Постанова № 52807822, 25.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

25 вересня 2015 р. №820/1065/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - Титова Р.В., представника відповідача - Гаспарян А.Н.,

розглянувши у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "УКпостач", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 01.09.2014р. №0000391501 про зменшення позивачу суму бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 86433 грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 43216,50 грн., яке було винесене по результатам акту перевірки від 19.08.2014р. № 723/20-11-15-01 -22/30169718.

Ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання 27.05.2015 року, замінено на підставі ст. 55 КАС України позивача Дергачівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області на Дергачівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки від 19.08.2014 року №723/20-11-15-01-22/30169718, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки висновки зазначеного акту перевірки зроблені на підставі попереднього акту перевірки позивача, які на думку позивача суперечать чинному законодавству.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Гаркуши О.В. до суду надійшли письмові заперечення, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач при здійсненні перевірки діяв у відповідності до чинного законодавства.

Представник позивача Титов Р.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Гаспарян А.Н., у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Приватне акціонерне товариство "УКпостач" (далі - ПрАТ "УКпостач"), перебуває на обліку в Дергачівській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області з 20.03.2015 року, є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами у справі.

Судом встановлено, що видами діяльності ПрАТ "УКпостач" є виробництво вентелаційних і охолоджувальних промислових установок; виробництво керамічних виробів для домашнього господарства та керамічних декоративних виробів; виробництво інших машин та устаткування загального призначення; оптова торгівля іншим промисловим устаткуванням; готель з ресторанами; видача в оренду інших машин та оснащення.

Судом встановлено, що фахівцем Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ "УКпостач" з питань правомірності нарахування, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахункових рахунках у банку за травень 2015 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 19.08.2014 року №723/20-11-15-01-22/30169718 (т. 1 а.с.14-48), яким встановлено порушення вимог п.198.6 ст.198, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, завищення податкового кредиту з ПДВ за травень 2014 року у сумі 129124,32 грн., та бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 86433 грн., в т.ч. за травень 2014 року 86433 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, Дергачівською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення від 01.09.2014 року №0000391501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 86433 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 43216,30 грн. (т.1 а. с.5).

Зазначене податкове повідомлення - рішення були оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Харківській області (т. 1 а.с.56-65).

Рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області від 05.11.2014 року №7287/10/20-40-10-04-17 податкове повідомлення - рішення від 01.09.2014 року №0000391501 - залишено без змін, скарга голови правління ПрАТ "УКпостач" Бурдиленка І.В. від 05.09.2014 року №003/18-266 - без задоволення (т.1 а.с.32-40).

Перевіряючи обґрунтованість висновків фахівця Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, викладених в акті перевірки від 19.08.2014 року №723/20-11-15-01-22/30169718, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 19.08.2014 року №723/20-11-15-01-22/30169718, податковим органом визначено, що в порушення п.201.10 ст. 201 ПК України ПрАТ "УКпостач" за травень 2014 року в граничні термін подання декларації до заяви не надано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів або копії первинних документів, складених відповідно до закону України, на загальну суму 128948,32 грн.

А також встановлено, що в ході проведення перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за травень 2014 року встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України на суму 864333 грн.

Зазначені вище висновки податкового органу базуються на висновках попереднього акту перевірки від 01.08.2014 року №679/20-11-15-01-22/30169718 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ „УКпостач", код ЄДРПОУ - 30169718, з питань правомірності нарахування, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за січень - квітень 2014 року», в якому було податковим органом зроблено висновки того, що продавцями товарів, які вказані у акті перевірки № 679, порушено порядок заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а ПрАТ «УКпостач» до поданої заяви про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, своєчасно не надано копії товарних чеків або інших товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України, що привело до завищення податкового кредиту на загальну суму 345 122, 84 грн. в тому числі за квітень 2014 року - 81 771, 48 грн., та завищення бюджетного відшкодування у розмірі 81 771, 48 грн.

Крім того, судом встановлено, що за результатами зазначеного акту податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення, яке було оскаржене в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. позов Приватного акціонерного товариства "УКпостач" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 14.08.2014 р. № 0000341501 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 362471,00 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 181235,50 грн. Постанова набрала законної сили ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року, якою постанову окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. - залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що 25.04.2014 року ПрАТ «УКпостач» надав до Дергачевської ОДПІ, документи до додатку № 8 до декларації за березень 2014 року по контрагенту: ТДВ «Славута - Сервіс» (код ЄДРПОУ 13632486) рахом з необхідними документами.

26.05.2014 року ПрАТ «УКпостач» надав до Дергачевської ОДПІ, документи до Додатку № 8 до декларації за квітень 2014 року по контрагенту: ТДВ «Славута - Сервіс» (код ЄДРПОУ 13632486) разом з необхідними документами.

20.06.2014 року ПрАТ «УКпостач» надав до Дергачевської ОДПІ, документи до Додатку № 8 до декларації за травень 2014 року по контрагенту: ТДВ «Славута - Сервіс» (код ЄДРПОУ 13632486) разом з необхідними документами (т.1 а.с.123-143).

Відповідно до положень п.2 Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 статей 102 Податкові кодекси України", який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. № 1044 визначено, що обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) - непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року № 1207 -VII визначено про суверенітет України, зокрема, відносно території АРК і збереження територіальної цілісності України згідно Конституції.

Згідно положень ст. 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України", в якій визначено статус території, тимчасово окупованій в результаті озброєної агресії Російській Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах такого режиму, дотримання і захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Виходячи з аналізу вище зазначених норм суд дійшов висновку про те, що зазначене порушення відбулися не з вини позивача, а в наслідок форс - мажорних обставин, а саме в результаті окупації Російською Федерацією території АР Крим, а також в результаті того, що ПрАТ «УКпостач» у квітні та травні 2014 року здійснював заходи щодо евакуації виробничої бази з території АР Крим у м. Дергачі, а від так вказані звернення надсилалися позивачем з Криму, що призвело до порушення термінів для звернення.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, який затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. № 678, який діяв на час спірних правовідносин, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (додаток 8) та копії документів, передбачених нормами законодавства України.

Уразі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або по рядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших роз рахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отриманим таких товарів/послуг.

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді - тобто до 20 числа місяця, що йде за звітним.

Згідно до ст.180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту та кого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він по дає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Суд зазначає, що відповідачем не заперечується та в судовому засіданні було підтвердженого факт фактичної сплати позивачем ПДВ в вартості товару.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодек су, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами викона них робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв 'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари її/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах/ господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7пункту196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає та їв використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами.

Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201. 1 ст. 201. Податкового Кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, є вид цивільно-правового договору.

Відповідно п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Пунктом 201.3 ст. 201 ПК України визначено, що у разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця (п.201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п.201.7 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п.201.8 ст. 201 ПК України).

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду (п.201.9 ст. 201 ПК України).

Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України, При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця тау відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язанъ з податку за такою операцією.

Відповідно до п. 201.11 ст. 201 ПК України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України.

Також відповідно до положень ст. 201 ПК України визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п.201.12 ст. 201 ПК України).

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти господарювання, що ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної (п.201.13 ст. 201 ПК України).

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом (п.201.14 ст. 201 ПК України).

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (п.201.15 ст. 201 ПК України).

З огляду на викладене, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку, фактично оплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді поставнику таких товарів, а доказом такої оплати є документ, який підтверджує фактичну сплату грошей покупцем продавцю в розмірі вартості товару з нарахуванням податку на додану вартість.

Крім того, суд зазначає, що позивачем надано первинні документи щодо господарських відносин з контрагентом ТДВ «Славута - Сервіс».

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.09.2014 року №0000391501 є необґрунтованим та безпідставним, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "УКпостач" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 01.09.2014 року №0000391501.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 02 жовтня 2015 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.