Постанова № 52806119, 12.02.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2010 р. № 2a-56/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Лавринович Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснина» до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі про визнання нечинним та скасування рішення за № НОМЕР_1 від 08.12.2009,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Соснина» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 17.07.2009р. за № НОМЕР_2. Крім цього 02.02.2010 року позивач подав суду доповнення до позовної заяви. Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Соснина» мотивувало тим, що оскаржуване рішення суперечить вимогам чинного законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що на думку позивача пеня до товариства застосована безпідставно. Вважає, що органи ДШ перевищили свої повноваження, діяли не у спосіб, передбачений чинним законодавством, оскільки до вичерпного переліку податків і зборів наведеному у ЗУ «Про систему оподаткування» пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не віднесено. Тому на думку позивача податкові органи не мають права визначати дану пеню як податкове зобов'язання та встановлювати порядок сплати нарахованої пені відповідно до ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами". Також представник позивача зазначив, що у зв'язку із фінансовою кризою та різкою зміною кон'юктури ринку Італії при виконанні контрактів за №51 від 26.08.2008 року та за №010 від 08.02.2008 року, відповідно до яких товариство з обмеженою відповідальністю «Соснина» відвантажувало шкіряний напівфабрикат "Вет-блу" на митний склад, значно зменшився попит на даний вид товару, внаслідок чого його не вдалось своєчасно реалізувати. В той же час, відповідно до ст.79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу від 11.04.1980 року, сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків. Окремо вказав, що так як контрагент не виконав свого зобов'язання по перерахуванню коштів, ТзОВ «Соснина» звернулось з відповідним позовом, який задоволений рішенням господарського суду від 17.08.2009 року.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву. Зокрема суду пояснив, що податкові органи діяли правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства. Оскільки, іншої форми фінансової відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності крім пені ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не передбачає, а у преамбулі ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" зазначено, що даний закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює у тому числі і порядок погашення зобов'язань за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, то до позивача не можуть застосовуватися інші механізми ніж ті, які передбачені вищевказаним законом.

Вислухавши представників сторін, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснина» з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, та валютного законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.08.2009 року.

За результатами перевірки складено акт за № 1861/2330/30906118 від 02.12.2009 року в якому зафіксовано порушення позивачем п.5.9 ст.5, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст.ст.4,7,8 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 08.12.2009 року.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.12.2009 року за № НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 520 362,08 грн., стали зафіксовані в акті перевірки ТзОВ «Соснина» факти порушення позивачем вимог ст.1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме за порушення строків, передбачених ст.ст.1, 2 вказаного закону. Відповідно до ст.4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення резидентами строків передбачених ст.ст.1, 2 вищевказаного закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Суд погоджується з висновками Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, зробленими за наслідками проведеної перевірки, та з прийнятим вищевказаним податковим повідомленням-рішенням з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Соснина» зареєстроване 03.04.2000р. Тисменицькою районною державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію №11161200000000217, та взято на облік державною податковою інспекцією 05.04.2000р.

В судовому засіданні встановлено, що при виконанні експертного контракту № 051 від 26.08.2008 порушено законодавчо встановлені терміни розрахунків за зовнішньоекономічними операціями в результаті чого була нарахована пеня.

Дані обставини згідно ч.З ст. 72 КАС України доказування не потребують, як такі, що визнаються сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Строки порушення термінів розрахунків підтверджуються наданими суду відповідачем по справі повідомленнями відділення Промінвестбанку в м. Івано-Франківську та ОСОБА_3.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Згідно ст.4 вищевказаного закону за порушення резидентами строків передбачених ст.ст.1, 2 вищевказаного закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Таким чином вищевказаний нормативний акт поширює свою дію на спірні правовідносини, які виникли внаслідок допущених позивачем порушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.17.1. ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами.

Як вбачається з системного аналізу ст.17 даного Закону податковий орган, як контролюючий, уповноважений вирішувати питання щодо застосування відповідальності за порушення вимог валютного законодавства та погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетом, які виникли внаслідок допущених порушень у зовнішньоекономічній сфері. При цьому, як вбачається з вищенаведеної норми, відповідальність за порушення чинного законодавства застосовується, а відповідні зобов'язання визначаються податковим органом у вигляді штрафних санкцій.

Порядок застосування податковими органами штрафних санкцій з метою встановлення єдиного порядку застосування норм ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» визначений Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України за N 110 від 17.03.2001, зареєстрованою в МЮУ 23.03.2001за №268/5459.

Згідно п.1 дану Інструкцію розроблено відповідно до Законів України "Про державну податкову службу в Україні". "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про систему оподаткування", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

У відповідності до п.2.2 вищевказаної Інструкції під терміном «податкове зобов'язання» в змісті Інструкції слід розуміти зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у т.ч. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені чинним законодавством України;

Таким чином пеня передбачена ст.4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є податковим зобов'язанням в змісті Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.

На переконання суду, оскільки механізм реалізації стягнення вищезгаданої пені ні ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ні інший закон не врегульовує, відповідно до нч.3,7 СТ.9 КАСУ до спірних правовідносин слід застосовувати норми Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.

Згідно п.6.3 зазначеної Інструкції органам державної податкової служби надано право у разі порушення валютного законодавства до платників податків застосовувати штрафні санкції та фінансові, у вигляді пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірах, визначених відповідними законодавчими актами.

За таких обставин застосування штрафних санкцій до позивача є правомірним, розмір застосованої пені визначений податковим органом у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджується розрахунком нарахування пені, витребуваним судом в якості письмового доказу по справі. При цьому сума штрафних санкцій не перевищує розмір неповерненої валютної виручки, тому посилання позивача на порушення Державною податковою інспекцією ч.І ст.4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» суд залишає без уваги, як безпідставне.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 року, так як згідно ч.І ст.4 Конвенції Організації Об'єднаних Націй ця Конвенція регулює тільки укладення договорів купівлі-продажу та ті права й зобов'язання продавця і покупця, які випливають з такого договору. Тобто ст..79 даного міжнародного акту стосується відповідальності виключно перед контрагентами, а не зобов'язань перед державою щодо своєчасного надходження валютної виручки.

На переконання суду не може бути взято до уваги в даному випадку і посилання позивача на відсутність вини щодо несвоєчасного надходження валютної виручки, оскільки чинним законодавством наявність вини резидента, як обов'язкова підстава нарахування пені не передбачена. При цьому суд враховує, що підприємницька діяльність здійснюється господарюючим суб*єктом на власний ризик, тому враховуючи особливі вимоги чинного законодавств щодо своєчасності надходження валютної виручки, ТзОВ «Соснина» повинно було діяти з особливою обачністю.

Суд не приймає до уваги надане представником позивача рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2009 року у справі за №22/139 про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Соснина» до Granada Tex LTD, Level 17, 126 Vincent Street Auckland, так як відповідно до витребуваної судом в якості письмового доказу по справі копії ухвали про порушення провадження даний позов прийнятий судом до розгляду 17.08.2009 року, а судом встановлено, що відповідач відповідно до ч.3,4 ст.4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності з 17.08.2009 року не нараховував.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст.ст. 1, 4 ЗУ «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", керуючись ст.ст. 11, 71, 86, ч.З ст.160, ст.162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановлених ст.186 КАСУ строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі заяви про її апеляційне оскарження, після чого протягом двадцяти днів - апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова в повному обсязі виготовлена 17.02.2010 року.

СуддяГундяк В.Д.