Рішення № 52817911, 21.10.2015, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/885/2015

130/2046/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2015 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Кардашевської Г.Л.,

позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу та пенсії) щомісяця, починаючи стягувати від дня предявлення позову до суду і до закінчення сином навчання-липень 2016 року. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що між нею та відповідачем 05.07.1987 року був зареєстрований шлюб відділом ЗАГС міста Жмеринка Вінницької області. Від даного шлюбу у них народилось двоє синів: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак спільне життя з відповідачем у них не склалося через непорозуміння повязане із-за різних поглядів на сімейне життя. На момент подання даної позовної заяви спільне господарство із відповідачем припинено, відповідач проживає окремо, офіційні шлюбні відносини з відповідачем припинені з 16.12.2014 року, на підставі отримання нею свідоцтва про розірвання шлюбу, яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Жмеринці реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області. На рахунок питання щодо утримання та виховання дітей із відповідачем домовленості у них не має. На сьогоднішній день їхній син ОСОБА_4 навчається в національному університеті «Юридична академія України імені ОСОБА_6» у місті Харкові. Згідно договору навчання сина закінчується в липні 2016 року. Зі свого боку, вона прикладає усі зусилля для забезпечення потреб сина, але це не дозволяє їй повністю забезпечити та задовільнити потреби сина на його повноцінне харчування, купівлю одягу та взуття, ліків у разі хвороби, здійснювати оплату коштів на навчання та на інші життєві потреби сина. Відповідач не вважає за потрібне утримувати сина. На її неодноразові прохання та вимоги до відповідача про сплату аліментів на утримання його сина, він не звертає ніякої уваги, відповідач працездатна особа та може надавати матеріальну допомогу для своєї дитини.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі, а також пояснила, що вона отримує пенсію у сумі 949,00 грн. та заробітну плату у сумі 2531,00 грн. їй не вистачає цих коштів для повноцінного забезпечення дитини та себе, у звязку з тим, що за рік навчання сина у навчальному закладі їй потрібно сплачувати 19400,00 грн., а також за гуртожиток 3220,00 грн. та ще інші витрати. За три роки які навчався син відповідач не допомагав та не допомагає.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що відповідач даний позов не визнає, аргументуючи це тим, що матеріальний стан відповідача не надає такої можливості, так як він створив нову сімю, в якій є діти і він їм допомагає. А також має на утриманні батьків похилого віку, як зі сторони дружити так і власного батька, до якого щонайменше двічі на місяць він змушений їздити, оскільки стан батька на сьогоднішній день важкий, йому потрібне постійне лікування. Тому з урахуванням цих обставин, пенсії яку він отримує, а також дана заробітна плата не дають можливості виплачувати аліменти на утримання сина. Також повідомив, що у цьому році у звязку з подорожчанням комунальних послуг відповідач був змушений в кредит придбати твердопаливний котел, за який йому потрібно щомісяця погашати кредит, тому він має змоги надавати матеріальну допомогу и своєму сину. Просив відмовити у задоволення позову у звязку з неможливістю відповідачем сплачувати аліменти, а також у звязку з тим, так як вважає що позивачка є неналежним позивачем, так як син проживає окремо.

Зясувавши обставини справи на підставі доказів, поданих особами, які беруть участь у справі, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

На підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, судом встановлено, що 05.07.1987 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб відділом ЗАГС міста Жмеринка Вінницької області, актовий запис №169(а.с.6), який був розірваний 16.12.2014 року на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу, яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Жмеринці реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області(а.с.7).

Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час досяг повноліття (а.с.8).

Згідно довідки №3751 від 02.07.2015 року ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання на 3 курсі 9 групи Інституті підготовки кадрів для органів прокуратури України в національному юридичному університеті «Юридична академія України імені ОСОБА_6» у місті Харкові(а.с.18).

Згідно договору про навчання №426/1ф від липня 2012 року ОСОБА_4 закінчує навчання у липні 2016 року(а.с.19).

Позивачкою ОСОБА_1Є вносилась оплата за навчання сина ОСОБА_4 абітурієнта за контрактом №426/1ф, за підтверджується платіжними документами, а саме: 09.08.2012 року за перший рік навчання, відповідно до умов договору, в розмірі 19400 грн. (а.с.17), 11.07.2013 року в розмірі 9700 грн. (а.с.15), 14.01.2014 року в розмірі 9700 грн. (а.с.12), 01.09.2014 року в розмірі 9700 грн. (а.с.13), 02.02.2015 року в розмірі 9700 грн. (а.с.14).

Також позивачкою ОСОБА_1 вносилась оплата за гуртожиток студента ОСОБА_4 в розмірі 3212 грн. (а.с.16), що підтверджується платіжним документом від 01.09.2014 року

Відповідно до довідки №100 від 16.07.2015 року, видана Вінницьким бюро судово-медичної експертизи про нараховану та отриману заробітну плату та інших видів доходів, позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді медичного реєстратора за шість місяців 2015 року отримала заробітну плату у сумі 4724, 82 грн.(а.с.20).

Відповідно до довідки від 16.10.2015 року виданої КУ «Жмеринською центральна районна лікарня» позивачка ОСОБА_1 знаходиться на обліку у зазначеній лікарні у лікаря невролога з приводу: хронічного порушення мозкового кровообігу ІI ст.(а.с.85).

Відповідно до довідки від 15.10.2015 року виданої Управлінням пенсійного фонду України у м. Жмеринці та Жмеринському районі позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію по інвалідності 3-ї групи загального захворювання (а.с.86).

Згідно довідки про доходи від 15.10.2015 року виданої Жмеринською міською радою Вінницької області, позивачка ОСОБА_1 працює в Управлінні освіти ДНЗ №3, займає посаду вихователя та їй нарахована зарплата за вересень місяць в розмірі 2531,60 грн. (а.с.87).

Згідно копії бланків замовлень ОСОБА_4 здійснював витрати для покупки квитків для проїзду у м. Харків, де він навчається(а.с.88-98).

Згідно копій чеків, у яких зазначається, що всі операції проводилися у м. Харків для купування продуктів харчування ОСОБА_4В.(а.с.99-110) на загальну суму 5374,20 грн.

Згідно виписок з історій хвороб та листів непрацездатності позивачка ОСОБА_1 тривалий час хворіє (а.с.111-119).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії I-АМ, 26.12.2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Жмеринці реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області(а.с.52).

Згідно характеристики від 17.08.2015 року відповідач ОСОБА_3 з березня місяця 2013 року та по теперішній час працює на посаді директора Жмеринського психоневрологічного інтернату(а.с.46). Згідно довідки-характеристики з місця проживання від 17.08.2015 року видана головою квартального комітету «Петрівка» відповідач ОСОБА_3 характеризується з позитивної сторони. Здійснює догляд за хворими батьками дружини (ОСОБА_8П, ОСОБА_9М.) та допомагає дітям дружини ОСОБА_10 та ОСОБА_11В.(а.с.47).

Згідно пенсійного посвідчення(а.с.48) та довідки пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі від 19.08.2015 року ОСОБА_3 знаходиться на обліку та отримує пенсію за вислугу років працівникам освіти, за шість місяців його пенсія склала 10288,92 грн.(а.с.49).

Відповідно до копії пенсійних посвідчень ОСОБА_9 та ОСОБА_8 отримують пенсію за віком (а.с.59,60).

Згідно довідки Жмеринської ЦРЛ, ОСОБА_9 знаходилась в хірургічному відділені на лікування з діагнозом: гострий панкреатит(а.с.61-64).

Згідно довідки Дніпропетровського військового госпіталю №824 ОСОБА_8 хворий на калькульозний холецистит(а.с.65).

Згідно копії договору про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг навчальним закладом № 23АМБД від 19.08.2014 року донька ОСОБА_12 - ОСОБА_10 навчається в Державному закладі « Південно український національний педагогічний університет імені ОСОБА_13», загальна вартість освітньої послуги за весь період навчання становить 48000,00 грн. (а.с.53-54), відповідно до даного договору було проведено оплату 21.08.2014 року в розмірі 5675 грн. та 27.01.2015 року в розмірі 5675 грн., що підтверджується квитанціями (а.с.55,56).

Повнолітній син ОСОБА_12 ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до наказу військового комісара Жмеринського ОМВК Вінницької області від 05.05.2015 року №72 призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової служби в в/ч п/пВ3066 м. Березань Київської області (а.с.57,58).

Відповідно до довідки № 1965 від 17.08.2015 року видана Жмеринським районним центром первинної медико-санітарної допомоги, відповідач ОСОБА_3 знаходиться на обліку в Жмеринському РМЦ ПМСД з діагнозом: бронхіальна астма(а.с.50), а також згідно довідки №84 від 17.08.2015 року видана ТОВ «Перша допомога», для лікування бронхіальної астми вартість лікарських засобів становить в цілому 879,35 грн.(аа.с.51).

Згідно кредитного договору №10677 від 03.09.2015 року ПАТ «Державний Ощадний банк України» надав ОСОБА_3 споживчий кредит для придбання твердопаливного котла, у сукупній вартості 33830,00 грн. на 36 місяців з терміном повернення кредиту не пізніше 03.09.2018 року(а.с.68-76).

Відповідно до довідки №224 від 17.08.2015 року видана комунальним закладом охорони здоровя «Корсунь-Шевченківський Центр первинної медико-санітарної допомоги» Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області відповідач ОСОБА_14 хворіє на симптоматичну артеріальну гіпертонію(а.с.77).

Відповідно до копії посвідчення №113752 ОСОБА_14 є пенсіонером з 01.06.1993 року(а.с.78).Відповідно до проїзних документів ОСОБА_3 їздив до м. Корсунь, де проживає його батько ОСОБА_14А.(а.с.80-82).

Згідно ст. ст. 199-201 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до п. 20Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що у звязку з навчанням ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги, оскільки навчається на денній формі навчання на третьому курсі та не має ніяких доходів, перебуває на утриманні матері ОСОБА_1Є, що визнається сторонами по справі. Під час навчання їхня дитина ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги, а саме коштів на харчування, одяг та інше.

Відповідач ОСОБА_3 в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який навчається, не надає, угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами у встановленій законом формі не досягнуто.

Суд не приймає заперечення представника відповідача ОСОБА_2 про те, що відповідач не має можливості сплачувати аліменти, так як це спростовується ним же наданими вищезазначеними доказами. Так, судом встановлено, що відповідач працює та отримує заробітну плату, також отримує пенсію. Із пояснень позивачки, про що не заперечує представник відповідача встановлено, що у відповідача є рідна сестра, яка також допомагає батькові відповідача, крім того батько відповідача отримує пенсію. Бажання відповідача допомагати та допомога дітям другої дружини та батькам дружини свідчить про наявність фінансової можливості надавати допомогу та не звільняє його від надання допомоги своєму синові. Сплата кредиту також підтверджує про фінансову впевненість відповідача про свої доходи та таку можливість та не позбавляє відповідача у фінансовій допомозі синові, крім того купляючи твердопаливний котел, відповідач розраховує зменшити свої витрати на опалення газом. Доказів, а саме про те, що у відповідача є на утримання інші неповнолітні діти, про його не працездатність, та інші докази, щоб підтверджували його неможливість надавати своєму сину допомогу у період його навчання суду відповідачем не надано.

Суд не приймає заперечення представника відповідача про те, що позивачка є неналежним позивачем враховуючи таке.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950р.та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до ч. 3ст. 199 СК Україниправо на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Оскільки повнолітній син позивачки з вересня 2012 року проживає окремо від позивачки, представник відповідача вважає, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина.

Але суд не може з цим погодитися, оскільки проживання сина в гуртожитку обумовлене саме його навчанням і не є його постійним місцем проживання, проживання в гуртожитку потребує відповідної оплати, яку позивачка здійснює.

Згідно довідки з місця проживання позивачки ОСОБА_1, виданої квартальним комітетом «Доваторський» від 14 липня 2015 року, її син ОСОБА_4 проживає з матір'ю в м. Жмеринка Вінницької області, вул. Хмельницького,22 (а.с.11).

Відповідно до ст.. 127 Житлового кодексу для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Згідно ст. 71ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках: 2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.

Аналіз цих статей свідчить, що тимчасове проживання сина позивачки у гуртожитку є тимчасовим на період навчання та зберігає його право на проживання за постійним місцем проживання. Крім того, позивачка звернулася до суду в 23 липня 2015 року, коли син проживав разом з матірю, що підтверджується відповідною довідкою.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку що вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини від доходів відповідача, до закінчення дитиною навчання є обґрунтованими та за необхідне їх задовольнити.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави з розрахунку ставки майнового спору.

Керуючись ст.15, 10, 11, 60,61, 213 - 215 ЦПК України, ст. ст. 182, 199, 200 СК України, п. 20Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 ( зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_8), працюючого директором Жмеринського психоневрологічного будинку інтернату ( м. Жмеринка, вул. Петровського,12), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_10, аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 23 липня 2015 року до закінчення сином навчання в Національному університеті «Юридична академія України імені ОСОБА_6, а саме до липня 2016 року; а також на користь держави суму судового збору в розмірі 243 ( двісті сорок три ) грн. 60 коп. ( ОСОБА_14 одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку: 31211206700006, код ЄДРПОУ суду 37755173, одержувач УДКСУ у Жмеринському районі та м. Жмеринка 22030001, Призначення платежу: судовий збір, Пункт 1.1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя