Постанова № 52810126, 21.10.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/2156/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобовязання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецького обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобовязання до вчинення певних дій.

Враховуючи заяву про зміну позовних вимог від 23 вересня 2015 року, позивач просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Чернівецького обласного військового комісаріату по невидачі належного речового майна капітану ОСОБА_1, не отриманого ним за попереднім місцем служби у в/ч А0264 відповідно довідки №22 від 06 вересня 2008 року та речового атестату капітана ОСОБА_1 в/ч А0264;

- визнати неправомірною бездіяльність Чернівецького обласного військового комісаріату по відсутності заведення на капітана ОСОБА_1 карточки обліку матеріальних засобів особистого користування Ф45, в тому числі з врахуванням довідки №22 від 06 вересня 2008 року виданої за попереднім місцем служби у в/ч А0264 та речового атестату капітана ОСОБА_1 в/ч А0264;

- визнати неправомірною бездіяльність Чернівецького обласного військового комісаріату по невидачі капітану ОСОБА_1 належного речового майна при проходженні ним військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року;

- визнати неправомірною бездіяльність Чернівецького обласного військового комісаріату по невидачі капітану ОСОБА_1 при звільненні 16 липня 2014 року заборгованого речового майна, що складається з не отриманого речового майна капітаном ОСОБА_1 за попереднім місцем служби у в/ч А0264 відповідно довідки №22 від 06 вересня 2008 року та не отриманого речового майна при проходженні ним військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року;

- визнати неправомірною бездіяльність Чернівецького обласного військового комісаріату по невидачі речового атестату ОСОБА_1 при звільненні з внесеними відомостями довідки №22 від 06 вересня 2008 року з попереднього місця служби у в/ч А0264 речового атестату капітана ОСОБА_1 в/ч А0264 та не отриманого речового майна при проходженні ним військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року;

- визнати неправомірними дії та бездіяльність Чернівецького обласного військового комісаріату по невидачі довідки про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі в тому числі з врахуванням довідки №22 від 06 вересня 2008 року з попереднього місця служби у в/ч А0264»;

-визнати неправомірною бездіяльність Чернівецького обласного військового комісаріату по невидачі переліку речового майна, що складається з переліку не отриманого речового майна капітаном ОСОБА_1 за попереднім місцем служби у в/ч А0264 відповідно довідки №22 від 06 вересня 2008 року та переліку не отриманого речового майна при проходженні ним військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року;

-зобовязати Чернівецький ОВК внести відомості до речового атестату капітана ОСОБА_1 з врахуванням довідки №22 від 06 вересня 2008 року, виданої за попереднім місцем служби у в/ч А0264, речового атестату капітана ОСОБА_1 в/ч А0264 та на протязі 5-й днів після винесення Постанови суду видати речовий атестат ОСОБА_1;

- винести постанову, якою зобовязати Чернівецький ОВК видати капітану ОСОБА_1 заборговане речове майно відповідно довідки №22 від 06 вересня 2008 року з попереднього місця служби у в/ч А0264;

- винести постанову, якою зобовязати Чернівецький ОВК видати капітану ОСОБА_1 заборговане речове майно під час проходження ним військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року відповідно до «Норми №2 забезпечення речовим майном офіцерів і прапорщиків Збройних Сил та інших військових формувань» без вирахування з ОСОБА_1 компенсації за невикористані терміни носіння речового майна.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444; Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008; Положення «Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України», затверджене наказом Міністра оборони України №690 від 24 грудня 2010 року; Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час, затверджене наказом Міністра оборони України №45 від 31 січня 2006 року «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444».

Позивач вказує, що йому Чернівецьким ОВК безпідставно, з порушенням вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини, не було видано належне речове майно, як за попереднім місцем служби у в/ч А0264, так і за період проходження служби у Чернівецькому ОВК з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року та при звільнені з неї.

Також ОСОБА_1, посилаючись на норми вказаних вище правових актів, зазначає, що відповідачем безпідставно не було заведено на нього карточку обліку матеріальних засобів особистого користування Ф45, в тому числі з врахуванням довідки №22 від 06 вересня 2008 року виданої за попереднім місцем служби у в/ч А0264 та речового атестату капітана ОСОБА_1 в/ч А0264; безпідставно не було видано речовий атестат при звільненні з внесеними відомостями довідки №22 від 06 вересня 2008 року з попереднього місця служби у в/ч А0264, речового атестату капітана ОСОБА_1 в/ч А0264 та не отриманого речового майна при проходженні ним військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року; безпідставно не було видано Чернівецьким ОВК довідку про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі в тому числі з врахуванням довідки №22 від 06 вересня 2008 року з попереднього місця служби у в/ч А0264»; безпідставно не було видано перелік речового майна, що складається з переліку не отриманого речового майна капітаном ОСОБА_1 за попереднім місцем служби у в/ч А0264 відповідно довідки №22 від 06 вересня 2008 року та переліку не отриманого речового майна при проходженні ним військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з підстав, наведених у заяві про зміну позовних вимог від 23 вересня 2015 року. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач щодо задоволення позову заперечував, при цьому неодноразово подавав суду заперечення у письмовій формі.

Зокрема, в обґрунтування правомірності своїх дій щодо невидачі позивачу речового майна за період проходження ним військової служби в Чернівецькому ОВК посилався на наказ Міністра оборони України від 26 грудня 2014 року №928 «Про затвердження норм забезпечення спеціальним одягом та спорядженням для виконання спеціальних завдань військовослужбовців Збройних Сил України», яким визначено порядок забезпечення призваних за мобілізацією за нормою №10, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, а також на розпорядження начальника Тилу Збройних Сил України від 19 травня 2015 року №341/5/1/1490.

Також відповідач зазначав, що під час служби позивача в Чернівецькому ОВК у 2014 році речове майно йому не видавалось, а відтак і не видавався речовий атестат.

Крім цього, відповідач вказував про те, що з 19 березня 2014 року Чернівецький ОВК переведений на штат воєнного часу. Відповідно до положень пункту 17 наказу Міністра оборони України №015 від 01 липня 1999 року «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України №903-027 від 26 травня 1999 року» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, звільненні з військової служби в особливий період у запас або у відставку, вибувають з тим речовий майном, яке їм було видане. Речове майно, не одержане ними з будь-яких причин за період служби, при звільненні не видається.

Згідно пункту 3.2.6 Порядку застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном на воєнний час, затвердженого наказом Міністра оборони України №015 від 01 липня 1999 року, офіцери прапорщики і мічмани, звільнені з військової служби у запас або відставку вибувають з тим речовим майном , яке знаходилось в них в носінні. Речі, не одержані з будь-яких причин за період служби, при звільненні не видаються. Інвентарні речі здаються на речовий склад військової частини. На майно, яке вибуває зі звільненими, виписується речовий атестат.

За період служби позивач, який більшість службового часу перебував на лікуванні та поза штатом, речового майна не отримував.

Посилаючись на пункт 19 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, відповідач вказував про те, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією із запасу, а не переведений для проходження служби до іншої військової частини, а тому не було правових підстав для обліку та видачі речового майна, не отриманого ним при проходженні військової служби у в/ч А0264 та звільненні з військової служби в 2008 році.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити з указаних вище підстав.

Заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини А0264 від 16 вересня 2008 року №225 капітана ОСОБА_1, командира гаубичного самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону, звільненого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 08 серпня 2008 року №448 з військової служби у запас за пунктом 63 підпункту «в» - за станом здоровя, з правом носіння військової форми одягу, відповідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) ЗС України, з 16 вересня 2008 року вважати здавшим справи та посаду і з 16 вересня 2008 року виключити з списків особового складу частини та всіх видів забезпечення й направити на військовий облік до Чернівецького МВК м.Чернівці.

При проведені розрахунку по звільненню позивачу було видану довідку про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі, від 06 вересня 2008 року №22 та речовий атестат військовослужбовця №26.

Відповідно до мобілізаційного призначення наказом військового комісара Чернівецького обласного військового комісаріату від 19 березня 2014 року №38 капітан ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення на посаду «офіцер відділення формування та відправки команд і партій Чернівецького міського військового комісаріату».

З наказу військового комісара Чернівецького обласного військового комісаріату від 16 травня 2014 року №82 вбачається, що з 16 травня 2014 року військовий комісаріат переданий на штат №03/096-04; капітана ОСОБА_1, офіцера відділення формування та відправки команд і партій Чернівецького міського військового комісаріату, з 16 травня 2014 року вважати поза штатом.

Згідно наказу військового комісара Чернівецького міського військового комісаріату від 16 травня 2014 року №15, з 16 травня 2014 року Чернівецький міський військовий комісаріат переведений на штат №03/627; вважати поза штатом з 16 травня 2014 року капітана ОСОБА_1 - офіцера відділення формування та відправки команд і партій.

Наказом військового комісара Чернівецького обласного військового комісаріату від 16 липня 2014 року №129 капітана ОСОБА_1, офіцера відділення формування та відправки команд і партій Чернівецького міського військового комісаріату, який перебував поза штатом та прибув після лікування з госпіталю військова частина А1028 м. Чернівці, звільненого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 18 червня 2014 року №39 у запас за пунктом «д» (у звязку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань) частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» направлено для зарахування на військовий облік до Чернівецького МВК Чернівецької області й виключено із списків особового складу військкомату та всіх видів забезпечення.

22 липня 2014 року позивач звернувся до військового комісара Чернівецького обласного військового комісаріату ОСОБА_3 із заявою, в якій просив видати йому речове майно за проходження служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року.

28 липня 2014 року відповідачем була надана позивачу відповідь про те, що речове майно йому не видавалось у звязку з його відсутністю. Також зауважено, що якщо речове майно було б видано, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 встановлені строки носіння речового майна. Оскільки ОСОБА_1 проходив службу з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року з його при звільненні було б вираховано компенсацію за невикористанні терміни носіння речового майна.

31 липня 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив письмово повідомити про нараховані суми, належні йому при звільненні.

Однак відповіді на дане звернення відповідач не надав.

04 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до військового комісара Чернівецького обласного військового комісаріату із заявою, в якій просив надати йому: зареєстрований примірник його заяви від 24 липня 2014 року; надати розяснення по відмові у наданню у встановленому порядку зареєстрованого примірника заяви від 24 липня 2014 року; копію речового атестата капітана ОСОБА_1; копію облікової картки по речовому майну капітана ОСОБА_1; перелік речового майна, що підлягає видачі капітану ОСОБА_1; довідку-розрахунок компенсації за невидане ОСОБА_1 речового майна; виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невидане речове майно; надати зареєстрований примірник цієї заяви.

07 серпня 2014 року відповідачем на вказану заяву було надано відповідь, в якій зазначено, що на підставі роздавальної відомості №287, після надходження фінансування з ОСОБА_1 було проведено остаточний розрахунок по всім видам грошового забезпечення по 16 липня 2014 року включно.

Також 08 серпня 2014 року відповідачем на заяву ОСОБА_1 від 04 серпня 2014 року надано детальний розрахунок виплат, які йому належили при звільненні, згідно якого ОСОБА_1 виплачено на руки 1002,81 грн за період з 01 липня 2014 року по 16 липня 2014 року.

13 серпня 2014 року позивач звернувся до відповідача із зверненням, в якому просив надати йому: копію розадвальної відомості №287; провести остаточний розрахунок по звільненю; надати зареєстрований примірник цієї заяви.

Однак відповіді на дане звернення відповідач не надав.

23 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся із зверненням до відповідача, в якому зазначив, зокрема, про те, що за період проходження служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року ним не було отримано речове майно, в результаті чого утворилась заборгованість Чернівецького ОВК перед ним щодо належного до видачі речового майна, а відтак просив надати йому: належне речове майно в натурі, яке не було видане; довідку про перелік заборгованого перед ним речового майна; довідку-розрахунок вартості невиданого йому речового майна; зареєстрований примірник цієї заяви

13 січня 2015 року відповідач на звернення позивача надав відповідь про відмову в задоволенні його вимог з посиланням на статтю 17 наказу Міністра оборони України №015 від 01 липня 1999 року «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України №903-027 від 26 травня 1999 року», відповідно до якої особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, звільненні з військової служби в особливий період у запас або у відставку, вибувають з тим речовий майном, яке їм було видане. Речове майно, не одержане ними з будь-яких причин за період служби, при звільненні не видається.

Також Чернівецький ОВК зазначив про можливість звернення ОСОБА_1 до суду у разі непогодження з наданою відповіддю.

Відтак, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

До встановлених обставин суд застосовує наступні положення закону та робить відповідні висновки.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок речового забезпечення військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів Збройних Сил та інших військових формувань, а також військових ліцеїстів у мирний час визначає Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444.

Згідно пункту 2 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, метою речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево-пральному обслуговуванні особового складу.

Пунктом 12 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, передбачено, що військовослужбовцям речове майно особистого користування видається за нормами забезпечення речовим майном у мирний час N 1 - 22 і 60, інвентарне майно - за нормами забезпечення N 23 - 59 і 61 - 71.

Відповідно до пункту 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно.

Нормами забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, визначено, зокрема, що офіцери і прапорщики Збройних Сил та інших військових формувань забезпечуються: кашкетом, беретом, кашкетом польовим, шапкою з каракулю, шапкою з овчини, шапкою-фескою трикотажною, пальтом зимовим, плащем демісезонним, джемпером, плащ-накидкою з чохлом, кітелем і штанами, штанами, курткою і штанами, сорочкою, краваткою, кашне, рукавичками трикотажним, костюмом (курткою і штанами) польовим, курткою утепленою польовою, штанами утепленими польовими, напівчоботами хромовими утепленими, напівчеревиками хромовими, черевиками з високими берцями, фуфайкою з короткими рукавами, трусами трикотажними, білизною натільною, білизною теплою, шкарпетками літніми, шкарпетками зимовими, ременем поясним з натуральної шкіри з пряжкою, сумкою польовою (Норми №2 забезпечення речовим майном офіцерів і прапорщиків Збройних Сил та інших військових формувань).

За змістом пункту 2.19 .Порядку відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 31 січня 2006 року №45 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2006 року за №125/11999, атестати видаються окремим військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються в запас (відставку).

За змістом пункту 3.1.12.Порядку відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 31 січня 2006 року №45 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2006 року за №125/11999, речова служба військової частини де проходив військову службу військовослужбовець зобовязана видати довідку про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що військовослужбовці, звільнені у запас з правом носіння військової форми одягу, мають право, виявивши бажання, отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення. При звільненні таким військовослужбовцям видається речовий атестат, а також довідка про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, при проходженні позивачем військової служби за період з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року та при звільненні з неї в запас ОСОБА_1 речове майно Чернівецьким ОВК не видавалось. При цьому, як пояснили сторони в судовому засіданні, 16 липня 2014 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас з правом носіння військової форми одягу.

При звільненні зі служби в запас 16 липня 2014 року позивачу не було видано і речовий атестат.

Поряд з цим позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про видачу речового майна. Також просив, зокрема в заяві від 04 серпня 2014 року, надати перелік речового майна, що підлягає видачі, речовий атестат, довідку-розрахунок компенсації за невидане речове майно. Однак вимоги позивача залишились без задоволення.

Лише 20 жовтня 2015 року Чернівецький ОВК видав ОСОБА_1 речовий атестат №17. Також було заведено й видано картку обліку військового майна особистого користування за формою №45.

За таких обставин та зважаючи на наведені вище норми права, суд приходить до висновку про обґрунтованість та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині: визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо невидачі позивачу належного речового майна при проходженні ним військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року та при звільненні з неї; визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо невидачі позивачу довідки про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі; визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо невидачі позивачу переліку речового майна не отриманого ним при проходженні військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року; визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо невидачі позивачу речового атестату при його звільненні з військової служби 16 липня 2014 року та в частині зобовязання відповідача видати позивачу не отримане ним під час проходження військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року речове майно відповідно до «Норми №2 забезпечення речовим майном офіцерів і прапорщиків Збройних Сил та інших військових формувань», що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444.

При цьому вимога позивача відносно видачі йому заборгованого речового майна саме із зазначенням «без вирахування з ОСОБА_1 компенсації за невикористані терміни носіння речового майна», є передчасною, а тому задоволенню не підлягає. Така вимога фактично повязана із можливими діями відповідача в майбутньому. Згідно ж положень Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство спрямоване на захист уже порушених прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач, як військовослужбовець, призваний за мобілізацією, не має права на отримання указаного речового майна, то такі є безпідставними та спростовуються вищевикладеними нормами, які діяли на час проходження позивачем у Чернівецькому ОВК військової служби та на час його звернення до відповідача після звільнення зі служби з приводу видачі речового майна, неотриманого з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року.

На час виникнення указаних спірних правовідносин між сторонами справи обмеження відносно отримання за бажанням військовослужбовців, що були призвані за мобілізацією, речового майна не встановлювались.

Перебування позивача в лікувальних закладах, про що також указував відповідач як на причину невидачі речового майна, при проходженні військової служби не впливає на норми забезпечення речовим майном.

Посилання відповідача в обґрунтування правомірності своїх дій на наказ Міністра оборони України від 26 грудня 2014 року №928 «Про затвердження норм забезпечення спеціальним одягом та спорядженням для виконання спеціальних завдань військовослужбовців Збройних Сил України» та на розпорядження начальника Тилу Збройних Сил України від 19 травня 2015 року №341/5/1/1490 суд вважає безпідставними, оскільки такі були прийняті після звільнення позивача зі служби та його звернень стосовно видачі не отриманого речового майна в Чернівецькому ОВК.

Крім цього, в обґрунтування своїх доводів відповідач посилався на застосування до спірних правовідносин норм наказу Міністра оборони України №015 від 01 липня 1999 року «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України №903-027 від 26 травня 1999 року «Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил майном на воєнний час», Порядку застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном на воєнний час.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного часу» від 06 квітня 2000 року №1647-ІІІ (чинного на час спірних правовідносин) воєнний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.

Оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин воєнний стан в Україні або на території, де проходив військову службу позивач, Указом Президента не вводився, то посилання відповідача на вказані підзаконні нормативно-правові акти в обґрунтування правовірності оскаржуваної бездіяльності - безпідставні.

Щодо решти позовних вимог ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, у разі переведення офіцерів, прапорщиків, мічманів та військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, з військових частин, що належать до першої групи забезпечення речовим майном, у військові частини, які належать до другої групи, і навпаки, перелік предметів речового майна та строки його носіння визначаються з дати включення військовослужбовця до списку особового складу військової частини, в яку він переведений. При цьому за попереднім місцем служби їм видається речове майно, яким вони повинні бути забезпечені відповідно до строків носіння на день переведення. В речовому атестаті зазначається група забезпечення речовим майном. На новому місці служби речове майно видається військовослужбовцям після закінчення строків носіння, визначених нормами за попереднім місцем служби. У разі неотримання речового майна за попереднім місцем служби воно видається військовослужбовцям за новим місцем служби на строки носіння, встановлені нормами за попереднім місцем служби.

З аналізу наведеної норми, на яку, зокрема, також посилався позивач обґрунтовуючи свої вимоги, слідує, що на новому місці служби речове майно видається тим військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом та були переведені з військових частин, що належать до першої групи забезпечення речовим майном, у військові частини, які належать до другої групи, і навпаки.

З обставин справи вбачається, що позивач проходив військову службу у в/ч 0264, з якої звільнений у вересні 2008 року. Після звільнення йому видано довідку про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі, від 06 вересня 2008 року №22 та речовий атестат військовослужбовця №26.

Позивач не переводився для проходження військової служби з в/ч 0264 до Чернівецького ОВК. Військову службу в Чернівецькому ОВК ОСОБА_1 проходив не за контрактом, а був призваний у березні 2014 року за мобілізацією.

Крім цього, судом встановлено, що під час проходження служби в Чернівецькому ОВК та після звільнення з неї позивач не звертався до відповідача із заявами про видачу речового майна, не отриманого ним за попереднім місцем служби у в/ч А0264; про видачу переліку речового майна, що складається з переліку не отриманого речового майна за попереднім місцем служби у в/ч А0264 відповідно довідки №22 від 06 вересня 2008 року; заведення карточки обліку матеріальних засобів особистого користування Ф45 з врахуванням довідки №22 від 06 вересня 2008 року; видачу речового атестату з врахуванням довідки №22 від 06 вересня 2008 року.

Чернівецьким ОВК 20 жовтня 2015 року було видано ОСОБА_1 речовий атестат, заведено відносно позивача й ознайомлено його з карткою обліку військового майна особистого користування за формою №45.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині: визнання неправомірною бездіяльність Чернівецького ОВК по невидачі належного речового майна капітану ОСОБА_1, не отриманого ним за попереднім місцем служби у в/ч А0264 відповідно довідки №22 від 06 вересня 2008 року та речового атестату капітана ОСОБА_1 в/ч А0264; визнання неправомірною бездіяльність Чернівецького ОВК по відсутності заведення на капітана ОСОБА_1 карточки обліку матеріальних засобів особистого користування Ф45 з врахуванням довідки №22 від 06 вересня 2008 року виданої за попереднім місцем служби у в/ч А0264 та речового атестату капітана ОСОБА_1 в/ч А0264; визнання неправомірною бездіяльність Чернівецького ОВК по невидачі капітану ОСОБА_1 при звільненні 16 липня 2014 року заборгованого речового майна за попереднім місцем служби у в/ч А0264 відповідно довідки №22 від 06 вересня 2008 року; визнання неправомірною бездіяльність Чернівецького ОВК по невидачі речового атестату ОСОБА_1 при звільненні із з внесеними відомостями довідки №22 від 06 вересня 2008 року з попереднього місця служби у в/ч А0264 речового атестату капітана ОСОБА_1 в/ч А0264; визнання неправомірними дії та бездіяльність Чернівецького ОВК по невидачі довідки про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі з врахуванням довідки №22 від 06 вересня 2008 року з попереднього місця служби у в/ч А0264; визнання неправомірною бездіяльність Чернівецького ОВК по невидачі переліку речового майна, що складається з переліку не отриманого речового майна капітаном ОСОБА_1 за попереднім місцем служби у в/ч А0264 відповідно довідки №22 від 06 вересня 2008 року; зобовязання Чернівецький ОВК внести відомості до речового атестату капітана ОСОБА_1 з врахуванням довідки №22 від 06 вересня 2008 року, виданої за попереднім місцем служби у в/ч А0264, речового атестату капітана ОСОБА_1 в/ч А0264 та на протязі 5-й днів після винесення Постанови суду видати речовий атестат ОСОБА_1; винесення постанови, якою зобовязати Чернівецький ОВК видати капітану ОСОБА_1 заборговане речове майно відповідно довідки №22 від 06 вересня 2008 року з попереднього місця служби у в/ч А0264.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідач субєкт владних повноважень, який заперечував проти позову, довів правомірність частини оскаржуваних позивачем дій та бездіяльності. Водночас позивач довів обґрунтованість своїх вимог лише у вказаній вище частині.

На переконання суду, у даних спірних правовідносинах достатнім та необхідним способом захисту порушених прав позивача, як військовослужбовця, призваного на військовому службу за мобілізацією, якому під час проходження служби в Чернівецькому ОВК та після звільнення в запас не було видано належне до видачі речове майно, є зобовязання відповідача видати позивачу речове майно, не отримане ним під час проходження військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року.

З огляду на викладене, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 2, 8, 11, 69, 70, 71, 86, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Чернівецького обласного військового комісаріату щодо невидачі ОСОБА_1 належного речового майна при проходженні ним військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року та при звільненні з неї.

Визнати неправомірною бездіяльність Чернівецького обласного військового комісаріату щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі.

Визнати неправомірною бездіяльність Чернівецького обласного військового комісаріату щодо невидачі ОСОБА_1 переліку речового майна не отриманого ним при проходженні військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року.

Визнати неправомірною бездіяльність Чернівецького обласного військового комісаріату щодо невидачі ОСОБА_1 речового атестату при його звільненні з військової служби 16 липня 2014 року.

Зобовязати Чернівецький обласний військовий комісаріат видати ОСОБА_1 не отримане ним під час проходження військової служби з 19 березня 2014 року по 16 липня 2014 року речове майно відповідно до «Норми №2 забезпечення речовим майном офіцерів і прапорщиків Збройних Сил та інших військових формувань».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк

Постанова у повному обсязі складена 26 жовтня 2015 року.