Рішення № 52835633, 22.10.2015, Тетіївський районний суд Київської області

22.10.2015 Провадження по справі № 2/380/263/15

Справа № 380/973/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.

за участю адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області, Теліжинецької сільської ради, треті особи: Тетіївська районна державна адміністрація, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку (пай) та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області, Теліжинецької сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із названим позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її батька ОСОБА_5, який помер 23 жовтня 2014 року, а саме на земельну ділянку (пай) розміром 2,5502 га, що знаходиться на території Теліжинецької сільської ради Тетіївського району Київської області, яка відповідно до державного акту серії ЯБ № 776439 належала ОСОБА_5 та зобов»язати відділ Держземагенства у Тетіївському районі видати їй витяг з Державного земельного кадастру на вищевказану земельну ділянку. Позовні вимоги мотивує тим, що вона є спадкоємицею після смерті батька за заповітом від 21 серпня 2013 року, посвідченого секретарем Теліжинецької сільської ради ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 10, спадщину прийняла своєчасно, крім неї спадкоємцем на обов»язкову частку в спадковому майні є її брат ОСОБА_4, проте в зв»язку з відсутністю Витягу з Державного земельного кадастру про спадкову земельну ділянку, нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкову земельну ділянку. Окрім того, вказує, що за отриманням Витягу з Державного земельного кадастру про спадкову земельну ділянку зверталася до відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області, проте отримала відмову, яка мотивована тим, що земельна ділянка, яка належала її батькові згідно схеми розподілу № 485 зареєстрована за іншою особою, та передана цій особі у власність відповідно до розпорядження Тетіївської райдержадміністрації № 464 від 15.09.2004 року.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 звернувся із позовом до ОСОБА_2, Відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області, Теліжинецької сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, в якому просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на ? частину земельної ділянки, площею 2,5502 га , що знаходиться на території Теліжинецької сільської ради Тетіївського району Київської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 776439 від 24.11.2008 року належала ОСОБА_5, який помер 23 жовтня 2014 року, посилаючись на те, що він є інвалідом 2 групи, а тому має право на обов»язкову частку у спадщині після смерті батька ОСОБА_5

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 позовні вимоги за первісним підтримали, з урахуванням заперечення на зустрічний позов, а саме: просила визнати за ОСОБА_2 право власності на 5/6 частин спадкової земельної ділянки, що відповідно становить 2,1252 га та зобов»язати відділ Держземагенства у Тетіївському районі Київської області видати їй Витяг з Державного земельного кадастру про спадкову земельну ділянку. Позовні вимоги за зустрічним позовом визнали частково, а саме: вважають, що ОСОБА_4, як інвалід другої групи має право на 1/6 частину спадкової земельної ділянки, з урахуванням того, що є ще один спадкоємець брат ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.-101)

Представник відповідача відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області ОСОБА_9 позовні вимоги як за первісним позовом так і за зустрічним позовом не визнала, посилаючись на обставини викладені у письмовому запереченні, а також просила суд скасувати державну реєстрацію та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 776439, виданого на ім»я ОСОБА_5 (а.с.-28-29)

Представник Теліжинецької сільської ради ОСОБА_10 позовних вимог як за первісним позовом так і за зустрічним позовом не визнав. Пояснив суду, що згідно карти - схеми розпаювання земель колективної власності КСП »Теліжинці» земельна ділянка ОСОБА_5 розміром 2,55 га зазначена під номером 485, а земельні ділянки ОСОБА_3 зазначені під номерами 251 та 524, яка є вільною.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Тетіївської районної державної адміністрації в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 в судовому засіданні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не визнала. Пояснила суду, що відповідно до розпорядження Тетіївської райдержадміністрації «Про передачу земельних ділянок у власність власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Теліжинецької сільської ради за межами населеного пункту № 464 від 15.09.2004 року, яке приймалося раніше, ніж у ОСОБА_5, земельна ділянка згідно схеми поділу № 485 надавалася ОСОБА_3, після чого було виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 153452 з кадастровим номером 3224687800:04:003:0001, який зареєстрований та виданий їй Тетіївським районним відділом Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 25.10.2004 року, а тому вона вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 визнали та просили визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину спадкової земельної ділянки .

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги як за первісним позовом так і за зустрічним позовом задоволенню не підлягають повністю, виходячи із наступного.

Так, судом встановлено, що 23 жовтня 2014 року помер батько ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина за заповітом від 21 серпня 2013 року, посвідченого секретарем Теліжинецької сільської ради ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за номером 10, до складу якої входить земельна ділянка (пай), розміром 2,5502 га, кадастровий номер 3224687800:04:003:0001, розташована на території Теліжинецької сільської ради Тетіївського району Київської області призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту серії ЯБ № 776439, виданого 24 листопада 2008 року на ім»я ОСОБА_5 (а.с.-6-8)

Відповідно до розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації «Про передачу земельних ділянок у власність власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Теліжинецької сільської ради за межам населеного пункту « від 21 грудня 2005 року № 747 передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2,550 га за номером згідно схеми 485. Даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3224687800:04:003:0001. Державний акт зареєстрований за № 010833400009 в Тетіївському районному відділі Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» та виданий власнику 24 листопада 2008 року. (а.с.-53-55)

Із копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 вересня 2001 року встановлено, що на підставі заповіту посвідченого секретарем виконкому Теліжинецької сільської ради від 25.12.2000 року та зареєстрованого в реєстрі за № 43 спадкоємцем майна ОСОБА_11, яка померла 25 січня 2001 року є громадянка ОСОБА_3. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається із житлового будинку з надвірними будівлями в с. Теліжинці по вул. Першотравневій,59 та права на земельну частку (пай)у розмірі 3,0 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на /місцевості/, яка знаходиться на території КСП «Теліжинці», посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай)серії КВ № 0144335, що належав померлій ОСОБА_11, згідно рішення Тетіївської райдержадміністрації 25.11.1996 року як члену КСП «Теліжинці». (а.с.-104)

Відповідно до розпорядження Тетіївської райдержадміністрації «Про передачу земельних ділянок у власність власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Теліжинецької сільської ради за межами населеного пункту» № 464 від 15.09.2004 року, яке приймалося раніше, земельна ділянка згідно схеми поділу № 485 надавалася ОСОБА_3, після чого було виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 153452 з кадастровим номером 3224687800:04:003:0001, який зареєстрований та виданий власнику Тетіївським районним відділом Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру 25 жовтня 2004 року.(а.с.-56-57,105)

Із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.01.2014 року встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЯБ № 153452, виданого 25.10.2004 року Тетіївським районним відділом земельних ресурсів. (а.с.-106)

Таким чином, встановлено, що виникла ситуація, коли помилково відбулося виготовлення документів на одну і ту ж саму земельну ділянку ( пай) спочатку ОСОБА_3, а потім ОСОБА_5 з дублюванням кадастрового номера, яке пов»язано із відсутністю на той час автоматизованої системи ведення кадастру та державного реєстру земель в Тетіївському районному відділі Київської регіональної філії Державного підприємства» Центр Державного земельного кадастру», в зв»язку з чим неможливо тепер надати витяг з державного земельного кадастру на запит ОСОБА_2, а тому вимоги ОСОБА_2 про зобов»язання відділу Держземагенства у Тетіївському районі видати вказаний Витяг задоволенню не підлягають.

Із копії постанови Тетіївської державної нотаріальної контори № 465/02-31 від 09.06.2015 року вбачається, що заявницею ОСОБА_2 для видачі свідоцтва про право на спадщину не поданий належним чином оформлений правовстановлюючий документ, який є необхідним для вчинення нотаріальної дії, а саме відсутній Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на спадкове майно, що передбачено вимогами п.п.4.15,4.20 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та ст. 182 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2-4,9,15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в зв»язку з чим нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. (а.с.-17)

У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз»ясень викладених у пунктах 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» про те, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину ( ч.1,2 ст.126 ЗК України)

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності :

-ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;

-виготовлення технічної документації на земельні ділянки;

-визначення меж земельної ділянки в натурі ;

-погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;

-одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;

-реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретну земельну ділянку не виникає та відповідно до ст..1261 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування.

Дані вимоги закону в повній мірі дотримані при видачі державного акту ОСОБА_3 , тоді як земельна ділянка, що надавалася ОСОБА_5 продублювалася із земельною ділянкою, яка надавалася ОСОБА_3 на підставі розпорядження від 15.09.2004 року та розробленого проекту землеустрою, а також державний акт на ім»я ОСОБА_5 не зареєстрований належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь і справі.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене обґрунтування, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 необґрунтовані, а тому в їх в задоволенні слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 10,11,60,212-214,294 ЦПК України, ст. ст.328, 1217, 1218,1258, 1261,1267 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області, Теліжинецької сільської ради, треті особи: Тетіївська районна державна адміністрація, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку (пай) відмовити повністю.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області, Теліжинецької сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_12