапу надання послуг за договором у розмірі 1291930 грн.

Доказів надання відповідачем станом на 30 червня 2015 р. послуг за першим етапом або повернення попередньої оплати позивачу суду не надано.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1291930 грн. попередньої оплати.

Згідно з умовами абз. 3 п. 7.2 договору у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг, відповідач сплачує штрафні санкції в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми невикористаних коштів.

Вказані умови спірного договору узгоджуються з приписами ч. 6 ст. 231 ГК України щодо визначення розміру штрафних санкцій.

При цьому, абз. 5 п. 7.2 договору сторони відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України та ч. 6. ст. 231 ГК України встановили інший розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами, а саме, 0 (нуль) відсотків.

Враховуючи вищевикладене, у позові про стягнення 59464,18 грн. штрафних санкцій за прострочення повернення попередньої оплати на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України слід відмовити.

Відповідно до умов п.п. 5.3, 5.4 договору передача відповідачу для ремонту виробів здійснюється позивачем власними силами та засобами та оформлюється актом приймання-передавання виробів у відповідності до вимог "Інструкції про порядок передачі озброєння, військової техніки і майна в ремонт", затвердженої наказом Міністра оборони України № 505 від 31 липня 2012 р. Поставка виробів у ремонт до відповідача здійснюється позивачем у кількості не менше 20 одиниць протягом 5 діб після підписання договору, в подальшому - щомісячно, в кількості не менше 20 одиниць.

З урахуванням указаних умов договору позивач повинен був передати відповідачу вироби для ремонту за І етапом протягом 23-28 березня 2015 р., а відповідач провести їх ремонт і обслуговування не пізніше 30 червня 2015 р.

Таким чином, погоджений сторонами строк виконання робіт за І етапом становить 94 дні від дня передачі виробів.

Поясненнями відповідача, наданими у матеріалах справи нарядами №№ 624/15, 665/15, 681/15 від 8 квітня 2015 р., 637/15 від 15 квітня 2015 р., 622/15 від 25 червня 2015 р. підтверджується факт передачі позивачем відповідачу загалом 19 одиниць виробів з простроченням встановлених договором строків, а саме: 12 одиниць - 8 квітня 2015 р. з простроченням на 11 днів, 4 одиниці - 15 квітня 2015 р. з простроченням на 18 днів, 3 одиниці - 25 червня 2015 р. з простроченням на 89 днів.

Доказів передачі ще одного виробу за І етапом суду не надано.

Згідно вимог абз. 2 п. 7.2 договору за порушення терміну виконання зобов'язання з відповідача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За змістом вимог ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо, зокрема, він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Виходячи з того, що до передачі позивачем обумовлених спірним договором виробів відповідач не міг приступити до їх ремонту та технічного обслуговування, суд вважає, що виконання відповідачем його обов'язку відповідно до ч. 2 ст. 613 ЦК України підлягає відстроченню на час прострочення позивача.

Крім того, відповідно до умов п. 7.6 спірного договору сторони погодили, що виконавець звільняється від відповідальності за ненадання послуг у разі неможливості замовника надати вироби для проведення ремонту.

Виходячи з наведеного, термін виконання робіт з ремонту та обслуговування виробів, переданих 8 квітня 2015 р. настав 11 липня 2015 р., переданих 15 квітня 2015 р. - 18 липня 2015 р., переданих 25 червня 2015 р. - 27 вересня 2015 р.

За таких обставин, з урахуванням заявлених прокурором вимог (станом на 25 серпня 2015 р.) та встановленого судом дійсного періоду прострочення, позов в частині стягнення неустойки відповідно до вимог ч. 2 ст. 231 ЦК України, ст. 624 ЦК України підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 44700,78 грн. пені ((775158 грн. вартість ремонту 12 од. х 45 дн. х 0,1%) + (258386 грн. вартість ремонту 4 од. х 38 дн. х 0,1%)), 72348,08 грн. штрафу (1033544 грн. варт. 16 од. х 7%).

Доводи відповідача щодо зменшення на підставі ст. 233 ГК України розміру належної з нього на користь позивача неустойки є необґрунтованими, оскільки доказів наявності передбачених законодавством підстав для зменшення неустойки суду не надано.

Як слідує з наявних матеріалів звернення в суд прокурора з даним позовом зумовлене порушенням інтересів держави, які потребують судового захисту, в умовах відсутності фінансування витрат позивача на оплату судового збору, тому посилання відповідача на відсутність у прокурора підстав для подачі позову в інтересах держави є необґрунтованими.

Оскільки позов задоволено частково, прокурор в установленому законом порядку звільнений від сплати судового збору, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов заступника Генерального прокурора України задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (54017, м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 120, код 07856371) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) 44700,78 грн. пені, 72348,08 грн. штрафу.

Стягнути з Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (54017, м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 120, код 07856371) у доход Державного бюджету України (одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу 22030001) 2340,98 грн. судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар