Рішення № 52828805, 19.10.2015, Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/626/15-ц

п/с: 2/164/199/2015

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2015 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Костюк Л.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Маневицької райдержадміністрації Волинської області, ОСОБА_4, про усунення перешкод у спілкуванні з внуками та визначення способу участі у їх вихованні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з внуками та визначення способу участі у їх вихованні. Свої вимоги обґрунтувала тим, що відповідач ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 - сином позивача. 29.01.2014 року шлюб між ними згідно рішення суду було розірвано. Від даного шлюбу вони мають двоє спільних малолітніх дітей: дочок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу відповідач з дітьми переїхала в м. Луцьк Волинської області, де проживає, винаймаючи квартиру АДРЕСА_1. Починаючи з вересня 2014 року ОСОБА_2 чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з внуками та брати участь у їх вихованні. Відповідач не пускає позивача в квартиру, щоб відвідати внуків та поспілкуватись з ними, не дає можливості їх побачити, оскільки навіть не відкривала вхідні двері квартири, коли до них неодноразово приїжджала ОСОБА_1 Вирішити спір в позасудовому порядку немає можливості. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у спілкуванні з малолітніми внуками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та брати участь у їх вихованні, визначивши наступні способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні з внуками та у їх вихованні поза місцем їх проживання і без присутності матері, а саме: забирати малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 чотири рази на місяць - у кожну п'ятницю з 18 години до 18 години неділі щомісяця.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 9.09.2015 року до участі в даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено орган опіки та піклування Маневицької райдержадміністрації та ОСОБА_4

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у спілкуванні з малолітніми внуками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та брати участь у їх вихованні, визначивши наступні способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні з внуками та у їх вихованні поза місцем їх проживання і без присутності матері, а саме: забирати малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 чотири рази на місяць - у кожну п'ятницю з 18 години до 18 години неділі щомісяця.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти їх задоволення заперечує. Стверджує, що позивач налаштовує дітей проти відповідача, а тому вона заперечує, щоб ОСОБА_1 на вихідні забирала дітей до себе додому. ОСОБА_2 не проти, щоб позивач приїжджала до внуків у неділю і проводила час з ними в м. Луцьк, але в її присутності. В інші дні ОСОБА_2 хоче сама проводити час з дітьми.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - органу опіки та піклування Маневицької райдержадміністрації ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, просила визначити наступні способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні з внуками та у їх вихованні поза місцем їх проживання і без присутності матері, а саме: забирати малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 один раз на місяць - у кожну третю п'ятницю з 18 години до 15 години неділі щомісяця.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити та розгляд справи проводити у його відсутності.

Враховуючи думку учасників судового процесу, які не заперечують щодо розгляду справи у відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності вказаної третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Згідно ч. 1-2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ст. 291 ЦК України фізична особа незалежно від віку та стану здоров'я має право на сім'ю. Фізична особа не може бути проти її волі розлучена з сім'єю, крім випадків, встановлених законом. Фізична особа має право на підтримання зв'язків з членами своєї сім'ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває. Ніхто не має права втручатися у сімейне життя фізичної особи, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 7.10.2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 29.01.2014 року було розірвано. Від даного шлюбу вони мають двоє спільних малолітніх дітей: дочок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу відповідач з дітьми переїхала в м. Луцьк Волинської області, де проживає, винаймаючи квартиру АДРЕСА_1, зареєстрована по АДРЕСА_2 в с. Прилісне Маневицького району. Позивач являється матір'ю ОСОБА_4, проживає АДРЕСА_3 Маневицького району. Починаючи з вересня 2014 року ОСОБА_2 чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з внуками та брати участь у їх вихованні. Відповідач не пускає позивача в квартиру, щоб відвідати внуків та поспілкуватись з ними, не дає можливості їх побачити, не відкривала вхідні двері квартири, коли до них неодноразово приїжджала ОСОБА_1 Позивач має можливість побачити малолітніх внучат ОСОБА_5 та ОСОБА_6 лише по місцю їх навчання. ОСОБА_5 навчається в 2 класі Луцької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 11-колегіуму, а ОСОБА_6 відвідує дитячий садок № 37. Вирішити спір в позасудовому порядку не виявилось можливим. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених судом свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 28.02.1983 року, серії НОМЕР_2 від 1.04.2008 року та серії НОМЕР_3 від 22.04.2011 року, рішення Маневицького районного суду Волинської області від 29.01.2014 року, довідок Прилісненської сільської ради Маневицького району № 988 та № 991 від 18.05.2015 року.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду підтвердив, що починаючи з вересня 2014 року ОСОБА_2 чинить ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з внуками та брати участь у їх вихованні. Відповідач не пускає позивача в квартиру, щоб відвідати внуків та поспілкуватись з ними, не дає можливості їх побачити, не відкривала вхідні двері квартири, коли до них неодноразово приїжджала ОСОБА_1

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не бере до уваги пояснення відповідача ОСОБА_2 в тій частині, що позивач раніше, забираючи її малолітніх дітей до себе додому, налаштовувала дітей проти ОСОБА_2, погано на них впливала, а тому вона заперечує, щоб ОСОБА_1 на вихідні забирала дітей до себе додому, оскільки відповідачем відповідно до ст. 60 ЦПК України у підтвердження вказаних пояснень не подано будь-яких доказів.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення органу опіки та піклування від 25.02.2014 року батьку малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_4 було встановлено наступний порядок побачень з дітьми: щотижня з 13 год. п'ятниці до 18 год. неділі. Вказане рішення органу опіки та піклування відповідач ОСОБА_2 не виконує, не дає можливості батькові дітей бачитися з ними та займатися їх вихованням. Зазначені обставини підтвердила позивач ОСОБА_1, свідок ОСОБА_7, а також це встановлено з дослідженого в судовому засіданні розпорядження Маневицької райдержадміністрації № 62 від 25.02.2014 року.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно ч. 1-2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст.ст. 2, 8 ЦПК України, проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Суду не надано належних та беззаперечних доказів того, що спілкування малолітніхОСОБА_5, ОСОБА_6 з бабоюОСОБА_1 без присутності матері буде мати негативний вплив на їх нервову систему і психіку, чи зашкодить інтересам дітей.

На думку суду, з урахуванням відносин, які на даний час склалися між позивачем та відповідачем, особи позивачаОСОБА_1, а також інтересів малолітніх дітей, вважається за необхідне дозволити матері батька цих дітей брати участь у вихованні та спілкуванні з внуками саме без присутності матері дітей - відповідача ОСОБА_2, оскільки побачення бабусі з внуками у присутності матері може, навпаки, суперечити інтересам дітей та зашкодити їх психологічному стану через суперечки, що виникають між ними.

В ході розгляду справи судом не здобуто будь-яких доказів, які б свідчили про наявність перешкод для відвідування малолітніми ОСОБА_5, ОСОБА_6 без присутності матері житлового будинку за місцем проживання бабусі ОСОБА_1, де діти бували кожний день до переїзду в м. Луцьк. До припинення сімейних відносин батьками дітей позивач систематично та тривалий час спілкувалась з внуками, що свідчить про наявність сталих стосунків між ними.

Крім того, суд бере до уваги, що на законодавчому рівні бабі, як і дідові, надано право на спілкування та виховання внуків, що з одного боку створює нормальні, родинні відносини між дитиною та її бабою, які реально існують між ними в абсолютній більшості випадків і сприяють „вирощуванню" людини, а з іншого - є застереженням тим, які бажали би не допустити старше покоління до участі у вихованні дітей. Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я - це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя.

Оскільки судом не встановлено, що побачення баби з внуками не відповідає інтересам дітей, то немає підстав обмежувати права позивача у спілкуванні та вихованні дітей без присутності матері.

При вирішенні позовних вимог суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування Маневицької райдержадміністрації № 2882/45/2-15 від 25.09.2015 року, згідно якого за місцем проживання позивача є необхідні умови для проживання дітей, а тому орган опіки та піклування вважає за необхідне визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у спілкуванні з внуками та у їх вихованні: забирати малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 один раз на місяць - у кожну третю п'ятницю з 18 години до 15 години неділі щомісяця, тобто поза місцем їх проживання і без присутності матері.

Суд вважає вказаний висновок органу опіки та піклування Маневицької райдерж-адміністрації достатньо обґрунтованим, таким, що відповідає інтересам малолітніх дітей, а тому погоджується з ним.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, з врахуванням принципів розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин та пріоритетному інтересу дитини, недопущення порушення права позивача на виховання та інтереси самих малолітніх дітей, на підтримку зв'язків з бабою у нормальній спокійній обстановці, без суперечок та скандалів,суд вважає, що слід зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з малолітніми внуками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та брати участь у їх вихованні, а також визначити наступні способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітніми внуками ОСОБА_5, ОСОБА_6 та у їх вихованні, а саме: забирати малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 один раз на місяць - у третю п'ятницю з 18 години до 15 години неділі щомісяця, зобов'язавши ОСОБА_2 біля під'їзду будинку по АДРЕСА_4 Волинської області забезпечити передачу малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 бабі ОСОБА_1 та зобов'язавши ОСОБА_1 біля під'їзду будинку по АДРЕСА_4 Волинської області забезпечити передачу малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 матері ОСОБА_2

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 243 гривень 60 копійок судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України та ст.ст. 18-19, 159, 257, 263 Сімейного кодексу України, ст. 291 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з малолітніми внуками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та брати участь у їх вихованні.

Визначити наступні способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітніми внуками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та у їх вихованні, а саме: забирати малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 один раз на місяць - у третю п'ятницю з 18 години до 15 години неділі щомісяця.

Зобов'язати ОСОБА_2 біля під'їзду будинку по АДРЕСА_4 Волинської області забезпечити передачу малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 бабі ОСОБА_1.

Зобов'язати ОСОБА_1 біля під'їзду будинку по АДРЕСА_4 Волинської області забезпечити передачу малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 матері ОСОБА_2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243 (двісті сорок три) гривень 60 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя районного суду О.В. Невар