Постанова № 52811603, 21.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2015 року № 826/17791/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Державного підприємства «Служба капітана Севастопольcкого морського

рибного порту»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного

управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Державного підприємства «Служба капітана Севастопольcкого морського рибного порту» (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі – Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 31.07.2014 року №14374-25 і рішення про опис майна у податкову заставу від 18.08.2014 року №814/26-59-25-01-14.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що податковим органом прийнято податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу без урахування вимог Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

В судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що у Позивача виник податковий борг, який ним не сплачено, а тому податковим органом правомірно та з урахуванням норм законодавства України винесено оскаржувані рішення.

В судовому засіданні 21.09.2015 року судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини 4 статті 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Державне підприємство «Служба капітана Севастопольського морського рибного порту» з метою дотримання вимог чинного законодавства України та захисту своїх прав і інтересів було прийнято рішення про зміну його місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, відповідно до Закону України "По створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12.08.2014 р. №1636-VII. У зв'язку з чим, Позивач у липні 2014 року змінив своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території м. Севастополя АРК на місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, будинок 82-а, що підтверджується копією статуту, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 18.06.2014 року №131 та відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві було прийнято податкову вимогу форми «Ю» від 31.07.2014 року №14374-25, відповідно до якої Державне підприємство «Служба капітана Севастопольського морського рибного порту» зобов'язано сплатити податковий борг в сумі 179998,11 грн., який виник внаслідок самостійно визначеного зобов’язання з податку на додану вартість відповідно до поданої Позивачем декларації за лютий 2014 року.

Також, Відповідачем було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 18.08.2014 року №814/26-59-25-01-14.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2014 р. Державне підприємство «Служба капітана Севастопольського морського рибного порту», зареєстроване 17.05.1996 р., місцезнаходження до липня 2014 р. - Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, вулиця Рибаків, буд. 5, з липня 2014 р. - м. Київ, вул. Тургенєвська, будинок 82-А подано до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі Податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий місяць 2014 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

У березні місяці 2014 р. мали місце події, пов'язані із тимчасовою окупацією території АРК збоку РФ.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

З огляду на зазначені обставини, у липні 2014 р. позивач змінив своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території АРК (м. Севастополь) на місцезнаходження в місті Києва за вказаною вище адресою та став на облік до Відповідача.

У відповідності до пунктом 12.3 ст. 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території АР Крим або м. Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від виконання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" під час здійснення їхньої підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території України.

Пунктом 15.1 статті 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податковими (зборами, обов'язками платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.

Аналізуючи положення вищенаведених правових норм, головними умовами для списання податкового боргу юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, є: 1) зміна місцезнаходження платником податків з тимчасово окупованої території на іншу територію України та 2) виникнення податкового боргу з моменту тимчасової окупації, тобто, з 27.03.2014 року - дати набрання чинності Резолюцією № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України.

Отже, зміна місцезнаходження платником податків з тимчасово окупованої території на іншу територію України безвідносно до моменту виникнення податкового боргу є достатньою підставою для списання такого податкового боргу і чинним законодавством не вимагається як обов'язкова умова для такого списання перевезення платником податків обладнання та матеріальних активів з окупованої території.

Як зазначалось вище, податковий борг Позивача виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року, яку подано до податкового органу 18.03.2014 року в тимчасово окупованій території .

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Отже, граничним строком для подачі декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року було 20.03.2014 року, а граничний строк сплати Позивачем самостійно визначеного податкового зобов’язання згідно з вказаною податковою декларацією було 30.03.2014 року.

Позивачем було виконано умову для списання податкового боргу, а саме зміну свого місцезнаходження платником податків з тимчасово окупованої території на іншу територію України, на підтвердження зміни свого місцезнаходження Позивачем надано суду відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та статут підприємства.

Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що у липні 2014 р. Позивач змінив своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території АРК (м. Севастополь) на місцезнаходження в місті Києва за адресою: 04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ ТУРГЕНЄВСЬКА, будинок 82-А та став на облік до Відповідача.

Оскільки Резолюція Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй № 68/262 про підтримку територіальної цілісності України набрала чинності 27 березня 2014 року, а податковий борг Підприємства виник з 31.03.2014 року, тобто після набрання чинності зазначеної Резолюції та, відповідно, після початку тимчасової окупації, суд вважає, що зазначений податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 179998,11 грн. підлягає списанню.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а отже підлягає визнанню протиправною та скасуванню податкова вимога від 31.07.2014 року №14374-25. Наслідком скасування податкової вимоги є скасування рішення Відповідача від 18.08.2014 року №814/26-59-25-01-14 про опис майна позивача у податкову заставу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 31.07.2014 року №14374-25 і рішення про опис майна у податкову заставу від 18.08.2014 року №814/26-59-25-01-14.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Служба капітана Севастопольського морського рибного порту» (код ЄДРПОУ 20680793) судові витрати в сумі 360,00 грн. (триста шістдесят гривень 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук