ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/33004/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Одеська пересувна механізована колона №241»
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року
у справі №815/110/15
за позовом Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - Білгород-Дністровська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області)
до Товариства з додатковою відповідальністю «Одеська пересувна механізована колона №241» (надалі - ТДВ «Одеська пересувна механізована колона №241»)
про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-
встановив:
У січні 2015 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання щодо надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 119490,22грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015р., позовні вимоги задоволено. Надано дозвіл на погашення податкового боргу у розмірі 119490,22грн. за рахунок майна платника податків - ТДВ «Одеська пересувна механізована колона №241», що перебуває у податковій заставі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що оскільки відповідач не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання, а на рахунках у підприємства відсутні кошти для його погашення, то стягнення наявної у відповідача заборгованості має бути здійснено за рахунок його майна.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового, яким позовну заяву залишити без розгляду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на 19.12.2014р. за ТДВ «Одеська пересувна механізована колона №241» рахується заборгованість по орендній платі за землю у сумі 119490,22грн.
Дана заборгованість виникла у суб'єкта господарювання внаслідок: несплати самостійно визначеного зобов'язання у сумі 114311,76грн. по орендній платі за землю згідно податкової декларації №1354591 за 2014 рік; нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань згідно податкових повідомлень-рішень від 22.05.2014р. №0002971501, №0002981501, №0002991501, прийнятих на підставі акту перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності №853/1501 від 22.05.2014р.,
Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень сторонами не було надано.
Також, при розрахунку заборгованості, контролюючим органом були враховані: часткова сплата у розмірі 2668,93грн.; переплата з податку у сумі 1860,55грн.; пеня та штрафні санкції у розмірі 153,55грн. та 9554,49грн. відповідно.
Таким чином, сума податкового боргу за заявленими деклараціями складає 119490,22грн., розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.
Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.08.2014р. по справі №815/4337/14 задоволено подання Білгород-Дністровська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області до ВАТ «Одеська пересувна механізована колона №241» про стягнення податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за рахунок коштів, що знаходяться на банківських рахунках у розмірі 50560,75грн., яка існувала станом на 25.07.2014р. Постанова набрала законної сили. (а.с.50-52).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно п.286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на виконання вимог ст. 59 ПК України Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області було направлено відповідачу податкову вимогу від 16.05.2014р. №1944-25, в якій визначено суму податкового боргу в розмірі 12428,32грн., яка отримана уповноваженою особою відповідача 29.05.2014р.
Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу майна, а також будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно положень, наведених у п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України); несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України).
Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України визначено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу.
Отже, системний аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що Податковий кодекс України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При звернені до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, в.о начальника Білгород-Дністровської ОДПІ було прийнято рішення №12026/2800 від 19.05.2014р. про опис майна в податкову заставу. Податковим керуючим складено акт опису майна ТДВ «Одеська ПМК - 241» від 15.07.2014р. №15528 на загальну суму 62666,00грн.
Слід також зазначити, що суб'єктом владних повноважень, на підставі рішення суду, до банківських установ направлялися платіжні вимоги, однак вони були повернуті контролюючому органу без виконання у зв'язку з відсутністю на рахунках позивача грошових коштів, відтак погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів не призвело до позитивних результатів.
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки вжиті позивачем заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, то позовні вимоги є обґрунтованими.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Одеська пересувна механізована колона №241» - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ О.В. Вербицька
____ Ю.І. Цвіркун
Судове рішення № 52817178, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 13.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/110/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: