Ухвала суду № 52817669, 21.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року К/800/23863/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року по справі № 825/327/15-а

за позовом ОСОБА_4

до Управління Міністерства внутрішніх справ України на

Південно-Західній залізниці

(далі - УМВС України на Південно-Західній залізниці)

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до УМВС України на Південно-Західній залізниці, в якому просив:

визнати протиправними та скасувати накази УМВС України на Південно-Західній залізниці від 31 грудня 2014 року № 716 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ЛВ на ст. Дарниця Управління» та від 6 січня 2015 року № 2 о/с «По особовому складу»;

поновити позивача в органах внутрішніх справ України у спеціальному званні майора міліції на посаді оперуповноваженого державної служби боротьби з економічною злочинністю лінійного відділення на станції Чернігів лінійного відділу на станції Дарниця УМВС України на Південно-Західній залізниці;

стягнути з УМВС України на Південно-західній залізниці середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2500 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано накази УМВС на Південно-Західній залізниці від 31 грудня 2014 року № 716 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ЛВ на ст. Дарниця Управління» та від 6 січня 2015 року № 2 о/с «По особовому складу».

Поновлено ОСОБА_4 на посаді оперуповноваженого державної служби по боротьбі з економічною злочинністю лінійного відділення станції Чернігів лінійного відділу на станції Дарниця УМВС України на Південно-Західній залізниці у спеціальному званні майора міліції з 13 січня 2015 року.

Стягнуто з УМВС України на Південно-Західній залізниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 4440 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року залишити в силі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 10 жовтня 2014 року працював оперуповноваженим державної служби боротьби з економічною злочинністю лінійного відділення на станції Чернігів лінійного відділу на станції Дарниця УМВС України на Південно-Західній залізниці (а.с.115).

Відповідно до наказу Лінійного відділу на станції Дарниця УМВС України на Південно-Західній залізниці від 11 грудня 2014 року № 314 позивачу надано чергову відпустку за 2014 рік з 11 грудня 2014 року по 16 січня 2015 року (а.с.7).

Наказом УМВС України на Південно-Західній залізниці від 31 грудня 2014 року №129 о/с позивача з 31 грудня 2014 року відкликано з чергової відпустки (а.с.121).

Згідно листа прокуратури Чернігівської області від 29 грудня 2014 року в межах кримінального провадження №42014270000000287 ОСОБА_4 25 грудня 2014 року затримано за підозрою у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди в сумі 15000 грн. (а.с.89).

26 грудня 2014 року позивача повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України (а.с.90).

Наказом УМВС України на Південно-Західній залізниці від 26 грудня 2014 року №710 призначено проведення службового розслідування за фактом затримання прокуратурою Чернігівської області оперуповноваженого державної служби по боротьбі з економічною злочинністю лінійного відділення на станції Чернігів Лінійного відділення на станції Дарниця УМВС України на Південно-Західній залізниці майора міліції ОСОБА_4 (а.с.80).

Під час проведення службового розслідування встановлено, що 12 грудня 2014 року прокуратурою відкрито кримінальне провадження № 42014270000000287, за фактом вимагання неправомірної вигоди окремими працівниками лінійного відділення на ст. Чернігів ЛВ на ст. Дарниця Управління від гр. ОСОБА_5 за вирішення питання щодо не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.

Встановлено, 7 листопада 2014 року о 17.00 год. під час відпрацювання території обслуговування, оперуповноваженим карного розшуку ЛП на ст. Горностаївка лінійного відділення на ст. Чернігів ЛВ на ст. Дарниця Управління старшим лейтенантом міліції ОСОБА_6 та начальником вищезазначеного лінійного пункту майором міліції ОСОБА_7 неподалік від залізничних колій, біля будинку № 19, по вул. Вокзальній в м. Чернігові було виявлено ОСОБА_8, працюючого помічником машиніста локомотивного депо Дарниця, поряд з яким знаходились дві каністри, загальною об'ємом 15 літрів, з рідиною прозорого кольору, із запахом паливно-мастильної продукції.

8 листопада 2014 року слідчим СВ ЛВ на ст. Дарниця Управління капітаном міліції Можарівською К.О. відкрито кримінальне провадження № 12014270290000167, за фактом викрадення дизельного палива з паливної системи локомотиву № М 62-1337, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України.

Під час проведення досудового слідства по зазначеному кримінальному провадженню з локомотивного депо Дарниця ДТГО «Південно-Західна залізниця» надійшла довідка про те, що під час комісійного обстеження локомотива № М 62-1337, нестачі дизельного пального не виявлено, внаслідок чого матеріальної шкоди вказаному підприємству не завдано.

23 грудня 2014 року зазначене кримінальне провадження було закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України.

25 грудня 2014 року працівниками УСБ України в Чернігівській області за дорученням прокуратури було проведено ряд відповідних заходів за матеріалами кримінального провадження № 42014270000000287.

Так, о 20.00 по вул. П'ятницькій, 50 в м. Чернігові працівниками СБ України був затриманий оперуповноважений ДСБЕЗ Лінійного відділення на ст. Чернігів ЛВ на ст. Дарниця Управління майор міліції ОСОБА_4, під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 15000 грн. від ОСОБА_5, яку попередньо вимагав у останнього за сприяння в закритті кримінального провадження № 12014270290000167.

26 грудня 2014 року прокуратурою Чернігівської області позивачу вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2014 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО № 31 м. Чернігова та визначено розмір застави у сумі 25000 грн., при сплаті якої позивача буде звільнено із СІЗО № 31 м. Чернігова.

Службовим розслідуванням встановлено, що позивач оперативне супроводження кримінального провадження № 12014270290000167 не здійснював, та з 11 грудня 2014 року знаходився у черговій відпустці.

За результатами службового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 вступив у неслужбові відносини із ОСОБА_5 з метою вимагання та у подальшому отримання неправомірної вигоди у розмірі 15000 грн., чим порушив вимоги статтей 1, 2, 3, 5 Закону України «Про міліцію», пунктів 1, 2, 6, 11 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року та вимог пункту 1.1. розділу ІV Наказу МВС України від 22 лютого 2012 року №155 «Про затвердження правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України».

Висновок службового розслідування за фактом порушення дисципліни майором міліції ОСОБА_4 затверджено начальником УМВС України на Південно-Західній залізниці.

Наказом УМВС України на Південно-Західній залізниці від 31 грудня 2014 року № 716 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ЛВ на ст. Дарниця Управління» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог ст. 1, 2, 3, 5 Закону України «Про міліцію», вимог п.п.1,2,6,11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року та вимог п.1.1. розділу ІV наказу МВС України від 22 лютого 2012 року №155 «Про затвердження правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» на ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.

На підставі зазначеного наказу, наказом УМВС України на Південно-Західній залізниці від 6 січня 2015 року № 2о/с позивача з 13 січня 2015 року звільнено у запас за підпунктом «є» пункту 64 Положення проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, на підставі наказу Управління № 716 від 31 грудня 2014 року (а.с.6).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про поновлення на посаді, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України №3460-IV від 22 січня 2006 року.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до абзацу 1 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Позивач в обґрунтування позову вказував, що на момент прийняття відповідачем наказу про звільнення та на час звернення до суду з даним позовом його вина в скоєнні кримінального правопорушення не доведена. Триває слідство. Звільнення з органів внутрішніх справ, як дисциплінарне стягнення може застосовуватись лише в разі повного доведення вини в скоєнні дисциплінарного проступку. Звільнення з органів внутрішніх справ в разі скоєння кримінального правопорушення відбувається згідно з пунктом 67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Таким чином, відповідач протиправно звільнив ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ.

Суд касаційної інстанції таке твердження позивача вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до частини 6 статті 21 Закону України «Про міліцію» звільнення працівника міліції зі служби, у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину, допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.

Згідно з підпунктом «й» пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ №114 від 29 липня 1991 року, особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину у сфері службової діяльності або адміністративної відповідальності за корупційне адміністративне правопорушення.

Оскаржуваний наказ УМВС на Південно-Західній залізниці від 6 січня 2015 року №2 о/с прийнятий відповідно до положень підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ №114 від 29 липня 1991 року - за порушення дисципліни, а не у зв'язку із наявністю у діях позивача ознак злочину, як стверджує позивач.

Суд касаційної інстанції також вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що відсутність обвинувального вироку за порушеним кримінальним провадженням унеможливлює звільнення позивача, оскільки відсутність в діях позивача складу злочину, тобто відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, жодним чином не може ототожнюватися з відсутністю фактів порушення дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої і притягнено ОСОБА_4

Також необґрунтованими є посилання в касаційній скарзі позивача на те, що відповідачем порушено процедуру отримання пояснень позивача під час здійснення службового розслідування, оскільки в матеріалах справи міститься рапорт відповідальної особи про неможливість допиту ОСОБА_4 у зв'язку з перебуванням останнього під вартою (а.с.98).

Частиною 4 статті 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи відповідачем було виконано всі дії щодо попередження та ознайомлення позивача з матеріалами службового розслідування, його висновками та наказом по особовому складу.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

УМВС України на Південно-Західній залізниці доведено правомірність прийняття оскаржуваних наказів про звільнення ОСОБА_4 з посади оперуповноваженого державної служби боротьби з економічною злочинністю лінійного відділення на станції Чернігів лінійного відділу на станції Дарниця УМВС України на Південно-Західній залізниці.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні вимог позивача про визнання неправомірними та скасування наказів і поновлення на посаді.

Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, а тому у відповідності до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.