Ухвала суду № 52817138, 05.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/17830/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого -Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., при секретарі судового засідання Міщенко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року

у справі № 0870/9818/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби

про визнання наказу та дій протиправними,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби про визнання наказу та дій протиправними.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року позов задоволено. Визнано протиправним наказ Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 18.06.2012 року № 507 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки». Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби з проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Діннаріс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень-грудень 2009 року, за наслідками якої було складено акт від 27.06.2012 року № 144/22-1421/20490986.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року в частині визнання протиправними дій ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби з проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «СП МДМ» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Діннаріс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень-грудень 2009 року, за наслідками якої було складено акт від 27.06.2012 року № 144/22-1421/20490986 скасовано. У задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року в частині визнання протиправним наказу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 18.06.2012 року № 507 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС від 18.06.2012 року № 507, виданого на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Діннаріс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень-грудень 2009 року, за результатами якої складено акт від 27.06.2012 року № 144/22-1421/20490986, яким встановлено порушення вимог наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 року за № 250/2054, п.1.7. ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість, який сформований від контрагента ТОВ «Діннаріс».

Не погоджуючись із наказом про призначення перевірки та діями податкового органу щодо її проведення, в результаті чого складено акт перевірки, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на відсутність підстав для прийняття спірного наказу та вважав доведеним факт порушення податковим органом порядку проведення документальних позапланових виїзних перевірок.

Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку вирішеному судом першої інстанції спору в частині вимог про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення документальної виїзної позапланової перевірки, за результатами якої складено акт, вказав, що викладення податковим органом за результатами перевірки висновків відповідає наданим контролюючому органу повноваженням.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, для висновку про наявність в органу державної податкової служби правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, відповідно до редакції пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у період виникнення спірних правовідносин, необхідно встановити наявність таких обставин як: - надання платнику податків письмового запиту органу державної податкової служби, який підписаний керівником (заступником керівника) останнього та містить перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують; - ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на такий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про недотримання податковим органом вимог щодо складення запиту від 19.04.2012 року №2271/10/22-1413/920 про надання інформації та її документального підтвердження, оскільки у ньому не зазначено підстав для його надіслання, є помилковими.

Однак, враховуючи те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідний запит податковим органом позивачу не надсилався, зазначені помилкові висновки судів не призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, оскільки податковим органом порушено порядок призначення перевірки, у зв'язку із чим спірний наказ визнано протиправним.

За таких обставин, є правильним рішення суду першої інстанції також щодо протиправності дій по проведенню перевірки, оскільки визнання протиправним рішення про проведення перевірки нівелює наслідки такої.

В свою чергу, висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні цієї частини вимог з підстав того, що проведення перевірки з оформленням акта про її результати не призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, є помилковими, оскільки у даному випадку позивачем оскаржуються саме дії податкового органу щодо проведення перевірки, а не дії зі складання акта про її проведення та формування у ньому відповідних висновків.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року у справі № 0870/9818/12 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.

В цій частині залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року у справі № 0870/9818/12.

В решті постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук