Ухвала суду № 52833982, 22.10.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7490/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2233/2015

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.,

секретаря Турів О.М.,

з участю: представника позивача Чекайла В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про стягнення заборгованості за договором про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 03 вересня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що 23.02.2007 року між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ОСОБА_5 було укладено договір №38 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста. З даним договором відповідач зобов'язався сплатити 20% попереднього розміру пайового внеску у сумі 11 090 грн. 21 коп. протягом 40 банківських днів від дати, зазначеної на витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради протокольною частиною. Однак взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, тому станом на день звернення з позовом до суду за ним наявна заборгованість, яка з урахуванням пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних складає 16 258 грн. 68 коп.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 вересня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь місцевого бюджету 8 870 грн. 21 коп. боргу, 2 365 грн. 55 коп. пені, 4 689 грн. 68 коп. інфляційних втрат та 333 грн. 24 коп. 3% річних, а всього - 16 258 грн. 68 коп. боргу.

Також стягнуто з ОСОБА_3 на користь фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.

На дане рішення представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, представник апелянта зазначає, що судом неналежно досліджено ту обставину, що фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не мало права звертатися до суду із даним позовом, оскільки стороною договору є інша юридична особа - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради. На думку представника апелянта, суд дійшов неправильного висновку щодо належності позивача у даній справі. Тому вважає, що суд повинен був відмовити в задоволенні позову. Така позиція підтверджується практикою розгляду аналогічного спору Господарським судом Івано-Франківської області.

З наведених підстав представник апелянта просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник, а також представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Вислухавши доповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

Судом встановлено, що 23 лютого 2007 року між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ОСОБА_3 укладено договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста (а.с.3), за яким замовник ОСОБА_3 в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у розвитку соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська. Відповідно до п.2.1 договору замовник зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором. Згідно п.3.2 договору попередній розмір пайового внеску складає 11 090 грн. 21 коп. З умов п.3.3 договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста вбачається, що ОСОБА_3 взяв на себе обов'язок сплатити 20% попереднього розміру пайового внеску у сумі 11 090 грн. 21 коп. протягом 40 банківських днів від дати, зазначеної на витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради протокольною частиною.

Пайовий внесок ОСОБА_3 не сплачено, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 38 від 27 лютого 2007 року (а.с.5).

У відповідності до п.5.1 договору, при простроченні платежів, визначених у пунктах 3.2 та 3.4 договору, замовник сплачує Виконкому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Встановивши зазначені обставини та правильно застосувавши норми матеріального права (ст.ст.526, 527, 530, 612, 611, ч.2 ст.625 ЦК України), суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 38 від 23 лютого 2007 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд правильно залишив поза увагою доводи представника відповідача про те, що фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не є належним позивачем, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції чинній на момент укладення договору, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Отже, отримувачем коштів для створення і розвитку соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська є місцевий бюджет.

Відповідно до п.1.1 Положення про фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, яке затверджене рішенням Івано-Франківської міської ради №71-XLIX від 30.03.2010 року, фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради відповідно до законодавства України являється її виконавчим органом.

Відповідно до п.2.1.1 Положення, фінансове управління складає і забезпечує виконання міського бюджету.

Згідно з п.2.2.22 Положення, фінансове управління здійснює роботу, пов'язану з укладанням договорів та проведенням розрахунків пайових внесків до цільового фонду соціально-економічного розвитку та інженерно-транспортної інфраструктури міста, веде оперативний облік надходжень та бере участь у розробці програм соціально-економічного розвитку міста, забезпечує в установленому порядку їх цільове фінансування.

Пунктом 11.1 Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста" (рішення Івано-Франківської міської ради №697-22 від 05.04.2012 року) передбачено, що контроль за своєчасністю нарахування (розрахунку), внесення в реєстр договорів та сплати пайових внесків здійснює виконавець (фінансове управління).

Відповідно до п.8.6 зазначеного Положення, при невиконанні умов договору виконавчий комітет та/або фінансове управління має право звертатися в судові органи про стягнення коштів з боржників.

Таким чином, до фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради перейшло право вимоги за договорами про пайову участь в розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури, укладеними між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та замовниками будівництва, і невиконаними на момент передачі фінансовому управлінню повноважень по їх укладанню та сплати пайового внеску. Тому права вимоги щодо належного виконання зазначених договорів надано і фінансовому управлінню виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради як його структурному підрозділу з правом юридичної особи.

З огляду на викладене, фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради має право звертатися до суду із даним позовом і є належним позивачем у даній справі. Цим спростовуються доводи, викладені в апеляційній скарзі, які зводяться до того, що фінансове управління не є належним позивачем у даній справі, тому такі доводи не впливають на правильність висновків суду.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 03 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: О.Ю. Беркій

О.В. Пнівчук