Ухвала суду № 52817866, 22.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року м. Київ К/800/919/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Маслія В.І., Стрелець Т.Г.,провівши попередній розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») пред'явило позов до Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України про (з урахуванням заяви про відмову від частини вимог від 26 липня 2013 року) визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України № 110050004/2013/000030/1 від 30 квітня 2013 року про коригування митної вартості товарів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України № 110050004/2013/000030/1 від 30 квітня 2013 року про коригування митної вартості.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року, апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці задоволено.

Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Судами встановлено, що 13 липня 2012 року між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (покупець) та компанією «Vega Industries Ltd.» (постачальник) укладено контракт № 2629, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю у власність високо хромисті мелючі кулі (продукція) відповідно до специфікацій, узгоджених з контрактом.

На виконання умов вказаного контракту 18 квітня 2013 року на адресу позивача надійшло 24000 кг. сталевих мелючих куль (товар) виробництва компанії «AIA Engineering LTD» Індія за ціною 1,424 дол.США за кг., на комерційних умовах DDU-Кривий Ріг, Інкотермс 2000.

З метою митного оформлення вказаного товару позивач звернувся до Дніпропетровської митниці та подав наступні документи:

- ВМД № 110050004/2013/200603 від 18 квітня 2013 року.

- зовнішньоекономічний контракт № 2629 від 13 липня 2012 року;

- специфікація № 2 від 21 лютого 2013 року;

- додаткова угода № 1 від 19 лютого 2013 року;

- акредитив на оплату товару № LCI - 13/016 від 12 березня 2013 року;

- постачальника № 92302106 від 14 березня 2013 року.

За результатами перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України, посадовими особами митного органу були виявлені розбіжності та неточності у поданій інформації.

Інвойс № 92302106 від 14 березня 2013 року від компанії «Vega Industries Ltd» мав ознаки недостовірності, зокрема інвойс виданий пізніше ніж було відкрито акредитив №/016 від 12 квітня 2013 року та мав відмітку про те, що даний документ на кордоні не надавався, крім цього печатка компанії «Vega Industries Ltd» та підпис уповноваженого представника цієї компанії на даному інвойсі відрізняються від печатки та підписів, які містилися на зовнішньоекономічному контракті та додатків до нього.

Відповідно до специфікації № 2 від 21 лютого 2013 року до контракту № 2629 від 13 липня 2012 року умови оплати - безвідкличний документарний акредитив у доларах США. Акредитив відкривається протягом 15 календарних днів з дати підписання специфікації до контракту, тобто до 08 березня 2013 року включно. Однак акредитив №/016 було відкрито лише 12 березня 2013 року, що не кореспондувалось з умовами контракту.

Відповідно до вимог специфікації № 2 від 21 лютого 2013 року до контракту № 2629 від 13 липня 2012 року, поставка товару здійснювалася на умовах DDU Кривий Ріг. В страховому полісі № 060500/21/12/02/00000023 від 26 березня 2013 року, наданому декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, як основу визначення вартості зазначено ціну на умовах поставки CIF (вартість, страхування, фрахт) +10%. При цьому, як страхова сума зазначено суму 37593,00 доларів США, що дорівнює вартості товару за специфікацією № 2 від 21 лютого 2013 року на умовах DDU Кривий Ріг - 34176,00 доларів США+ 3 417,6 доларів США (10%).

Також в результаті контролю було встановлено, що у коносаменті від 25 березня 2013 року № AMD009169 зазначено назву судна «MSC ALTAMIRA» (порт навантаження Мундра, Індія), а згідно морської накладної від 15 квітня 2013 року № MSCUI7894885 на судні «E.R. HAMBURG» (порт навантаження Мундра, Індія). Порт призначення Одеса зазначений як у коносаменті, так і у морській накладній. Таким чином зазначені обставини свідчать про те, що мало місце перевантаження вантажу на інше судно. Судно та місце відвантаження, а також можливе невключения витрат на перевантаження мали значення при перевірці складових заявленої декларантом митної вартості товару.

На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01 січня 2011 року при умовах поставки DDU продавець надає товар, що не пройшов митне оформлення і не розвантажений із прибулого транспортного засобу у розпорядження покупця в зазначеному місці призначення. На продавця покладаються всі витрати і ризики, пов'язані із транспортуванням товару. Відповідно до даних умов поставки до фактурної вартості включаються ціна товару, митні збори та платежі у країні експорту, навантаження, транспортні витрати до місця призначення, вивантаження, страхування.

Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів - Інкотермс, термін CIF - «вартість, страхування, фрахт» означає, що продавець зобов'язаний:

за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір страхування;

сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна і будь-які платежі за розвантаження товару в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення.

Таким чином, вищезазначене вказує на те, що при формуванні митної вартості товару на умовах поставки DDU Кривий Ріг не враховано витрати на страхування і будь-які платежі на розвантаження товару в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення.

На момент митного контролю та митного оформлення, посадовою особою митниці з урахуванням положень статті 53 Митного кодексу України 18 квітня 2013 року декларанту надіслано електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження митної вартості за ВМД № 110050004/2013/200603, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4) копію митної декларації країни відправлення на поставку по інвойсу № 92302106 від 14 березня 2013 року, в якій зазначено вартість товару;

5) висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларантом 25 квітня 2013 року надіслано додаткові документи в електронному вигляді (скановані копії):

1. Висновок експерта № 3-104 від 25 квітня 2013 року;

2. Калькуляція ціни на кулі мелючі ( Vegarock G13- 125 мм, 24 т, коносамент № АМБ0009169 від 25 березня 2013 року) від компанії «Vega Industries Ltd»;

3. Калькуляція ціни на кулі мелючі ( Vegarock G13- 125 мм, 24 т, коносамент №AMD0009169 від 25 березня 2013 року) від компанії «АІА ENGINEERING LTD»;

4. Комерційна пропозиція № 1 від 08 лютого 2013 року;

5. Інвойс на фрахт від компанії «DHL LOGISTICS PVT.LTD.» до коносаменту №AMD0009169 від 25 березня 2013 року;

6. Лист обґрунтування щодо вартості та умов страхування до страхового поліса № 060500/21/12/0200000023 від 26 березня 2013 року;

7. Лист «Vega Industries Ltd» про відсутність прайс-листів від 18 квітня 2013 року;

8. Лист про належність компанії «Vega Industries Ltd.» до компанії «АІAENGINEERING LTD» б/н від 16 липня 2010 року;

9. Копія митної декларації країни відправлення № 4450506 від 14 березня 2013 року;

10. Інвойс № 43507389 від 14 березня 2013 року;

11. Комерційна ліцензія № 1165 від 22 квітня 2003 року та лист «Vega Industries Ltd.» стосовно відсутності договірних відносин;

12. Лист «АІА ENGINEERING LTD» про реалізацію продукції на території Європи від 21 вересня 2012 року.

Проаналізувавши надані декларантом документи та додатково надані документи посадові особи Дніпропетровської митниці прийшли до висновку, що зазначені документи не можна вважати документами, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару, в зв'язку із чим 30 квітня 2013 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110050004/2013/000030/1, яким митну вартість імпортованого позивачем товару скориговано з ціни 1,424 доларів США за кг до ціни 1,750 доларів США.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що подані декларантом документи в повній мірі підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а сумніви митниці є необґрунтованими, в зв'язку із чим рішення Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України № 110050004/2013/000030/1 від 30 квітня 2013 року про коригування митної вартості підлягає скасуванню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що митницею обґрунтовано застосовано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваного товару, раніше ввезеного, відповідно до положень статті 59 Митного кодексу України, оскільки подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості, визначеної за ціною договору, містили неточності та розбіжності, а додатково надані декларантом документи вказаних неточностей та розбіжностей не усували.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Матеріалами справи підтверджено, що під час здійснення митного контролю посадовими особами митного органу були виявлені розбіжності та неточності у документах, що були надані декларантом для підтвердження митної вартості товару, визначеної за першим методом на підставі договору.

У зв'язку із цим у посадових осіб митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення ним заявленої митної вартості товару.

Додатково надані декларантом документи виявлених посадовими особами митного органу розбіжностей та неточностей не усували, в зв'язку із чим митницею було застосовано наступний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваного товару, раніше ввезеного, відповідно до положень статті 59 Митного кодексу України та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110050004/2013/000030/1, яким митну вартість імпортованого позивачем товару скориговано з ціни 1,424 доларів США за кг до ціни 1,750 доларів США.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: