Постанова № 52811609, 21.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2015 року № 826/21919/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Сі-Ес-Ті Інвест»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління

ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Приватного акціонерного товариства «Сі-Ес-Ті Інвест» (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі – Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми «Ш» від 18.05.2015 року №0006041502 та від 18.05.2015 року №0006051502.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що спірні рішення є протиправними, оскільки прийняті на підставі хибних висновків акту камеральної перевірки податкової звітності, щодо заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки податковим законодавством передбачено, що у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного періоду.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив, в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначає, що дані рішення винесені на підставі висновків, які викладені в акті перевірки від 21.04.2015 року №3410/26-53-15-03.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства «Сі-Ес-Ті Інвест» з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати авансових внесків з податку на прибуток за звітний податковий період 2014 рік.

За результатами перевірки складено акт від 21.04.2015 року №3410/26-53-15-03 (надалі - Акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що платником податків порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання по сплаті податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Не погодившись з висновками акту перевірки Позивачем подано до податкового органу заперечення, за результатом розгляду яких, податковий орган Листом від 13.05.2015 року №11036/26-53-15-02-08 повідомив Позивача, що висновки акту камеральної перевірки від 21.04.2015 року №3410/26-53-15-03 залишає без змін, а заперечення залишено без задоволення.

Податковим органом на підставі висновків Акту перевірки та за висновками на заперечення винесено податкові повідомлення-рішення: від 18.05.2015 року №0006051502, яким до ПрАТ «Сі-Ес-Ті Інвест» застосовано штрафні санкції у розмірі 389,08 грн. за несвоєчасну сплату суми авансових внесків визначених у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2014 рік та за затримку сплати до 15 календарних днів; від 18.05.2015 року №0006041502, яким до ПрАТ «Сі-Ес-Ті Інвест» застосовано штрафні санкції у розмірі 9363,04 грн. за несвоєчасну сплату суми авансових внесків визначених у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, затримка сплати на 34 календарних дні.

Не погоджуючись з прийняти податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем подано скарги до ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України, за результатом розгляду скарги ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення від 28.07.2015 р. №11537/10/26-15-10-06, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу Позивача без задоволення та рішенням ДФС України від 26.08.2015 р. №18160/6/99-99-10-01-02-25, залишено без змін податкові повідомлення-рішення без змін та рішення ГУ ДФС у м. Києві, а скаргу Позивача без задоволення.

Позивач вважає винесені податковим органом повідомлення-рішення протиправними та такими що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Стаття 36 ПК України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені приписами статті 57 ПК України.

Так, пунктом 57.1 названої статті закріплено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому, дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України “Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств” від 30 грудня 2013 року №872, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2014 року за №103/24880 (далі по тексту - Наказ №872), авансовий внесок з податку на прибуток підприємства, що підлягатиме сплаті щомісячно, самостійно зазначається платником податків у рядку 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства. Також, на розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємства, що підлягатиме сплаті щомісячно, має вплив значення рядків 13.1 (сума податку на прибуток, отриманий з іноземний джерел, що сплачений суб'єктами господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що підлягає сплаті таким платником протягом такого звітного (податкового) періоду), 13.2 (сума податку, нарахованого платником податку на прибуток (при консолідованій сплаті) за місцезнаходженням його відокремлених підрозділів) та 13.6 (податок на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті виробників сільськогосподарської продукції) додатка ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 ПК України емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Згідно з підпунктом 153.3.3 названого пункту платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим статтею 156 цього Кодексу.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Таким чином зменшення нарахованих зобов'язань з податку на прибуток на суму авансового внеску при виплаті дивідендів відбувається виключно за підсумками звітного періоду.

Наказом №872 визначено, що сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) відображається у рядках 13.3 - 13.5 додатку ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, при цьому, сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді - у рядку 13.3 вказаного додатку, сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у минулих періодах, не врахована у зменшення податку - у рядку 13.4 вказаного додатку, сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в поточному звітному (податковому) періоді - у рядку 13.5.1 вказаного додатку, сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах (яка переноситься до рядка 13.4 додатка ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за наступний звітний (податковий) період) - у рядку 13.5.2 вказаного додатку.

Наведені положення чинних нормативно-правових актів надають платнику податку право на прибуток підприємств зараховувати суму перевищення авансових внесків, сплачених протягом звітного чи попередніх звітних (податкових) періодів у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), над сумою податкових зобов'язань за звітний податковий період, в тому числі ту, що задекларована у рядку 13.5.2 додатка ЗП до рядка 13 річної податкової декларації з податку на прибуток підприємства, в рахунок зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств під час сплати щомісячних авансових внесків протягом поточного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 87.1 статті 87 ПК України, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Як вбачається із матеріалів справи, ПрАТ “Сі-Ес-Ті Інвест” подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, в якій авансовий внесок з податку на прибуток визначений у сумі 4026,00 грн. за місяць, а податок на прибуток за 2014 рік – в сумі 48315,00 грн. (рядок 14, 23 декларації).

Так, Відповідач зазначає, що згідно з даними КОР з платежу 11024000 на підставі поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (реєстраційний №9081445372 від 02.03.2015) ПрАТ «Сі-ЕС-Ті Інвест» нараховані грошові зобов'язання за авансовими внесками з податку на прибуток за березень 2015 року у сумі 4 026,00 грн., які погашено 30.03.2015 у розмірі 135,18 грн. за рахунок переплати та 14.04.2015 у розмірі 3 890,80 грн. у зв'язку з поданням уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (реєстраційний №9081785974 від 14.04.2015).

Також, на підставі даних КОР з платежу 11021000 ПрАТ «Сі-ЕС-Ті Інвест» відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (реєстраційний №9081445372 від 02.03.2015) ПрАТ «Сі-ЕС-Ті Інвест» нараховано 11.03.2015 суму 48 315,00 грн., яку погашено 11.03.2015 у сумі 1499,81 грн. за рахунок переплати, 14.04.2015 у сумі 46 815,20 грн. у зв'язку з поданням уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (реєстраційний №9081785974 від 14.04.2015).

Отже, в акті перевірки ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.04.2015 року №3410/26-53-15-03 зазначено, що ПрАТ «Сі-ЕС-Ті Інвест» порушено терміни сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за березень 2015 року у сумі 3 890,00 грн. (затримка 15 днів) та податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік у сумі 48 315,00 грн. (затримка 34 дні). На підставі вказаного акта перевірки, керуючись п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України застосовано штраф в сумі 389,08 грн. (З 890,00 х 10 %) та у сумі 9 363,04 грн. (46 815,20 грн. х 20%).

Проте, з даним висновкам Відповідача Суд не може погодитись з огляду на наступне.

Граничним строком для сплати грошового зобов’язання, самостійно визначеного у декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік є 11.03.2015 року, а зобов’язання зі сплати авансового внеску з податку на прибуток за березень 2015 року – 30.03.2015 року.

Так, 14.04.2014 Позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, у якій ПрАТ «Сі-ЕС-Ті Інвест» було задекларовано у р. 13 зменшення нарахованої у р. 11 суми податку у розмірі 48 315,00 грн. на суму 102 130,00 грн., у зв'язку з чим у р. 14 визначено суму - 53 815,00 грн. (збиток).

Проте, отримавши уточнюючу податкову декларацію, податковий орган прийшов до висновку, що дата подання вказаної уточнюючої податкової декларації, є датою погашення грошового зобов’язання на суму 3890,80 грн. авансового внеску з податку на прибуток за березень 2015 року та на суму 46815,20 грн. податку на прибуток за 2014 рік відповідно.

Матеріали справи свідчать про те, що протягом попередніх звітних періодів Позивач сплатив до державного бюджету авансові внески з податку на прибуток, що підтверджується копіями платіжних доручень, що в свою чергу призвело до переплати в розмірі 102130,00 грн. станом на складання податкової декларації за 2014 рік 02.03.2015 року.

Той факт, що Позивач зазначив у звітній податковій декларації суму сплачених авансових внесків у розмірі 0,0 грн. не є підставою для не зарахування сплачених ним авансових внесків, адже кошти фактично надійшли до Державного бюджету України та відображені в обліковій картці останнього. Сплачені позивачем протягом попередніх звітних періодів авансові внески мали бути спрямовані на зменшення (погашення) грошового зобов’язання з податку на прибуток подальших звітних періодів, що передбачено формою декларації та положеннями законодавства.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених правових положень дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 102277,00 грн. фактично вже були сплачені позивачем до бюджету, а у податковій декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік була допущена арифметична помилка (неврахування сплачених авансових внесків), яка виправлена уточнюючою декларацією від 14.04.2015 року.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З урахуванням наведених обставин, Суд приходить до висновку, що застосування до Позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання з податку на прибуток за 2014 рік в розмірі 48315,00 грн. та в розмірі 4026,00 грн. авансового внеску з податку на прибуток за березень 2015 року є необґрунтованим, оскільки фактично дані суми вже були сплачені у вигляді авансових внесків.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми «Ш» від 18.05.2015 року №0006041502 та №0006051502 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення форми «Ш» від 18.05.2015 року №0006041502 та від 18.05.2015 року №0006051502.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Сі-Ес-Ті Інвест" (код ЄДРПОУ 20280935) судові витрати в сумі 1218,00 грн. (однієї тисячі двохсот вісімнадцяти гривень 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук