Ухвала суду № 52817095, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/17754/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: а) визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової адміністрації у Львівській області ,,По особовому складу податкової міліції" №177-0 від 17 липня 2013 року про звільнення з податкової міліції у запас із постановкою на військовий облік за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_4 (М-247959), старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ інформаційного відділу аналітичного управління податкової міліції державної податкової служби у Львівській області з 19.07.2013 року; б) поновити його на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ в оперативно-аналітичний відділ оперативного управління головного управління Міндоходів у Львівській області, а у випадку відсутності такої, на посаду рівнозначну займаній на момент звільнення; в) стягнути з головного управління Міндоходів у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 38700743) на користь ОСОБА_4 грошове утримання за час вимушеного прогулу за період з 20 липня 2013 року по час поновлення на роботі; г) стягнути з головного управління Міндоходів у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 38700743) грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки за 1999-2012 роки включно.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року.

ОСОБА_4 не погодився з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року і звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

Позивач з 19.03.1999 року перебував на службі в органах податкової міліції та перебував на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ інформаційного відділу аналітичного управління податкової міліції ДПС у Львівській області.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.04.2013 року №80 ,,Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів" затверджено чисельність працівників головних управлінь Міндоходів в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі та Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.04.13 №81 ,,Про затвердження тимчасових типових структур територіальних органів Міндоходів" затверджено тимчасову типову структуру Головного управління Міндоходів у Львівській області. Відповідно до додатку до даного наказу №81, у складі ГУ Міндоходів у Львівській області передбачено створення оперативного управління.

07.05.2013 року наказом №7 Головного управління Міндоходів у Львівській області ,,Про введення у дію тимчасових структури та штатного розпису Головного управління Міндоходів у Львівській області" введено в дію Тимчасову організаційну структуру Головного управління Міндоходів у Львівській області та Тимчасовий штатний розпис Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Згідно Тимчасової організаційної структури Головного управління Міндоходів у Львівській області кількість працівників утвореного оперативного управління (до реорганізації - управління податкової міліції) становить 101 штатну одиницю, замість передбачених 185 штатних одиниць. Відповідно до Тимчасового штатного розпису на 2013 рік в оперативно-аналітичному відділі оперативного управління передбачено 5 штатних посад (пункти 127-131 Тимчасового штатного розпису).

У зв'язку із реорганізацією та скороченням штатної чисельності адміністрацією відповідача ОСОБА_4 був попереджений про наступне вивільнення з податкової міліції 08.07.2013 року згідно з підпунктом «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, про що міститься датований 08.05.2013 року підпис позивача.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації у Львівській області від 17.07.2013 року №177-о ,,По особовому складу податкової міліції" згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 року №1716 ,,Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги" позивач звільнений з податкової міліції у запас, із постановкою на військовий облік за пунктом 64 підпунктом «г» (через скорочення штатів) 19.07.2013 року з виплатою йому грошової компенсації за невикористану відпустку за 2013 рік у кількості 19 діб та грошової допомоги відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393, із змінами та доповненнями по вислузі років: 14 років 04 місяці 00 днів.

Наказом ДПС у Львівській області від 13.09.2013 року №192-о ,,В часткову зміну до наказу ДПС у Львівській області від 17.07.2013 року №177-о ,,Про звільнення ОСОБА_4" внесено зміни до наказу ДПС у Львівській області від 17.07.2013 року №177-о в частині виплати підполковнику податкової міліції ОСОБА_4 грошової компенсації за невикористану відпустку за 2008 рік у кількості 20 діб, за 2010 рік у кількості 16 діб.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття наказу про звільнення позивача з податкової міліції у запас, із постановкою на військовий облік за пунктом 64 підпунктом «г» (через скорочення штатів) від 17.07.2013 року №177-о.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності звільнення позивача із займаної посади за скороченням штату. При цьому вказали, що Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ не непередбачено обов'язку керівника ДПС у Львівській області пропонувати особі, яка знаходиться в розпорядженні ДПС області, роботу чи посаду у структурі ДПС не там, де це викликано інтересами служби, а лише виходячи з бажання такої особи працювати за місцем проживання.

Проте, вирішуючи спір по суті суди невірно застосували норми матеріального права, неповно дослідили обставини по справі, внаслідок чого дійшли помилкового висновку, які вплинули на правильність вирішення спору.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті визначаються Законом України від 16 грудня 1993 року N 3723-XII "Про державну службу", статтею 30 якого встановлено, що припинення державної служби може відбуватися як на підставах визначених положеннями цієї статті, так і на підставах, передбачених КЗпП України.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 492 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (далі - постанова N 9) містяться роз'яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення пункту 1 частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 492 КЗпП колегія суддів дійшла висновку, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто вживає заходи до переведення працівника за його згодою на іншу роботу.

Суди попередніх інстанцій, не досліджуючи питання щодо наявності інших вакантних посад, які відповідно до своєї кваліфікації міг обіймати позивач у рішенні послалися на те, що Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ не непередбачено обов'язку керівника ДПС у Львівській області пропонувати особі, яка знаходиться в розпорядженні ДПС області, роботу чи посаду у структурі ДПС не там, де це викликано інтересами служби.

Оскільки судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не перевірено факт наявності вакантних посад від роботи яких відмовився позивач не перевірено які саме посади могли були йому запропоновані та помилково застосували норми ст. 40 та ст. 49-2 КЗпП, всупереч їх точному змісту, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати фактичні обставини справи, досліджувати докази та давати їм оцінку то справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

За приписами ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 222, 227, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець