УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2015 р.Справа № 820/7632/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представників позивача Бут Ю.В., Курячого О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2015р. по справі № 820/7632/15
за позовом Приватного підприємства " Технобазіс"
до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби
про скасування рішень,
ВСТАНОВИЛА:
17 серпня 2015 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Приватного підприємства "Технобазіс" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень - задоволено.
Скасовано рішення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000115/2 від 20 липня 2015 року.
Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00139 Чернігівської митниці Державної фіскальної служби.
Чернігівська митниця Державної фіскальної служби у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що подані позивачем до митного оформлення документи (основні і додаткові) не містили відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, стосовно деяких додаткових документів виявлено певні неточності та невідповідності. За наслідком проведених консультацій з декларантом (ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України) останнім не було надано додаткових документів, які могли б бути врахованими митницею при прийнятті рішення. За умов неможливості застосування всіх методів визначення митної вартості, окрім резервного, останній метод і був застосований, на думку заявника, правомірно, митна вартість товару, заявленого до митного оформлення за МД №102110000/2014/023823 відкоригована.
Приватне підприємство "Технобазіс" письмових заперечень на апеляційну скаргу не подало.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство "Національні традиції", яке відповідно до умов Договору №21/04-15 від 21.04.2015 року про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати Приватному підприємству "Технобазіс" послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, 20 липня 2015 року звернулося до Чернігівської митниці ДФС з митною декларацією №102110000/2015/023823 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту №RK-TBS 4/05/15 від 04.05.2015 року, укладеного між Приватним підприємством "Технобазіс" та ZHEJIANG RONGKUN MAOYI LIMITED, відповідно до умов якого ZHEJIANG RONGKUN MAOYI LIMITED взяло на себе зобов'язання поставити Приватному підприємству "Технобазіс" товари в асортименті, а Приватне підприємство "Технобазіс" зобов'язалося оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.
Відповідно до ст. 3 Контракту № RK-TBS 4/05/15 від 04.05.2015 року поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі.
Партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту № RK-TBS4/05/15 від 04.05.2015 року та за митним оформленням (випуском) якої Приватне підприємство "Національні традиції" звернулася до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсом №RNA2015248 від 02.06.2015 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010". Тобто, ZHEJIANG RONGKUN MAOYI LIMITED взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.
Статтею 2 Контракту № RK-TBS 4/05/15 від 04.05.2015 року загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.
Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсі № RNA2015248 від 02.06.2015 року та пакувальному листі до зазначеного інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з товару у асортименті, загальною вартістю 22327,60 доларів США.
Товар, визначений інвойсом № RNA2015248 від 02.06.2015 року було передано перевізнику MARINE TRANSPORT LOGISTIC CO.,LTD, що підтверджується коносаментом NGBILK016346 від 02.06.2015 року, в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером CXDU18628645, як і вказано в пакувальному листі.
Кількість та вартість товару, що поставлялась, підтверджується також видатковою накладною RNK2905 від 20 травня 2015 року, яка визначає, що на виконання Контракту № RK-TBS4/05/15 від 04.05.2015 року контейнером CXDU18628645 буде здійснено поставку товару у асортименті, загальною вартістю 22327,60 доларів США.
До порту призначення товар, якій поставлено за Контрактом № RK-TBS4/05/15 від 04.05.2015 року, прибув у липні 2015 року.
Вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтервід", який відповідно до умов Договору №07-01 від 01.07.2015 року на транспортно-експедиторське обслуговування від 08.07.2015року, укладеного між Приватним підприємством "Технобазіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтервід", надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, для доправлення його до Чернігівської митниці Міндоходів для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
За результатами розгляду митної декларації та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами Контракту №RK-TBS4/05/15 від 04.05.2015 року, Чернігівською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00139).
20 липня 2015 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000115/2 за ВМД №102110000/2015/023823.
Задовольняючи позов ПП "Технобазіс", суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у оскаржуваних рішенні та картці відмови не було вказано, які саме підстави свідчать про те, що позивачем було заявлено неповні або недостовірні відомості щодо митної вартості товару.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту № RK-TBS4/05/15 від 04.05.2015 року декларантом було подано: Контракт № RK-TBS4/05/15 від 04.05.2015 року; Міжнародну товарно-транспортну накладну №2865 від 10.07.2015 року; Коносамент NGBILK016346 від 02.06.2015 року; Калькуляцію №RA000248/010/1 від 16.06.2015 року; Калькуляцію №RA000248/010/2 від 16.06.2015 року; Інвойс № RNA2015248 від 02.06.2015 року; Пакувальний лист до інвойсу № RNA2015248 від 02.06.2015 року; Пакувальний лист до інвойсу № RNA2015248 від 02.06.2015 року (корегований); Видаткова накладна RNK2905 від 20.05.2015 року; Відвантажувальна специфікація RNK 0306/1 від 03.06.2015 року; Відвантажувальна специфікація RNK 0306/2 від 03.06.2015 року; якісний опис № RNK 0206 від 02.06.2015 року; Звіт про оцінку майна №04-04/07/85 від 16.07.2015 року; Лист №126/17-6 від 17 червня 2015 року; Лист №127/17-6 від 17 червня 2015 року; Лист №128/17-6 від 17 червня 2015 року; Лист №17 від 17 липня 2015 року; Лист №564 від 17 липня 2015 року; Лист №RНК0206/W від 02 червня 2015 року; Лист №RА000248/006 від 15 червня 2015 року; Лист №RА000248/007 від 15 червня 2015 року; Лист №RА000000207 від 12 червня 2015 року; Прайс-лист №RА2105 від 21 травня 2015 року; Прайс-лист №RА2205 від 22 травня 2015 року.
Відповідно до інвойсу, згідно з яким відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010".
Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом ZHEJIANG RONGKUN MAOYI LIMITED, в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі № RNA2015248 від 02.06.2015 року. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція, надана ZHEJIANG RONGKUN MAOYI LIMITED.
Оскільки умови поставки за базисом СFR (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" не передбачають обов'язку страхування товару, ZHEJIANG RONGKUN MAOYI LIMITED як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням ZHEJIANG RONGKUN MAOYI LIMITED, яким Приватне підприємство "Технобазіс" було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом № RNA2015248 від 02.06.2015 року, в контейнері CXDU18628645, страхування вантажу не здійснювалося.
Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту № RK-TBS4/05/15 від 04.05.2015 року за інвойсом № RNA2015248 від 02.06.2015 року такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування, судом першої інстанції правомірно визнано такими, що не потребують додаткового підтвердження та коригування.
Як встановлено під час судового розгляду справи та вірно вказано судом першої інстанції, з рішення митниці про визначення митної вартості товару за резервним методом не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі документів поданих ПП "Технобазіс", а також не вказано, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими.
Крім того, частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.
В обґрунтування рішення про коригування митної вартості Чернігівською митницею ДФС вказано, що документи, подані декларантом, не містять усіх даних для визначення митної вартості. Також у рішенні про коригування митної вартості товарів стверджується про проведення процедури консультацій з декларантом щодо обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів (а. с.17-27 т. 1). Як вбачається з такого рішення, митну вартість визначено за резервним методом на підставі цінової інформації на подібні товари за митними деклараціями згідно наведеного у рішенні переліку (а. с. 27 т. 1). Хоча в рішенні про коригування митної вартості товару митний орган вказує щодо неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів та проведення відповідних консультацій між митним органом та декларантом, посилання відповідача на аналогічний товар, свідчить про можливість митного органу застосувати другий чи третій методи визначення митної вартості товару.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи належним чином ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
При цьому митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2015р. по справі № 820/7632/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Сіренко О.І.Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 26.10.2015 р.
Судове рішення № 52814695, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/7632/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: