Ухвала суду № 52847239, 25.07.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10817/14-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., за участю секретаря Федотової Т.О., представника особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1, прокурора - Краснощока Д.В., особи, у відношенні якої закрито кримінальне провадження - ОСОБА_2, представників осіб, у відношенні яких закрито кримінальне провадження - адвокатів Кацика І.Ю., Павленка М.В., розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «ІНДАР» на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва молодшого радника юстиції Попова А.О. від 10.04.2014 року про закриття кримінального провадження №12012110000000024 від 21.11.2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

ПрАТ «ІНДАР» 30.04.2014 звернулося до слідчого судді зі скаргою на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва молодшого радника юстиції Попова А.О. від 10.04.2014 року про закриття кримінального провадження №12012110000000024 від 21.11.2012 року.

В обґрунтування скарги зазначили, що постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена з грубим порушенням вимог чинного кримінального процесуального законодавства.

Просять скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати.

В судовому засіданні представник особи, яка подала скаргу - адвокат ОСОБА_1 скаргу підтримав з викладених в ній підстав, просив її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні доводи скарги не визнав, просив відмовити в задоволенні скарги.

Представники осіб, у відношенні яких було закрито кримінальне провадження - адвокати Павленко М.В., Кацика І.Ю. в судовому засіданні доводи скарги не визнали, подавши слідчому судді клопотання про повернення скарги, особі, яка її подала, в зв'язку із тим, що скаргу подала особа, яка не має право подавати скаргу.

Особа, у відношенні якої було закрито кримінальне провадження - ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи, викладені в скарзі не визнав, просив відмовити у задоволенні скарги, при цьому зазначив, що у разі встановлення, що скарга подана особою, яка не мала права подавати скаргу, повернути скаргу.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали скарги, оскаржувану постанову, матеріали кримінального провадження №12012110000000024, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, передбачених частиною першою цієї статті, які підлягають доказуванню, адже мають значення для кримінального провадження, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тощо.

Згідно ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком деяких випадків, покладається на слідчого, прокурора.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням ГУМВС України в м. Києві проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012110000000024 від 21.11.2012 року за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Крім того, слідчим управлінням ГУМВС України в м. Києві проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012110000000028 від 30.11.2013 року за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України.

Постановою старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва молодшого радника юстиції Попова А.О. від 20 червня 2013 року матеріали досудових розслідувань №12012110000000024 від 21.11.2012 року та №12012110000000028 від 30.11.2013 року об'єднані в одне провадження та присвоєно загальний номер №12012110000000024.

01.02.2013 року повідомлено про підозру ОСОБА_6, про те, що він підозрюється у тому, що він за попередньою змовою з заступником голови правління з економічних питань та правових питань ЗАТ «Індар» ОСОБА_2, у період часу з вересня 2008 року по 09.12.2008 року, будуючи на підставі протоколу №12 чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «Індар» від 31.03.2006 та контракту з головою правління ЗАТ «Індар» (ідентифікаційний код 21680915, зареєстрованого за адресою: вул. Зрошувальна, 5 у м. Києві), являючись службовою особою, яка наділена організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями по керівництву та управлінню підприємством, вчинив незакінчений замах на заволодіння майном даного підприємства шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

Цього ж числа підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2013 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу до Шевченківського районного суду м. Києва для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

01.02.2013 року повідомлено про підозру ОСОБА_2, про те, що він підозрюється у тому, що він за попередньою змовою головою правління ЗАТ «Індар» ОСОБА_6, у період часу з вересня 2008 року по 09.12.2008 року, будуючи на підставі протоколу №12 чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «Індар» від 31.03.2006 та контракту з головою правління ЗАТ «Індар» (ідентифікаційний код 21680915, зареєстрованого за адресою: вул. Зрошувальна, 5 у м. Києві), являючись службовою особою, яка наділена організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями по керівництву та управлінню підприємством, вчинив незакінчений замах на заволодіння майном даного підприємства шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

07.02.2013 року підозрюваного ОСОБА_2 оголошено в розшук.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2 з метою його приводу до Шевченківського районного суду м. Києва для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

26.03.2013 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

26.03.2013 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва обрано підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Постановою старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва молодшого радника юстиції Попова А.О. від 10.04.2014 року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12012110000000024 від 21.11.2012 року за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст. 191 КК України було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Відомості про прийняте рішення внесені до ЄРДР, припинено розшук ОСОБА_2 та ОСОБА_6, знятий арешт, накладений на майно підозрюваних.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

Тобто, на слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим, прокурором постанови.

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Однак, всупереч вимогам КПК України, старшим прокурором прокуратури м. Києва - Поповим А.О. постанова від 10.04.2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12012110000000024 від 21.11.2012 року за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст. 191 КК України була прийнята передчасно, оскільки винесена без повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, наданням належної правової оцінки.

Постанова старшого прокурора прокуратури м. Києва - Попова А.О. від 10.04.2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12012110000000024 від 21.11.2012 року вмотивована тим, що обставини наведені у повідомленнях від 01.02.2013 року про підозру ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України свого підтвердження не знайшли, оскільки аналіз фактичних даних та обставин кримінального провадження №12012110000000024, в частині підозри ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за ч.3 ст.15, ч.5 ст. 191 КК України у вчиненні незакінченого замаху на заволодіння майном даного підприємства шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, дав можливість виявити помилку у формулі кримінально - правової кваліфікації дій ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Застосування загальних положень ч.3 ст.15 КК України об'єктивно не відображає фактичного складу діяння, що ототожнюється із кримінальним правопорушенням…У матеріалах досудового розслідування відсутні докази, що підтверджують факт заволодіння ОСОБА_2, ОСОБА_6 майном господарського товариства, яке було внесено до статутного капіталу ТОВ «Трудовий колектив «Індар», як і докази того, що ЗАТ «Індар» були заподіяні збитки.

Як зазначає в оскаржуваній постанові прокурор, аналізом усіх матеріалів кримінального провадження та оцінки зібраних і перевірених доказів в їх сукупності встановлено, що у діях ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відсутні об'єктивна та суб'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст. 191 КК України.

Однак, при винесені оскаржуваної постанови прокурором не взяті до уваги висновки судово - економічної експертизи від 29.01.2013 року №277/278/13-45 Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, зокрема в частині, що при прийняті рішення щодо створення ТОВ «Трудовий колектив «Індар» у листопаді 2008 року правлінням ЗАТ «Індар» не дотримано вимог п.11.2 Статуту Товариства в частині його обмеження щодо порядку здійснення операцій з розпорядженням майном, вартість якого перевищує 10% статутного фонду Товариства з боку Спостереженої ради; не взято до уваги та не надано оцінку в сукупності з іншими доказами показам свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших осіб, які повідомили, що перебуваючи на посадах членів спостереженої ради ЗАТ «Індар» рішення щодо передачі основних засобів Товариства до статутного капіталу ТОВ «Трудовий колектив «Індар» не приймалося; не надано оцінку показам членів правління ЗАТ «Індар», які показали що в результаті обману з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_11 підписали рішення про передачу активів, яке, з їх слів, було погоджено МОЗ України, не проведено одночасних допитів членів правління з ОСОБА_6 та ОСОБА_11; не надано оцінки обставинам, що рішення спостереженої ради ЗАТ «Індар» з приводу передачі активів було підроблено шляхом підміни першої сторінки в іншому рішенні щодо отримання кредитних коштів; прокурором безпідставно не враховано зміни до законодавства про акціонерні товариства, які відбулися в період з моменту скоєння злочинних дій та до моменту пред'явлення підозри, а також не надав належної правової оцінки правовстановлюючим документам Товариства під час його реорганізації відповідно до вимог закону, з метою усунення розбіжностей в показах підозрюваних та свідків, не проведенні їх одночасні допити..

Крім того, про передчасність винесення вказаної постанови свідчить той факт, що після зупинення досудового розслідування, 10.04.2014 року досудове розслідування було відновлено постановою старшого слідчого слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві Зіноруком М.М. без чіткого зазначення підстав відновлення і в той самий день, без проведення будь - яких слідчих дій, провадження було закрито.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором постанова про закриття кримінального провадження від 10.04.2014 року прийнята без належного дослідження обставин кримінального провадження та відповідного аналізу і оцінки даних досудової перевірки, тому зазначена постанова не може вважатися законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню.

Що стосується клопотання представників ОСОБА_6 та ОСОБА_2 - адвокатів Кацика І.Ю. та Павленка М.В. про повернення скарги, в зв'язку тим, що скаргу подано особою, яка не мала право подавати скаргу, слідчий суддя вважає дане клопотання безпідставним, оскільки скарга до суду подана ОСОБА_13, у якості голови правління ПрАТ «Індар» 30 квітня 2014 року, яка і на даний час є його легітимним керівником, що підтверджується належними доказами (Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який завірений печаткою Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві), тому дане клопотання слід залишити без задоволення..

Керуючись ст.ст. 110, 284, 303, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Скаргу Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «ІНДАР» на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва молодшого радника юстиції Попова А.О. від 10.04.2014 року про закриття кримінального провадження №12012110000000024 від 21.11.2012 року - задовольнити.

Постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва молодшого радника юстиції Попова А.О. від 10.04.2014 року про закриття кримінального провадження №12012110000000024 від 21.11.2012 року за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - скасувати.

Матеріали кримінального провадження №12012110000000024 направити до прокуратури м. Києва для подальшого розслідування.

В задоволенні клопотання адвокатів Павленко М.В., Кацика І.Ю. про повернення скарги - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Т.Г. Ільєва