Ухвала суду № 52828005, 27.10.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 739/1371/15-ц Провадження № 22-ц/795/1999/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Іващенко А. І. Доповідач - Онищенко О. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І.,суддів:Висоцької Н.В., Мамонової О.Є, при секретарі:Шкарупі Ю.В., за участю:позивача ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_6 -ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 на ухвалу судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 просять скасувати ухвалу судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2015 року та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2015 року позовну заяву ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про відшкодування шкоди визнано неподаною та повернуто позивачам.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду щодо наявності підстав для залишення їх позовної заяви без руху та в подальшому визнання позовної заяви неподаною та її повернення не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки викладені в ухвалах підстави суперечать ст.121,130 ЦПК України та не можуть бути підставами для їх ухвалення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2015 року ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про відшкодування шкоди.

Ухвалою судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 31 серпня 2015 року зазначену позовну заяву було залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків. Судом було встановлено, що в порушення вимог ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не викладені повно обставини, якими позивачі обґрунтовують позовні вимоги, а саме, яким чином кожний з відповідачів завдав майнової шкоди кожному позивачу, які протиправні дії (або бездіяльність) вони вчинили, не вказано та не надано доказів викладених обставин на які посилаються позивачі, як на підставу своїх вимог, не наведено обставин порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів позивачів з боку відповідачів, та не зазначено яке саме майно кожного пайщика знаходиться у відповідачів, на якій підставі, з якого часу. Крім того, позивачами не виконано вимоги про сплату судового збору відповідно до вимог ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

У визначений строк позивачі недоліки позовної заяви не усунули, а подали 14 вересня 2015 року заяви, в яких зазначали що позовна заява відповідає вимогам ст.119 ЦПК України та просили відкрити провадження у справі та призначити справу до попереднього судового засідання.

В зв'язку з невиконанням вимог ухвали судді про залишення позовної заяви без руху ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2015 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачам.

Однак, при постановленні зазначеної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Так, згідно положень статей 55, 124 Конституції України та частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до роз'яснень, наданих в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді цивільних справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Позовна заява в цілому за формою та змістом відповідає загальним вимогам ст. 119 ЦПК України, а питання, зазначені в ухвалі від 31 серпня 2015 року, згідно з положеннями ч. 6 ст. 130 ЦПК України суддя мав можливість з'ясувати при підготовці справи до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 скористалися наданим їм правом звернення до суду за захистом свого порушеного права і вправі розраховувати на належний захист судом.

Щодо посилання суду на те, що при сплаті судового збору позивачами не виконані вимоги ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», апеляційний суд враховує наступне.

Виходячи з положень ст. 24 Конституції України, ст. 31 ЦПК України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Відповідно до ст. 1, ч. 6 ст. 6 Закону України „Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Аналогічне положення міститься в абзаці 2 пункту 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» в якому також зазначено, що закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визначають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Крім того, ураховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянтів, що сплата всієї суми судового збору одним із позивачів не є підставою для залишення позову без розгляду, оскільки в даному випадку визначальним є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У зв'язку з порушенням порядку, встановленого для відкриття провадження, ухвала судді підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.3, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: