Рішення № 5280605, 19.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/26319.06.09 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

ДоДержавного підприємства "Укржитлосервіс"

Простягнення 167 135, 15 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Радзівіло Т.О. дов. № Д07/2008/11/12-17 від 12.11.2008 року;

від відповідача Хіміч Б.С. дов. № 1111 від 29.10.2008 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укржитлосервіс" про стягнення 124 484, 16 грн. основного боргу, 36 634, 06 грн. інфляційних втрат, 6 016, 93 грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч умовам угоди про реструктуризацію заборгованості, не виконав в повному обсязі зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену теплову енергію.

Ухвалою від 30.04.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.05.2009 року.

В судовому засіданні 18.05.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог та додаткові документи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду надав відзив на позов, яким позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат не визнав, крім того, відповідач надав клопотання про розстрочку виконання рішення суду на один рік та клопотання про відкладення розгляду справи.

У звязку з неявкою представника відповідача, ухвалою суду від 18.05.2009 року розгляд справи відкладено на 05.06.2009 року.

В судовому засіданні 05.06.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.06.2009 року надав письмові заперечення на позов, а також керуючись п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просив суд розстрочити виконання рішення суду в рівних частинах на один рік.

В судовому засіданні 05.06.2009 року на підставі частини 3 стаття 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.06.2009 року.

В судовому засіданні 12.06.2009 року представники позивача та відповідача надали усні пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 12.06.2009 року оголошено перерву до 19.06.2009 року.

В судовому засіданні 19.06.2009 року представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 139 424, 71 грн. основного боргу, 40 781, 72 грн. інфляційних втрат, 6 994, 26 грн. 3 % річних.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.06.2009 року надав додаткові письмові заперечення на позовну заяву, а також клопотання про зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат заявлених позивачем до стягнення.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.06.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі постачальник, позивач) та Державним підприємством "Укржитлосервіс" (далі абонент, відповідач) було укладено договір № 620152 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. 2.1.1, 2.3.1, 2.3.2 позивач зобов'язувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно Додатком № 1 до даного Договору, а відповідач зобовязувався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку №1 до Договору не допускаючи їх перевищення та своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії, виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили додатком № 4А згаданого Договору. Відповідно до якого, розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться Абонентом виключно грошовими коштами. Абонент щомісячно з 12 по 15 число отримує в районному відділенні теплозбуту № 6 за адресою: вул. Меліоративна, буд. № 11 оформлену позивачем платіжну вимогу - доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник в РВТ.

Згідно до Додатку № 3 до Договору, розрахунки з "Абонентом" за відпущену теплову енергію позивачем проводиться згідно з Тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 року № 1245 за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн.) без урахування ПДВ.

19.05.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 323-04 про реструктуризацію заборгованості за Договором № 620152 на постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - Угода), яка є невід'ємною частиною Договору.

В силу положень п.п 2, 3, 4, 6 даної Угоди, відповідач (боржник) визнає та підтверджує заборгованість перед позивачем (кредитором) за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.03.2003 року № 620152 сумою 298 809, 67 грн.

Відповідач зобовязувався сплатити суму зазначену в п. 1 Угоди протягом 06.2004 - 05.2009 років.

Боржник разом з сплатою суми зазначеної в п. 1 Угоди, зобовязувався оплачувати поточне споживання згідно з Договором на постачання теплової енергії в гарячій воді.

При проведенні сплати заборгованості відповідач зобовязувався посилатись в реквізитах "призначення платежу" платіжного документа на дану Угоду. За відсутності чіткого формування призначення платежу отримані позивачем кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання енергії, а залишок коштів (за наявності)- на виконання Угоди.

З огляду положень Додатку № 1 до Угоди, відповідач зобовязувався сплачувати суму заборгованості протягом 06.2004 по 05.2009 років щомісячними платежами у сумі 4 980, 16 грн. в строк до 15 числа кожного місяця.

Під час судового розгляду справи, позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, за якою просив суд стягнути з відповідача 139 424, 71 грн. основного боргу, 40 781, 72 грн. інфляційних втрат, 6 994, 26 грн. 3 % річних.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, за період з січня 2006 року по лютий 2009 року відповідач по Угоді про реструктуризацію заборгованості розрахувався частково, на суму 64 742, 08 грн., що підтверджується розрахунком позивача та не заперечується відповідачем.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем складає 139 424, 71 грн., жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 139 424, 71 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд, відповідно до наданих в судовому засіданні уточнень, стягнути на свою користь 40 781, 72 грн. інфляційних втрат та 6 994, 26 грн. 3 % річних.

П. 5 Угоди зазначено, що у разі порушення строків та/або розмірів погашення заборгованості боржник несе відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % та індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 6 994, 26 грн. та індекс інфляції в розмірі 40 781, 72 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач посилаючись на Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію", просить суд зменшити 3 % інфляційні втрати.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню, так як Закон на який посилається відповідач та чинне законодавство не наділяє суд правом на зменшення нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення на 1 (один) рік.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Укржитлосервіс" (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 24-А, код ЄДРПОУ 32207896) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 139 424 (сто тридцять дев'ять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 71 коп. основного боргу за Угодою по реструктуризацію заборгованості № 323-04, 40 781 (сорок тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 72 коп. інфляційних втрат, 6 994 (шість тисяч девятсот девяносто чотири) грн. 26 коп. 3 % річних, 1872 (одна тисяча вісімсот сімдесят дві) грн. 01 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 31 липня 2009 року 15765, 90 грн.;

до 31 серпня 2009 року - 15765, 90 грн.;

до 30 вересня 2009 року - 15765, 89 грн.;

до 31 жовтня 2009 року - 15765, 89 грн.;

до 30 листопада 2009 року - 15765, 89 грн.;

до 31 грудня 2009 року 15765, 89 грн.;

до 31 січня 2010 року 15765, 89 грн.;

до 28 лютого 2010 року 15765, 89 грн.;

до 31 березня 2010 року 15765, 89 грн.;

до 30 квітня 2010 року 15765, 89 грн.;

до 31 травня 2010 року 15765, 89 грн.;

до 30 червня 2010 року 15765, 89 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

09.07.2009р.