Ухвала суду № 52848932, 26.10.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/17802/15-ц

Провадження № 2-зз/760/49/15

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 жовтня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зняття арешту,

в с т а н о в и в:

22.09.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зняття арешту.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28.09.2015 зазначена заява залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам, встановленим статтями 119, 120 ЦПК.

Відповідно до статті 118 ЦПК позов подається до суду у формі позовної заяви, яка повинна відповідати вимогам статей 119, 120 ЦПК.

Однак, ОСОБА_1 подала до суду заяву, а не позовну заяву, яка містить ряд недоліків.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Так, ОСОБА_1 не зазначила відповідача, його місце проживання чи місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Позивач не виклала обставини, якими обгрунтовує свої вимоги, зокрема, не зазначила хто наклав арешт на квартиру, на підставі чого, чи це рішення було прийнято у порядку вжиття заходів забезпечення позову, чи у ході виконавчого провадження, а також не зазначила доказів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи принцип диспозитивності, суд обмежений у можливості виявляти свою ініціативу. Суд зобов'язаний вирішувати спори лише в межах заявлених фізичними чи юридичними особами вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Таким чином, суд позбавлений можливості визначити норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішити справу.

Крім того, до заяви не доданий документ про сплату судового збору.

Розміри ставок судового збору визначені Законом «Про судовий збір».

Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок № 31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Ухвалою від 28.09.2015 про залишення позовної заяви без руху позивачу було запропоновано усунути недоліки шляхом подання нової, належним чином оформленої, позовної заяви, її копій та копій документів, що додаються до неї, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також належного доказу сплати судового збору.

Строк для усунення недоліків був встановлений - три дні з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав вищезазначену ухвалу 17.10.2015. Отже строк для усунення недоліків закінчився 20.10.2015. Станом на день постановлення цієї ухвали позивач недоліки позовної заяви не усунув.

Частина друга статті 121 ЦПК передбачає «якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві».

Таким чином, позовну заяву належить визнати неподаною та повернути позивачеві.

Керуючись статтями 119, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про зняття арешту вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Л. В. Шевченко