Рішення № 52830325, 23.10.2015, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/13304/13-ц

Провадження № 2/185/3549/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2015 року Павлоградский міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г.

за участю секретаря Заверуха О.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 законного представника неповнолітньої ОСОБА_7, треті особи : Служба у справах дітей Новомосковської райради, Павлоградська міська рада, Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання права власності на частину квартири, та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Служба у справах дітей Новомосковської райради, Павлоградська міська рада, Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно, усунення перешкод у користуванні спадковим майном, вселення, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_5, ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 в якому просила суд : встановити факт проживання однією сімєю її та ОСОБА_8, який помер 09.04.2013 року з квітня 2009 року до моменту смерті ОСОБА_8; визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири № 144 по вул. Кравченка в будинку № 2 в м. Павлограді, придбаної під час проживання однією сімєю.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що з червня 2008 року вона мешкала разом з ОСОБА_8 у АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності. Спочатку спільного проживання вони фактично перебували у шлюбних відносинах, вели спільне господарство, та піклувалися один про одного як морально так і матеріально. За час їх спільно проживання була придбана квартира АДРЕСА_2, вартістю 106258, 00 грн. В 2013 році вони планували зареєструвати їх шлюбні відносини в РАЦС, але через трагічні обставини не встигли. 09 квітня 2013 року ОСОБА_8 помер.

ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 звернулася до суду з зустрічним позовом в якому просила суд : визнати за ОСОБА_7 право власності на АДРЕСА_3 після смерті батька - ОСОБА_8; усунути перешкоди ОСОБА_9 у користуванні спадковим майном квартирою № 144 в буд. № 2 по вул. Кравченка м. Павлограда; виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_4 ; у задоволенні первісного позову ОСОБА_4 відмовити.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_6 зазначила, що 09 квітня 2013 року помер ОСОБА_8 За життя останній придбав у власність на підставі договору купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_5. Заповіту ОСОБА_8 не залишив, на момент смерті у шлюбі не перебував, отже спадкоємицею першої черги є його донька ОСОБА_7 та батько ОСОБА_5. ОСОБА_7 22 травня 2013 року звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але їй було відмовлено у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. ОСОБА_5 заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав. ОСОБА_4 безпідставно утримує правовстановлюючі документи на спадкове майно та разом з донькою проживають у спірній квартирі. Звільняти квартиру добровільно ОСОБА_4 відмовляється, комунальні послуги та квартирну плату не сплачує. Своїми діями ОСОБА_4 створює перешкоди ОСОБА_7 у отримані спадщини та у користуванні спадковим майном.

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, в судовому засіданні доповнила що вона з ОСОБА_8 проживала як чоловік та дружина, він завжди піклувався про неї та її доньку. Бюджет у них був спільний він віддавав їй зарплату витрати вони спільного обговорювали та вирішували спільно що придбати. Її дохід в місяць становив 3000 - 4000 грн. За місцем роботи офіційно вона отримувала зарплату до 2000 грн. Також вона отримувала виплати на дитину по втраті годувальника. Крім того, вона підробляла та пекла на замовлення. ОСОБА_10 отримував заробітну плату приблизно 7000 грн. а потім більше. Завжди усім своїм родичам його знайомим він представляв її як дружину. Сусіди з будинку не знади що вони не чоловік та дружина та думали що вони подружжя. Разом з його родичами в тому числі і тіткою ОСОБА_3 святкували свята. Їздили разом з до батька ОСОБА_10 у Харків. Разом з ОСОБА_8 вони робили ремонт у квартирі, купували меблі. Гроші на квартири збирали разом з сімейного бюджету. Кожне літо відпочивали разом з ОСОБА_8 її донькою на морі, донька її називала ОСОБА_8 «папою». Просила її позов задовольнити у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на доводи викладені в позовній заяві. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_4 не визнала, пояснила суду, що вона є тіткою померлого ОСОБА_8 Познайомилася вона з ОСОБА_4 22 травня 2008 року ОСОБА_8 її запросив у квартиру. На той час у квартирі був куплений пластик на кухню, мякі меблі, вікна пластикові, стінка, праска, чайник, холодильник. Вони дійсно проживали однією сімєю з ОСОБА_8, ОСОБА_11 готувала, прала, прибирала, бюджет у них був спільний. Спільно вони придбали дитячий куточок, компютер телевізор, посудомийну машину. Вставили вікно у дитячій, застелили балкон. Однак жили вони не дуже добре оскільки часто сварилися. Дійсно донька ОСОБА_11 називала ОСОБА_8 «папою» і він її дуже любив, ходив до школи на батьківські збори і вона ОСОБА_3, також ходила за дочкою ОСОБА_12 у школу і так допомагала завжди доглядати за дівчинкою. Зазначила, що про одруження з ОСОБА_4, ОСОБА_10 ніколи не говорив. А після аварії коли ОСОБА_8 загинув ОСОБА_11 нічим не допомагала, ні на похорон, ні на поминки. Спірна квартира це була її квартира, спочатку ОСОБА_8 з ОСОБА_11 жили в ній а потім оформили договір купівлі-продажу. Тільки фактично це був договір дарування оскільки ніяких грошей ніхто нікому не платив, вона тільки потім дізналася що договір був купівлі-продажу. На даний час договір не визнаний не дійсним і ніким не оспорений. Просила у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_6 задовольнити, оскільки вона вважає, що саме ОСОБА_7 є єдиною спадкоємицею і квартира має належати їй бо ОСОБА_11 ніякого відношення до квартири немає.

Представник відповідача ОСОБА_6 яка діє в інтересах ОСОБА_7 ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_4 не визнав, пояснив суду що ОСОБА_4 зазначила що прожила 4 роки з ОСОБА_8, однак після його смерті у похороні та встановленні надгробку участі не приймала. Вважає, що кошти на придбання спірної квартири були особистими коштами ОСОБА_8 бо у 2008 році він продав батьківську хату та отримав 40000 грн., крім того він отримував непогану заробітну плату що дало йому можливість придбати квартиру. За даними персоніфікованого обліку заробіток ОСОБА_4 становив до 2000 грн. ніякої участі у придбані квартири вона не приймала. З моменту придбання квартири ОСОБА_8 не зареєстрував її у квартирі можливо не вважав за потрібне. Просив у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити. Зустрічну позовну заяву підтримав у повному обсязі посилаючись на доводи викладені у зустрічній позовній заяві та на свої пояснення надані в судовому засіданні.

Представник третьої особи Павлоградської міської ради в судове засідання не заявилася надала суду заяву про розгляд справи без її участі, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не зявилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі у вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в судове засідання не зявився надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника служби. Рішення по справі залишають на розгляд справи.

Вислухавши учасників процесу, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16П, ОСОБА_17, ОСОБА_18, зясувавши обставини справи, та перевіривши їх письмовими доказами, суд доходить висновку що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а вимоги по зустрічному позову підлягають частковому задоволенню з огляду на таки підстави.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_8 та ОСОБА_4 спільно проживали з квітня 2009 року за адресою : Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Кравченка, 2/144. Разом з ними проживала неповнолітня донька ОСОБА_4 ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1

21 березня 2012 року на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_20, ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_8 придбав квартиру АДРЕСА_5 (а.с. 8 т. 1) 26.03.2012 року ОСОБА_8 зареєстрував право власності на вказану квартиру, що підтверджується витягом про держану реєстрацію прав (а.с. 9 т. 1)

09 квітня 2013 року ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Павлограду реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровськй області (а.с 5 т. 1)

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина у тому числі на квартиру АДРЕСА_2.

До Першої Павлоградської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулася дочка ОСОБА_8 ОСОБА_7 ( а.с. 111-112 т. 2). Крім того, 23 квітня 2013 року до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_4 в якій просила не видавати свідоцтво про право власності на майно спадкоємцям, у звязку з визнанням права власності на дане майно, до вирішення питання по суті. ( а.с. 118 т. 2)

В матеріалах даної цивільної справи міститься копія рішення народного суду Новомосковського району Дніпропетровської області від 25.05.1981 року про визнання ОСОБА_5 батьком ОСОБА_8, що народився 12.01.1981 у ОСОБА_11 ( а.с. 11 т. 1.)

Однак як вбачається з матеріалів спадкової справи, заяви про прийняття спадщини або відмову від спадщини він не надавав. Ніяких інших заяв про прийняття або відмову у прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори не надходило. (а.с. 111-136 т. 2)

04 лютого 2014 року ОСОБА_7 нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 у звязку з тим, що нею не надано правовстановлюючого документу на квартиру. (а.с. 123 т. 2)

15 лютого 2014 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_7 на грошовий вклад в АТ «УкрСиббанк» в сумі 8929,93 грн. (а.с. 122 т. 2)

Під час розгляду справи у суді, а саме 11 вересня 2015 року ОСОБА_7 набула повноліття і з моменту набуття повноліття її інтереси від її імені представляв ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_11 з ОСОБА_8 знайомі з 2005-206 року бо разом працювали на заправці. З 2008 року вони почали спільно проживати в квартирі тітки ОСОБА_8, разом з ними проживала донька ОСОБА_11. Вони жили як повноцінна сімя, як дружина та чоловік, мали спільний бюджет. Потроху робили ремонт у квартирі. Зробили дитячу, балкон, прихожу, кухню. Вона особисто бувала у квартирі і бачила що були ремонтні роботи. Знає про те, що вони робили спільні покупки, купили холодильник, посудомийну машинку, дитячий куток, мякий куточок у залу. У 2012 році ОСОБА_12 і ОСОБА_8 запросила її та сестру ОСОБА_11 у гості святкувати придбання квартири. ОСОБА_10 казав їй що гроші на квартиру збирали разом з ОСОБА_11 з 2008 року також допомагала грошима мати ОСОБА_12. ОСОБА_10 називав матір ОСОБА_12 «тещею» а дочка ОСОБА_12 називала ОСОБА_8 «папою». Зі слів ОСОБА_11 та ОСОБА_8 знає що вони збирали гроші та планували зареєструвати шлюб і зробити святковий вечір.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_11 знає зі школи, ОСОБА_8 знає яка свого клієнта, оскільки вона перукар і він обслуговувався у неї. Знає про те, ОСОБА_11 недовго зустрічалася з ОСОБА_8 і стали проживати разом в квартирі тітки ОСОБА_8. Вона особисто допомагала носити речі при переїзді. На той час квартира була без ремонту, були старі шпалери в кухні, квартира не жила була. На той час вона з чоловіком придбала будинок а ОСОБА_11 з ОСОБА_8 стали жити в квартирі і вони усі разом ходили вибирали меблі, шпалери, компютер, холодильник, вставили вікно в кухню та в дитячу кімнату. Вона часто разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_8 святкували свята, дружили сімями. Жили вони як чоловік та дружина, ОСОБА_8 дуже добре ставився до ОСОБА_11 та любив її дочку, водив на танці, займався її вихованням. У 2012 році ОСОБА_8 розповідав що вони у його тітки придбали квартиру. Знає що ОСОБА_12 мати допомагала грошима, вона підробляла на меблевій фабриці.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що познайомилася з сімєю ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у 2011 році бо займалася англійською з дочкою ОСОБА_12. Вона приходила до них додому 2-3 рази на тиждень і до теперішнього часу продовжує приходити. За той час що вона їх знає вони стали добре спілкувати і ОСОБА_11 і з ОСОБА_8. З 2011 року квартира в якій вони проживають змінилася, вони зробили ремонт, а в 2012 році ОСОБА_8 їй казав що вони викупили квартиру у тітки. Бачила що у ОСОБА_8 та ОСОБА_11 дуже добрі, теплі стосунки, знає що у них був спільний бюджет, вони спільно приймали рішення що купувати, чула як вони радилися друг з другом щодо придбання компютера. Бачила що вони придбали компютер, холодильник, бачила мікрохвильову пічку, зробили балкон. Про те, що вони не чоловік та дружина вона дізналася тільки після смерті ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_11 та ОСОБА_8 з 2010 року, дитина ОСОБА_11 та їх дитина ходять до одного класу. З того часу вони спілкуються та дружать сімями, часто ходили один до одного у гості, про те що дитина ОСОБА_8 не рідна спочатку не знали, бо ОСОБА_8 дуже добре ставився до ОСОБА_14. Знає що вони жили у квартирі тітки ОСОБА_8. У 2012 році він запросив ОСОБА_8 та ОСОБА_11 на святкування дня народження, де ОСОБА_8 йому повідомив, що вони з ОСОБА_11 викупили квартиру у тітки.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що знає ОСОБА_11 і ОСОБА_8 з 2010 року їх діти разом пішли до школи. З першого вересня 2010 року вони почали спілкуватися, а потім дружити сімями, ходити один до одного у гості. Про те, що вони не чоловік та дружина вона спочатку взагалі не знала. ОСОБА_10 приділяв багато уваги дитині, водив на кружки. Жили вони дружно, ОСОБА_11 дуже хороша господиня. Квартира в якій вони жили належала тітці ОСОБА_8, а в 2012 році на дні народження її чоловіка ОСОБА_8 повідомив що вони з ОСОБА_11 придбали у тітки квартиру. Коли ходили до них у гості бачили що ОСОБА_11 та ОСОБА_8 роблять ремонт, спочатку зробили дитячу а потім вже в інших кімнатах. Спочатку квартира взагалі була без ремонту, бо ОСОБА_11 розповідала що мила посуд у ванній.

Свідок ОСОБА_18 пояснив, що ОСОБА_11 знає дуже давно вона була замужем за його сином. У 2008 році вони розвелися, а потім його син загинув. З ОСОБА_11 підтримує добрі стосунки. Знає що з 2009 року ОСОБА_11 стала зустрічатися з ОСОБА_8 а в 2010 році він особисто познайомився з ОСОБА_8, коли ОСОБА_11 привозила його онуку на вихідні до них. З того часу він почав спілкуватися з ОСОБА_8, він ОСОБА_8 розповідав що з ОСОБА_11 живе на квартирі у його тітки, збирають разом гроші щоб викупити цю квартиру, зарплата у ОСОБА_11 була не погана і вона підробляла, пекла на замовлення та і ОСОБА_8 працював на шахті і отримував хорошу зарплату. Крім того знає, що мати ОСОБА_12 допомагала, вона працювала на трьох роботах. У 2012 році зі слів ОСОБА_8 та ОСОБА_11 знає що вони викупили квартиру. Знає про те що вони разом придбавали пральну та посудомийну машинку, компютер, меблі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.

Згідно із ст. 3 СК України, сімю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки, сімя створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, а також на інших підставах, не заборонених законом та моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог суд керується положеннями ст. 74 СК України, яка передбачає, що якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є обєктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Судом в судовому засіданні було встановлено наявність між сторонами саме усталених відносин притаманних подружжю. Так згідно пояснень свідків вбачається що сторони тривалий час спільно проживали, мали спільний бюджет, разом робили ремонт, придбавали меблі, побутову техніку, разом відпочивали, разом піклувалися про дитину ОСОБА_4, мали взаємні права та обовязки, так ОСОБА_4 як жінка, готувала прала, піклувалася про ОСОБА_8, він в свою чергу піклувався про ОСОБА_4 та її доньку. Вказаний факт крім пояснень свідків підтверджується характеристикою на сімю в якій виховується неповнолітня ОСОБА_21 наданою класним керівником та директором ЗШ-1-ІІІ ступенів № 5, а саме зазначено, що «дитиною повною мірою опікувалися і мати і батько (співмешканець ОСОБА_22). Вони раціонально витрачали свій час на роботу і виховання неповнолітньої доньки. Наталка постійно знаходилася під їхнім контролем. ОСОБА_23 регулярно відвідував школу, батьківські збори, цікавився шкільним життям неповнолітньої ОСОБА_21». (а.с. 171 т. 1).

Крім того, в матеріалах справи містяться фотокартки з 2007 по 2013 рік на яких зображені ОСОБА_4, ОСОБА_8 на спільному відпочинку, відвідуванні друзів, відпочинку на морі. Крім того з фотокарток вбачається що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 спільно відпочивали як зі спільними друзями так і з рідними ОСОБА_8, у тому числі з сімєю ОСОБА_3 та з батьком ОСОБА_8 ОСОБА_5 ( а.с. 114-151 т. 1)

Як видно з квитанцій про сплату за комунальні послуги за період часу з 2011 року до 2014 року оплату за послуги водопостачання, квартирну плату, домофон, електроенергію, газопостачання в АДРЕСА_6, проводили як ОСОБА_8 так і ОСОБА_4 ( а.с. 74-113 т. 1).

Відповідно до акту від 15.04.2013 року складеному комісією у складі паспортистів ЖС-2 в квартирі АДРЕСА_7, був зареєстрований ОСОБА_8, який 09.04.2013 року помер. Спільно з ОСОБА_8 до дня смерті проживали його цивільна дружина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 з дочкою ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_1 без реєстрації. Даний факт засвідчений сусідами. ( а.с. 7 т. 1)

Згідно товарного чеку від 05.10.2010 року вбачається що ОСОБА_4 укладала договір з приватним підприємцем ОСОБА_24 на виготовлення пластикового виробу в квартиру АДРЕСА_8, за що нею було сплачено 1987 грн. (а.с. 160-163 т. 1). 06 вересня 2012 року ОСОБА_4 уклала договір на виготовлення пластикової конструкції з ПП ОСОБА_24 в спірну квартиру, за що неї були сплачені кошти в загальній сумі 7000 грн. ( а.с. 164-170 т. 1) Крім того, 05 жовтня 2010 року ОСОБА_4 з ФОП ОСОБА_25 був укладений договір на виготовлення вікон та дверей на загальну суму 1987 грн. за адресою ОСОБА_1, 2/144 м. Павлограда, факт оплати ОСОБА_4 підтверджується товарними чеками від 05.10.2010 року та 29.10.2010 року (а.с. т. 2185-186, 188-190).

Отже, суд вважає, що факт проживання сторін без реєстрації шлюбу з квітня 2009 року знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи, у звязку чим позовні вимоги ОСОБА_4 щодо встановлення факту проживання однією сімєю підлягають задоволенню. Також на підставі ст. 74 СК України підлягають задоволенню вимоги про визнання за нею права власності на 1/2 частину спірної квартири.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_2 що квартира була придбана виключно за кошти ОСОБА_8, оскільки ці доводи нічим не підтверджені.

Доводи про те, що ОСОБА_4 отримувала невелику заробітну плату і не мала можливості надати кошти на придбання квартири, спростовуються поясненнями свідків які пояснювали що ОСОБА_4 регулярно мала додатковий прибуток, оскільки випікала на замовлення, а також мати ОСОБА_4 допомагала грошима дочці. Крім того, як пояснила ОСОБА_4 окрім зарплати вона отримувала виплати на дитину по втраті годувальника.

Задовольняючи частково вимоги по зустрічному позову суд керувався положеннями ст. 1261 ЦК України, яка передбачає що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи що ОСОБА_5 заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 не надавав - ОСОБА_7 є спадкоємицею першої черги спадкування.

Отже за ОСОБА_7 необхідно визнати право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_9.

В задоволенні інших вимог за зустрічним позовом відмовити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 58, 59, 60, 131, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 законного представника неповнолітньої ОСОБА_7, треті особи : Служба у справах дітей Новомосковської райради, Павлоградська міська рада, Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання права власності на частину квартири задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сімєю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 в період з квітня 2009 року до моменту смерті ОСОБА_8, тобто до 09 квітня 2013 року.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири № 144 по вулиці Кравченка, в будинку № 2 м. Павлограда, Дніпропетровської області придбаної під час проживання однією сімєю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 265 (двісті шістдесят пять) гривень 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 265 (двісті шістдесят пять) гривень 64 копійки.

Зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Служба у справах дітей Новомосковської райради, Павлоградська міська рада, Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно, усунення перешкод у користуванні спадковим майном, вселення задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на спадкове майно, а саме 1/2 частину квартири АДРЕСА_10.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 витрати по сплаті судового збору в сумі 265 (двісті шістдесят пять ) гривень 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 витрати по сплаті судового збору в сумі 265 (двісті шістдесят пять) гривень 64 копійки.

В задоволенні інших позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: ОСОБА_26