Ухвала суду № 52817590, 21.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року К/800/5180/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної виконавчої служби України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2015 року по справі № 823/17560/14

за позовом Державного агентства земельних ресурсів України

до Державної виконавчої служби України

про визнання протиправними дій та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року Державне агентство земельних ресурсів України звернулось до суду з позовом до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 грудня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця від 31 жовтня 2014 року ВП № 41367334.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2015 року апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 грудня 2014 року залишено без руху.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою (апеляційною скаргою).

Суддя апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху, виходив з того, що вона не відповідає вимогам статті 187 КАС України, оскільки Державним агентством земельних ресурсів України до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. В оскаржуваній ухвалі зазначено, що позовні вимоги мають майновий характер

Виходячи з розміру судового збору, встановленого у частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду у разі подання позовної заяви майнового характеру сплачується 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Проте, суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Законом України від 8 липня 2011 № 3674-VI «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Підпунктами 1 та 2 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону встановлено, що ставка судового збору визначається, виходячи з вимог адміністративного позову: майнового або немайнового характеру.

Вимога майнового характеру полягає в тому, що особа, яка звертається до суду, вимагає визнати за нею майнове право, присудити річ або стягнути певну грошову суму.

В даному випадку предметом спору є скасування постанови про накладення штрафу, тобто, скасування рішення суб'єкта владних повноважень. В даному випадку позовні вимоги не змінюють склад майна позивача.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновку суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги Державного агентства земельних ресурсів України носять майновий характер.

Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статей 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2015 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.