Постанова № 52802269, 23.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 р. Справа № 804/12418/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Павлоградський завод автоматичних ліній та машин" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2015 р. Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Павлоградський завод автоматичних ліній та машин" за рахунок коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують платника, на користь держави заборгованість з податку на прибуток та з податку на додану вартість на загальну суму 593 048, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємство не виконує вимоги чинного податкового законодавства щодо своєчасності сплати податків, у зв'язку з чим існує податковий борг в загальній сумі 593 048, 00 грн. Оскільки податковий борг не сплачений платником податків добровільно, то податковий орган просить примусово стягнути кошти в дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи отримана представником відповідача 17.09.15 р. Відповідач причин неявки не повідомив, заперечень на позов не подав.

Згідно з ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Павлоградський завод автоматичних ліній та машин" (код ЄДРПОУ 00222151) зареєстроване Реєстраційною службою Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 04.08.1995р. та знаходиться на обліку у Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській областіі з 14.09.1995 р. за № 65.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство "Павлоградський завод автоматичних ліній та машин" має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток у загальному розмірі 593 048, 00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Згідно з п.п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Враховуючи вимоги податкового законодавства, відповідачем з податку на прибуток подано податкову декларацію за 2014 р. № НОМЕР_1 від 11.02.2015 р. , в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4 985, 00 грн. терміном сплати 11.03.2015 р. , яке не сплачено у встановлений законом термін.

29.07.15 р. Відповідачем сплачено податковий борг у розмірі 1 000, 00 грн, який зараховано в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

19.01.2015 р. відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 р. № НОМЕР_2 від 19.01.2015 р., в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 67 282, 00 грн., терміном сплати 30.01.2015 р.

18.02.2015 р. відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 р. № НОМЕР_3 від 18.02.2015 р., в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 10 113, 00 грн., терміном сплати 02.03.2015 р.

19.03.2015 р. відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 р. № НОМЕР_4 від 19.03.2015 р., в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 4 583, 00 грн., терміном сплати 30.03.2015 р.

16.04.2015 р. відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 р. № НОМЕР_5 від 16.04.2015 р., в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 1 575, 00 грн., терміном сплати 30.04.2015 р.

19.05.2015 р. відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 р. № НОМЕР_6 від 19.05.2015 р., в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 24 264, 00 грн., терміном сплати 30.05.2015 р.

19.06.2015 р. відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 р. № НОМЕР_7 від 19.06.2015 р., в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 412 984, 00 грн., терміном сплати 30.06.2015 р.

20.07.2015 р. відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 р. № НОМЕР_8 від 20.07.2015 р., в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 67 262, 00 грн., терміном сплати 30.07.2015 р.

Судом встановлено, що відповідач не сплатив узгоджені податкові зобовязання, що призвело до утворення податкового боргу по податку на прибуток та податку на додану вартість у розмірі 593 048, 00 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.п 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 - III "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", який мав чинність на момент виникнення у відповідача податкового боргу, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлены строки , податковий орган надсилає йому такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що 10.10.2001 р. податковим органом винесено першу податкову вимогу форми "Ю1" № 1/12 від 10.10.2001 р. у розмірі 14 818, 7 грн., яка вручена відповідачу 12.10.2001 р.

16.11.2001 р. податковим органом винесено другу податкову вимогу форми "Ю1" № 2/395 від 16.11.2001 р. у розмірі 288 299, 23 грн., яка вручена відповідачу 21.11.2011 р.

Доказів оскарження податкових вимог позивачем судом не встановлено.

Таким чином, заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно частини 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Згідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Права органів доходів і зборів на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.18 та 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобовязань платників податків; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Павлоградський завод автоматичних ліній та машин"- задовольнити .

Стягнути кошти з Публічного акціонерного товариства "Павлоградський завод автоматичних ліній та машин" (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Іскровська 1, код ЄДРПОУ 00222151) у розмірі податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 4 985, 00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 00 коп) з рахунків у обслуговуючих відповідача банках.

Стягнути кошти з Публічного акціонерного товариства "Павлоградський завод автоматичних ліній та машин" (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Іскровська 1, код ЄДРПОУ 00222151) у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 588 063, 00 грн ( п'ятсот вісімдесят вісім тисяч шістдесят три гривні 00 коп) з рахунків у обслуговуючих відповідачах банках

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1