Ухвала суду № 52846279, 21.10.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10992/15-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Локоткова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на дії та бездіяльність Державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Карпова Олександра Вікторовича,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою на дії Державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Карпова О.В. у якій просить визнати дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу неправомірними та визнати бездіяльність державного виконавця протиправною.

Вимоги заяви мотивує тим, що 09.12.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 6-3338/11, який разом із заявою про примусове виконання рішення суду було подано до відділу державної виконавчої служби та було відкрито виконавче провадження.

19 червня 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, про що заявник дізнався після отримання повного витягу з державного реєстру № 116379 від 19.05.2015 року.

Заявник зазначає, що державним виконавцем в порушення вимог закону не здійснено всіх дій, які він зобов'язаний був вчинити, а саме звернути стягнення на автомобіль НОМЕР_1, та не перевірено наявність іншого майна, чим порушені права стягувача на виконання рішення суду. Такі дії скаржник вважає неправомірними, а бездіяльність державного виконавця протиправною.

В судове засідання представник заявника та державний виконавець Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, при цьому представником ПАТ «Укрсоцбанк» суду подана заява про розгляд справи без участі представника стягувача, про причини неявки державного виконавця суд повідомлено не було.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Дніпровським районним судом м. Києва на виконання рішення третейського суду 17.08.2011 року було видано виконавчий лист № 6-3338/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 161 616,90 грн. та витрат пов'язаних з вирішенням спору третейським судом у розмірі 2 016,17 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень № 116379 від 19.05.2015 року отриманого за виконавчим провадженням № 29173091, заступником начальника Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Карповим О.В. 11.10.2011 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6-3338/11 якою боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення суду до 18.10.2011 року (а.с. 5-6).

Також 11.10.2011 року на підставі заяви стягувача заступником начальника Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Карповим О.В. було винесено постанову арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все нерухоме майно боржника та на автомобіль НОМЕР_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

19 червня 2014 року державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Карповим О.В. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, відповідно якої виконавчий лист № 6-3338/11 виданий 17.08.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 161 616,90 грн. та витрат пов'язаних з вирішенням спору третейським судом у розмірі 2 016,17 грн. повернуто ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на відсутність у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення.

Скаржник просить визнати дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу неправомірними та визнати бездіяльність державного виконавця протиправною.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Як убачається із матеріалів справи, 13.10.2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений договір застави № 819/6-28/6-300 (а.с. 7-10).

Відповідно до п. 1.1.1 договору застави, предметом застави у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту від 13.10.2006 року являється автомобіль НОМЕР_2, що належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3.

Згідно з п. 2.4.6 договору застави, заставодержатель має право за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету застави, відповідно до чинного законодавства України погасити наявну заборгованість заставодавця за договором кредиту, а також витрати на здійснення вимог, забезпечених заставою.

Отже, вищевказаний автомобіль НОМЕР_2, на який державним виконавцем накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження, являється заставним майном, при цьому заставодержателем є стягувач у виконавчому провадженні - ПАТ «Укрсоцбанк».

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України „Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Згідно п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за № 512/5, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Державним виконавцем суду не надано будь-яких доказів про те, що ним вчинялися відповідні дії щодо виявлення майна боржника ОСОБА_2, до того ж остання являється заставодавцем транспортного засобу в рахунок погашення кредитної заборгованості стягувачу ПАТ «Укрсоцбанк», тобто за боржником зареєстроване майно на праві власності, у зв'язку з чим постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.06.2014 року з посиланням на відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, винесена безпідставно.

За нормою ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

За викладених обставин суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а саме слід визнати дії державного виконавця неправомірними та незаконною спірну постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. У решті вимог скарги слід відмовити.

Керуючись Законом України „Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за № 512/5, ст. ст. 383-388 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на дії та бездіяльність Державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Карпова Олександра Вікторовича задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Карпова Олександра Вікторовича щодо повернення виконавчого документу стягувачеві у виконавчому провадженні № 29173091.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Карпова Олександра Вікторовича про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19 червня 2014 року винесену у виконавчому провадженні № 29173091 в ході виконання виконавчого листа № 6-3338/11 виданого 17.08.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 161 616,90 грн. та витрат пов'язаних з вирішенням спору третейським судом у розмірі 2 016,17 грн.

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя