Постанова № 52814580, 21.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2850/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

судді - Димерлія О.О.,

судді - Домусчі С.Д.,

при секретарі судового засідання Худик С.А.,

за участю представника позивача Бовдри Д.Ю.,

представника відповідача Білоуса В.О., Бачернікової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УЛС Глобал на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015р. у справі за адміністративним товариства з обмеженою відповідальністю «УЛС Глобал» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И Л А:

19.05.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю «УЛС Глобал» (далі - ТОВ «УЛС Глобал») звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610028/2 від 26.03.2015р. Також позивач просив визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00080 від 26.03.2015р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні вантажу в режимі імпорт на підставі ВМД № 500060001.2015.006949 від 25.03.2015р. відповідачем безпідставно визначена митна вартість за резервним методом. Оскільки надано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту, як при подачі ВМД, так і на додаткову вимогу митного органу, позивач вважає незаконним та необґрунтованим рішення про коригування митної вартості вантажу та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Представник Південної митниці заперечував проти позову, зазначаючи, що обрання резервного методу визначення митної вартості проведено у відповідності до законодавства України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ "УЛС Глобал" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

02.02.2015 року між ТОВ «УЛС Глобал» та індонезійською компанією «РТ/ BARA TRADA GLOBAL» укладено контракт № 02/02-ID-ULS на придбання товару, а саме кокосового вугілля з шкарлупи кокосових горіхів для куріння кальяну.

На виконання вимог зазначеного контракту на адресу TOB «УЛС Глобал» надійшов товар - кокосове вугілля з шкарлупи кокосового горіха, який використовується для куріння кальяну.

З метою декларування товару TOB «УЛС Глобал» подало державному митному органу - Одеській митниці ДФС 25.03.2015 року митну декларацію МД № 500060001/2015/006949 із визначенням митної вартості товару за ціною договору на рівні 0,93 дол. США за кг нетто.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості декларантом були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 02/02-ID-ULS від 02.02.2015 року, інвойс № BTGL-599-150114 від 02.02.2015 року, пакувальний лист № BTGL-599-150114.

За результатами візуальної перевірки наданих з разом МД документів та співставлення даних, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості зазначених товарів, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості було встановлено, що подані документи містять розбіжності, у зв'язку з чим відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI (надалі за текстом МК України) відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На зазначену вимогу митниці позивачем 26.03.2015 року надано висновок експерта ТОВ «Одеський аукціонний центр» від 26.03.2015 року № 20-37/01-2015 щодо середньої вартості на аналогічний товар з Індонезії (а.с. 24).

Крім того, 26.03.2015 року декларантом надано лист № 26/03-2 про неможливість подання інших запитуваних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, з огляду на те, що їх не існує, що не заперечувалось представником позивача (а.с. 50).

Одеська митниця відмовила позивачу в митному оформленні та пропуску товарів по МД № 500060001/2015/006949 від 25.03.2015 року, про що 26.03.2015 року складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00080 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с. 61-62).

Крім того, Південна митниця Міндоходів прийняла 26.03.2015 року рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2014/610028/2, згідно якого відповідачем було визначено митну вартість товарів, які вже оформлені на рівні - 1,47 доларів США за кг. нетто (а.с. 55-56).

26.03.2015 року товар позивача випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій за митною декларацією № 500060001/2015/007126 від 26.03.2015 року (а.с. 36-37).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до Одеської митниці усіх додаткових документів, що не дало змогу митному органу пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості товару. Після проведення консультацій з декларантом, митницею обґрунтовано обраний резервний метод визначення митної вартості.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 вищезазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу.

Згідно з п.2 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ст. 53 МК вбачається, що МК передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Це, також, відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. № 3018-IV Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Згідно ч.3 ст.53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Вимагаючи додаткові документи, відповідач у рішенні про коригування митної вартості від 26.03.2015р. № 500060001/2014/610028/2 зазначав про відмінність підпису уповноваженої особи у зовнішньоекономічному договорі від 02.02.2015р. № 09/02-ID-ULS та у комерційному інвойсі від 02.02.2015р. В пакувальному аркуші від 02.02.2015р. відсутній підпис уповноваженої особи та відсутня інформація щодо ідентифікації товарної партії, а саме відсутній номер контейнеру, або коносамента, інвойсу. Також митний орган зазначив про відсутність страхових документів на товар, враховуючи, що поставка товару здійснювалась за умовами CIF.

Щодо наявності підпису керівника підприємства на інвойсі, то відповідно до Рекомендації Європейської економічної комісії ООН № 6 1983 року "Формуляр - зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі" рахунок має місце для підписів та інших видів підтвердження автентичності, коли вони необхідні. Міжнародною практикою допускається використання рахунків-фактури без підпису особи, що його склала.

Таким чином, наявність підпису в інвойсі, відмінної від підпису у контракті, рівно як відсутність підпису в інвойсі, не є підставою для висновку про наявність розбіжностей у поданих до митниці документів.

Крім того, судова колегія зазначає, що митний орган не є належним органом, який встановлює або спростовую ідентичність підпису в документах.

Пакувальний лист - це документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, у звичайній практиці він є додатком до рахунку-фактури (інвойсу). Враховуючи, що пакувальний лист не є обов'язковим документом для декларування товару, відсутність в ньому даних, які містились в інвойсі, не має наслідком для висновку про невідповідність поданих документів.

Оцінюючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей.

За обставинами справи позивач придбав товар з відстрочкою платежу, тому не мав змоги надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату вартості товару. На підтвердження митної вартості позивачем також не надані страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування, оскільки продавець, на якого за умовами поставки CIF покладений обов'язок страхування товару, не уклав договору страхування товару та не здійснив оплату страхових внесків.

Судова колегія враховує, що відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Судова колегія вважає, що неповнота поданих позивачем документів, яка викликана відсутністю документів щодо оплати товару, його страхування, які б в сукупності з наданими документами могли підтвердити митну вартість товару, спрацювання профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товару, дала підстави митному органу для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом документів і, як наслідок, для витребування додаткових документів.

На вимогу митного органу щодо додаткового надання виписок з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, позивачем своєчасно наданий висновок експерта ТОВ «Одеський аукціонний центр» від 26.03.2015 року № 20-37/01-2015 щодо середньої вартості на аналогічний товар з Індонезії (а.с. 24).

Судова колегія не погоджується з доводами митного органу та суду першої інстанції про неможливість врахування зазначеного висновку на підтвердження митної вартості задекларованого товару, в якому зроблена порівняльна характеристика ціноутворення інших виробників та інших торгівельних марок, відмінних від товару, який подано до митного оформлення.

Як вбачається з висновку експерта від 26.03.2015р. № 20-37/01-2015, ринкова вартість на рівні 842,18-935,75 доларів США за 1т. дійсно визначалась виходячи із середньоринкових цін інших торгівельних марок та інших компаній-виробників, але з урахуванням країни походження товару, що поданий до митного оформлення, та на дату, зазначеною у висновку. Ціна товару, який поданий до митного оформлення, становить 930 доларів США за 1т.

Відповідачем не спростована невірність обраного експертом методу ринкових порівнянь на дату складання висновку, який є найпоширенішим методом порівняльного підходу. В противному випадку, це була б довідка про вартість продукції компанії «РТ/ BARA TRADA GLOBAL» на певну дату.

При цьому, судова колегія враховує, що неподання позивачем всіх документів, які додатково витребувані Одеською митницею, можуть бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 30.06.2015р. у справі № 814/283/14, яка підлягає врахуванню в судовій практиці.

У даній справи подані позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, надані документи не містять розбіжностей або підробку та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару.

Доводи митного органу, що на підставі аналізу цін бази даних ЄАІС ДМСУ встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких є більшим, не спростовує висновків суду, оскільки наявність розбіжності між рівнем заявленої митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути єдиною та достатньою підставою для однозначного висновку про заниження митної вартості імпортованих товарів та надання митному органу недостовірних даних.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом - ціною контракту, відсутні підстави для застосування другорядних методів визначення митної вартості.

До цього ж, судова колегія зазначає, що відповідачем не доведено застосування такого другорядного методу, як резервний, який є останнім у переліку другорядних методів.

Відповідно до ст.57 МК застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Зазначаючи у запереченнях на позов про наявність розмитнення подібних товарів за ціною, яка є вищою, ніж митна вартість товару, яка задекларована позивачем, митним органом не доведена неможливість застосування другорядного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (а.с.30-32зв.-34). В такому випадку відповідач, відповідно до ч.7 ст.60 МК України, мав обрати найменшу вартість договору щодо подібних товарів. У наданому Південною митниці переліку подібних товарів, які розмитнені у періоді з 09.02.2015р. по 20.03.2015р. найменша вартість товару зазначена на рівні 1,19 за кг товару, а не 1,47, як зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості (а.с.63).

Аналіз наведених обставин дає підстав для висновку, що митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам МК України, в зв'язку з чим картка відмови в прийнятті митної декларації від призначення № 500060001/2015/00080 від 26.03.2015р.та рішення про коригування митної вартості від № 500060001/2015/610028/2 від 26.03.2015р. є протиправними та незаконними, в звязку з чим підлягають скасуванню.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі призвела до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким задовольняє позовні вимоги.

Згідно з приписами ч.1 ст.94 КАС України, в редакції, яка діє на час вирішення процесуального питання щодо розподілу судових витрат, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір при подачі позову - 730,80 грн., при подачі апеляційної скарги - 913,50 (а.с.4,110), всього - 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп., які підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УЛС Глобал - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби № 500060001/2015/610028/2 від 26.03.2015р. про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00080 від 26.03.2015р.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УЛС Глобал" (код ЄДРПОУ 39158662) судовий збір в розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: С.Д.Домусчі