Ухвала суду № 52814717, 19.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 р.Справа № 818/2715/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2015р. по справі № 818/2715/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

06.08.2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (далі-відповідач), в якому просить про стягнення боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за липень 2015 року в сумі 14920,13 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за липень 2015 року в сумі 14920,13 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять грн. 13 коп.).

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області, як платник внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та підпункту 2.1.1. пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (в подальшому - Інструкції № 21-1), є страхувальником і платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно повідомлення та розрахунку №5104/02-07 від 06.07.2015року місячна плата з 01.07.2015 року по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій становить 11229,65 грн.

Донараховано за період з дати призначення до дати формування розрахунку 3690,48 грн. Однак, відповідачем до 25.07.2015р. вказана сума сплачена не була. Отже, заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій станом на 28.07.2015р. за липень 2015 року складає 14920,13 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що на підприємство покладається обов'язок відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в м. Лебедині та Лебединському районі Сумської області фактичні витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної працівникам відповідно до пункту "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та відсутні підстави для звільнення відповідача від відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку передбаченого статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/68663 (далі - Інструкція) - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) в розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом №1058.

В частині 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом №1058.

Законодавчим актом, який регулював порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р., №1788-ХІІ (далі - Закон №1788) є Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року, №400/97-ВР (далі - Закон №400).

Відповідно до ст.2 Закону №400 для платників збору, підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058, а згідно абзацу 3 п. 1 ст.4 Закону №400 ставка збору на такий об'єкт оподаткування складає 100 відсотків.

Відповідач до 01.01.2015року перебував на обліку в управлінні, як платник фіксованого сільськогосподарського податку, тому його було звільнено від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

01.01.2015 року чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок, підстав для подальшого звільнення відповідача від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058, не вбачається.

Відповідно посилань відповідача на норми абз.5 п.2 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що з 01.01.2005року виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, а тому не є витратами Пенсійного фонду, колегія суддів зазначає наступне.

Зміни до вищезазначеної норми були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку» (далі - Закон № 2613-ІV), цим же Законом було доповнено абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» словами «крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку».

Законом №2613-ІV визначено сферу його регулювання і стосується він лише внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення, що регламентують роботу працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Таким чином, фінансування пільгових пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України стосувалося лише колишніх працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку, за рахунок чого вони і були звільнені від обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, закріпленого у ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд також зазначає, що з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», СТОВ «Хлібороб» з 01.01.2015 року не є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Інших пільг по сплаті пільгових пенсій підприємство не має, пільгові пенсії призначені його колишнім працівникам фінансуються на загальних підставах, тобто за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які підлягають відшкодуванню підприємством.

Відповідно до п. 6.8 р. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.

З матеріалів справи вбачається, відповідачем не була погашена в зазначений термін заборгованість, в сумі 14920,13 грн.

Колегія суддів, враховуючи вищевикладене, вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В силу приписів ст.41 КАС України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2015р. по справі № 818/2715/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 26.10.2015 р.