Постанова № 52806407, 21.10.2015, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 р. Справа №818/2973/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" до Конотопської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПАТ Конотопський арматурний завод, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області в якому просив скасувати, як незаконне та необґрунтоване повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 21.04.2015 про сплату 153279 грн. - податку на додану вартість , із вироблених в Україні товарів.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем з порушенням норм матеріального права, оскільки придбаний товар за наслідками придбання якого позивач формував податковий кредит фактично отримувався позивачем, що підтверджується відповідною первиною документацією, яка надавалась на перевірку. Окрім того частина придбаного товару була повернута продавцю, як така що не відповідала вимог покупця, у звязку з чим в подальшому позивачем та його конрагентом було відкориговані податкові зобовязання та кредит.

Відповідач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства і підстави для його скасування відсутні, оскільки позивачем в ході проведення перевірки не було надано достатньо доказів на підтвердження реальності отримання товару від ТОВ УКР-НЕП, при цьому податковим органом була отримана інформація щодо ризиковості ланцюга придбання товару.

Заслухавши представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 25.03.2015 по 27.03.2015, відповідачем була проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ УКР-НЕП за листопад 2014 року.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем був складений акт від 03.04.2015 №47/02-01/00218331 у висновках якого було зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість за листопад 2014 року на суму 102186 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким за платежем: податок на додану вартість, визначено суму грошового зобовязання за основним платежем 102186 грн. (збільшено) і за штрафними санкціями 51093 грн. (збільшено).

Відповідно до змісту акту перевірки та наданих пояснень в судовому засіданні, відповідач правомірність прийняття оскаржуваного рішення обґрунтовував наступним.

Як встановлено в ході проведення перевірки між ПАТ Конотопський арматурний завод та ТОВ УКР-НЕП укладено договір №20/14 від 20.10.2014, згідно якого сторонами здійснено операції купівлі-продажу товару. До договору поставки сторонами узгоджена Специфікація №1 відповідно до якої узгоджена номенклатура продукції, кількість та ціна, виписані акти прийому-передачі товару та податкові накладні.

Відповідач вказує, що поставлений ТОВ "УКР-НЕП" товар на ПАТ Конотопський арматурний завод не відповідає укладеному сторонами Договору № 20/14 від 20.10.2014 та узгодженій Специфікації №1.

При співставленні номенклатури та кількості товару, зазначеного в Специфікації № 1 від 20.10.2014 та Актів приймання-передачі встановлено, що Специфікація №1 відповідає номенклатурі поставки, здійснена по Акту прийому-передачі № 05 від 04.11.2014 року, але в меншій кількості.

Поставки товару по Актам прийому-передачі № 06 від 20.11.2014 року та № 07 від 20.11.20144 не підтверджені узгодженими сторонами Специфікаціями, а саме: не погоджено найменування, кількість, ціну товару та умови постачання.

ПАТ Конотопський арматурний завод не надано Актів прийому-передачі 01 - 04 до договору поставки №20/14 від 20.10.2014, тому неможливо встановити номенклатуру, кількість, ціну продукції та її загальну вартість, яка поставлялась по цих Актах приймання-передачі.

Також відповідачем встановлено, що реалізований підприємством ТОВ УКР-НЕП в листопаді 2014 р. товар доставлявся на ПАТ Конотопський арматурний завод згідно товарно-транспортних накладних.

Всі надані позивачем товарно-транспортні накладні на перевезення вантажу оформлені з порушенням вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363. В товарно-транспортних накладних не вказано маршрут руху, не вказано повністю адресу пункту навантаження та пункту розвантаження вантажу (вулиця, № будинку, район, область), а вказано лише м. Полтава та м. Конотоп. Товарно-транспортні накладні не містять інформації про вантажно-розвантажувальні операції, а саме: відстань, на яку необхідно доставити вантаж, про час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження, час простою і розвантаження вантажу, що передбачено пунктами 8.25 і 8.26 та п. 11.8. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14 жовтня 1997 року N 363. Також відповідач вказує, що згідно з податковою інформацією, отриманої від відділу контролю за декларуванням ПДВ відповідача, встановлено ризиковий ланцюг придбання товару в сумі ПДВ 379739,74 грн. від контрагента ТОВ УКР-НЕП. Товар прибраний позивачем у вказаного контрагента містить коди УКТ ЗЕД та має сумнівне походження. Окрім того відповідач вказує на відсутність сертифікатів якості чи сертифікатів відповідності на вищевказаний придбаний товар.

Останнім доводом відповідача, щодо правомірності оскаржуваного рішення є відсутності у позивача первинних документів, а саме, згідно п.6.2 договору № 20/14 від 20.10.2014 року: продавець надає Покупцю такі документи - видаткова накладна; податкова накладна; товарно-транспортна накладна.

Підприємством ПАТ Конотопський арматурний завод для перевірки не надано видаткових накладних, надання яких передбачено умовами договору. Документи на видачу товару зі складу у виробництво та для повернення продавцю на підприємстві також відсутні.

Для перевірки надано Акт повернення товару б/н від 30.12.2014, складений в м. Конотоп, підписаний сторонами Договору.

Акт повернення товару б/н від 30.12.2014, наданий для перевірки з конвертом, має вхідний реєстраційний № 129 від 24.02.2015. Конверт (поштове відправлення від відправника до отримувача) не містить відміток пошти місця відправлення та місця отримання.

Крім того, ПАТ Конотопський арматурний завод не надано для перевірки документів, які б свідчили про повернення товару продавцю, а саме: розрахунку коригування, підписаного Сторонами договору, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

Разом з тим, платником ПАТ Конотопський арматурний завод в податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 року проведено коригування податкового кредиту попереднього звітного (податкового) періоду у звязку з поверненням товару ТОВ УКР-НЕП згідно розрахунку коригування №4 від 30.12.2014 року з обсягом поставки 1386266,68 грн. та сумою ПДВ 277253,34 грн. Розрахунок коригування №4 від 30.12.2014 підписаний сторонами договору для перевірки як зазначає відповідач не надано.

Суд задовольняючи позовні вимоги позивача свою позицію обґрунтовує наступним.

Як зазначалось вище між ПАТ Конотопський арматурний завод та ТОВ "УКР-НЕП" було укладено договір купівлі-продажу № 20/14 від 20.10.2014 р., відповідно до якого ТОВ "УКР-НЕП" зобов'язується передати у власність ПАТ Конотопський арматурний завод товарно-матеріальні цінності (Продукцію).(а.с.56) Також, більш пізніше під час здійснення господарської діяльності між ПАТ Конотопський арматурний завод (покупець) та ТОВ "УКР-НЕП" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 40/01 від 12.01.2015 р., відповідно до якого ПАТ Конотопський арматурний завод зобов'язується передати у власність ТОВ "УКР-НЕП" товарно-матеріальні цінності (Продукцію).(а.с.69)

Поставка товару здійснювалася протягом строку дії договору № 20/14 від 20.10.2014 р., що підтверджується укладеним договором та актами-приймання передачі, прибутковими ордерами про оприбуткування товарів на підприємстві, товарно-транспортними накладними. Оплата отриманої Продукції не здійснювалась, оскільки частина отриманого товару була повернута Продавцю у звязку з невідповідністю технічних властивостей Продукції вимогам які висував до неї покупець і тому дана операція оформлена Актом повернення товару від 30.12.2014 року.

Часткова оплата решти вартості продукції була здійснена шляхом зарахування зустрічних вимог між контрагентами за договорами № 20/14 від 20.10.2014 р., і № 40/01 від 12.01.2015 р., та оформлена актом взаємозаліку від 04.03.2015 року.

Як встановлено в судовому засіданні по кожній поставці Продукції виписувалися податкові накладні. Продукцію отримували працівники ПАТ Конотопський арматурний завод. Рух зі складу у виробництво та використання закупленого товару у виробництві підтверджується прибутковими ордерами та вимогами на внутрішнє переміщення копії яких надані судові та долучені до матеріалів справи.

Також в ході судового розгляду в якості свідка був допитаний комірник ПАТ Конотопський арматурний завод ОСОБА_4, яка зазначила, що вона була присутня при отриманні товару від ТОВ "УКР-НЕП", товар нею було отримано, оприбутковано на складі. Безпосередньо товар було відвантажено в цех №2, в якому здійснюється виробництво. В подальшому частина товару дійсно була повернута на адресу ТОВ "УКР-НЕП", нею особисто здійснюється контроль за рухом ТМЦ, відображається в картках складського обліку матеріалів, оригінали яких оглянуто судом, копії долучені до матеріалів справи.

При розгляді справи судом встановлено, що товар, який зазначає відповідач є сумнівного походження і відносно якого міститься інформація про зазначення коду ЗЕД, позивачем в господарській діяльності не використовувалася, була в подальшому взагалі повернута постачальнику згідно актів про невідповідності вимогам для виробів, що підтверджується актом від 12.12.2014р. ( а.с.132).

Відповідно до підпункту "а" п. 198.1 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч.2 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд зазначає, що спірні господарські операції між ПАТ Конотопський арматурний завод та ТОВ "УКР-НЕП" забезпечені необхідною первинною документацією для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ. Також є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про придбання та використання ним товарів у межах здійснення господарської діяльності.

Наявні в матеріалах справи копії податкових накладних відповідають вимогам п.201.1 ст.201 ПК України.

Також суд вказує на те, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають супроводжувати господарські операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Податкове законодавство України не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб. Позивач не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. При цьому, не є вірними посилання відповідача на відсутність належних сертифікатів якості або інших документів відповідності якості продукції, як на одну з підстав безтоварності операцій, оскільки за змістом ч.1 та 2 ст. 666 ЦК України єдиними правовими наслідками невиконання продавцем обов'язку передати покупцеві документи, що стосуються товару, є право (а не обов'язок) покупця відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар покупцеві. При цьому право використання сертифікованої чи не сертифікованої продукції у власній господарській діяльності належить безпосередньо позивачу, який здійснює діяльність на власний ризик з метою отримання прибутку. До того ж, придбані ТМЦ придбавались позивачем не у виробника таких товарів, а у посередника.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом, відповідно до вимог ст. 11 КАС України, не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договорами поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не надав.

Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по придбанню ТМЦ мали фіктивний чи безтоварний характер, податковим органом не надані суду також докази того, що безпосередній контрагент позивача, був виключений з реєстру платників податку на додану вартість, а його свідоцтво платників податку на додану вартість було анульоване у встановленому чинним законодавством порядку. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податку на прибуток поставлено в залежність від добросовісності осіб, з деякими позивач навіть не перебував у правовідносинах.

Порушення податкового обліку такими особами тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

Згідно вимог ст.ст.15, 16 ПК України платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Статтею 61 цього Кодексу встановлено, що контроль за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету здійснюється контролюючим (податковим) органом.

Тобто, обов'язки з контролю за дотримання достовірності та своєчасністю визначення сум податку, за правильністю нарахування та сплати податків контрагентами позивача, відповідно до Закону, покладаються на податкові ограни, а не на позивача.

Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Згідно з ч. 1-2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на не підставі та у не спосіб, що передбачені законодавством, в звязку із чим позовні вимоги щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 21.04.2015 року № НОМЕР_1 визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" до Конотопської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської обєднаної державної податкової інспекції №0000222201 від 21.04.2015р.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 26.10.2015 року.

Суддя С.М. Гелета